Агроекологічне та правове забезпечення моніторингу особливо цінних земельу складі сільськогосподарських угідь

Abstract

Ґрунт є складним органо-мінеральним комплексом верхнього шару літосфери. У процесі багатовікового синергетичного зонального розвитку він набув біосферної ознаки – природна родючість. Інтенсивне використання педосфери вплинуло на напрями процесів культурного ґрунтогенезу й сприяло формуванню важливого чинника функціонування агроекосистем – природно-антропічна родючість ґрунту. Педоцентричний підхід визначення родючості ґрунту та цілеспрямована діяльність людини на інтегральний ресурс агроекосистеми – екотоп – сьогодні повинні забезпечити ефективне використання земель сільськогосподарського призначення. Ґрунтовий моніторинг передбачає контроль оптимальності землекористування й трансформування земельних угідь на основі агроекологічних аналітичних робіт. Обґрунтовано, що для покращення аграрного й екологічного законодавства на державному рівні необхідно чітко визначити дефініції “ґрунт”, “земля”, категорію “особливо цінні землі” у складі сільськогосподарських угідь. Доведено, що в земельному законодавстві, нормативно-правових актах і правозастосовній практиці земельна ділянка сільськогосподарських угідь, крім фізичних параметрів (площа, визначені межі, місцерозташування), юридичних норм (кадастровий номер, код і цільове призначення), повинна мати генетично визначену ознаку – тип ґрунту. Окреслено умови ефективного складання документації зі землеустрою сільськогосподарських угідь з урахуванням систематики (номенклатура, таксономія, діагностика) агрономічного ґрунтознавства. Визначено, що нормативна грошова оцінка земельних угідь вартість природного ресурсу – тип ґрунту та базується на сталих даних трофності культурного едафотопу й біопродуктивності польових і плодових рослин, виходячи з вимог агротехнологій. Запропоновано уточнення окремих положень статті 150 Земельного кодексу України та уніфіковане агроекологічне визначення поняття “ґрунт”, що сприятиме належному правозастосуванню в землекористуванні. Раціонально сформовані типи аграрних ландшафтів сприятимуть підтримці екологічної рівноваги, зменшенню і попередженню деградації ґрунтів. Норми екологічного права потребують доповнення категорією “цілинні зональні типи ґрунтів”, що позитивно впливатиме на збереження та збільшення біорізноманіття й порівняльний контроль екологічної стійкості агросфери. Soil is a complicated organ and mineral composition in the upper layer of the lithosphere. In centuries-old synergistic zonal development it acquired a biosphere trait, which is the natural fertility. Intensive use of pedosphere influenced the directions of cultural soiloge-nesis and contributed to the formation of natural anthropic soil fertility, which is the important factor in agroecosystem functioning. The pedocentric approach in soil fertility evaluation and purposeful human activity on the ecotope as integrated resource of agroecosystem should en- sure the efficient farmland use today. Soil monitoring involves monitoring the optimal landuse and farmland transformation based on agroecological analytical work. It is substantiated that for the improvement of agrarian and environmental legislation at the state level, it is necessary to clearly define the definitions of “soil”, “land”, the category “especially valuable grounds” within farmlands. It is indicated that in the land legislation, legal acts and law practice a plot in farmland in addition to physical parameters (area, boundaries, location), legal norms (cadastral number, code and intended purpose) should have a genetically determined sign, which is the type of soil. Conditions of effective filing in farmland management with taking into account systematics (nomenclature, taxonomy, diagnostics) of agronomic soil science are outlined.It is determined that the normative monetary valuation of farmland characterizes the cost of a natural resource, the type of soil and is based on the constant data of the trophy of the cultural edaphotope and biological productivity of field and fruit plants, based on the requirements of agrotechnologies. It is proposed to clarify certain provisions of Article 150 of the Land Code of Ukraine and the unified agroecological definition of the concept “soil’’, which will promote proper application of law in land use. Rationally formed types of agrarian landscapes will pro-mote the maintenance of ecological balance, reduction and prevention of degradation of soils. The norms of environmental law should be supplemented with the category “virgin zonal types of soils”, which will contribute to the conservation and enhancement of biodiversity and the comparative control of the environmental sustainability of the agrosphere.