Диверсифікація виробництва як напрямок стратегічного розвитку аграрного підприємства

Abstract

В статті розкривається сутність диверсифікації виробництва. Розглянуто системний підхід у аналізі диверсифікації, що складається з обліку концептуальних підходів до її визначення; виділенні її стратегій і напрямків та взаємозв'язку цих складових в єдину систему взаємодій для забезпечення управлінням диверсифікацією. Визначені фактори, які необхідно враховувати при формуванні диверсифікації, основними є фінансовий стан, рівень інтеграції та кооперації, періоди життєвого циклу підприємства, навколишнє природне середовище, місце розташування виробництва відносно міст тощо. Висвітлені труднощі, які виникають при переході на диверсифікаційні види підприємницької діяльності. Зазначені напрямки, з урахуванням міжнародного досвіду, диверсифікації діяльності аграрних підприємств, до яких належать внутрішньогосподарська переробка, надання сільськогосподарських послуг, агротуризм, виробництво екологічно-чистої продукції чи рідкісної аграрної продукції тощо. Вдала диверсифікація діяльності дасть можливість отримати синергетичний ефект, досягти довгострокового конкурентоспроможного розвитку та підвищити економічну ефективність діяльності аграрних підприємств. The article reveals the essence of diversification of production. The system approach is considered int he analysis of diversification, consisting of taking into account various conceptual approaches to its definition; highlighting its strategies and directions and interconnection of these components into a single system of interactions to ensure the management of diversification at different levels. As a result, this allows you to take into account the peculiarities of the implementation of diversification and the tiering of the existing tasks that need to be solved during its implementation. The reasons that lead to the development of diversification of the activities of the agricultural enterprise are highlighted. The factors that must be taken into account in the formation of diversification are the main financial condition, the level of integration and cooperation, the periods of the life cycle of the enterprise and the environment, the location of production relative to cities, etc. In agriculture, one of the main factors may include the factor of increased risk of natural and climatic conditions. Disclosed difficulties that arise in the transition to diversifying types of business, namely: the need to conduct marketing research in the markets of diversified products, which requires investment of additional funds; training of personnel capable of servicing new technological lines, which is not always possible due to the lack of relevant information and consulting structures; difficulties with the search for an investor and difficulties with the sale of new types of products These areas, taking into account international experience, diversification of activities for agricultural enterprises. Which include domestic processing, provision of agricultural services, agritourism, production of environmentally friendly products or rare agricultural products (decorative and reproductive gardening, breeding of ornamental species of animals and birds, floriculture, cultivation of medicinal herbs, production of spices, etc.). When conducting a diversification strategy, there may be a number of problems that arise before the leadership of agricultural enterprises. So, when choosing an internal growth strategy (diversification within the enterprise), the challenges for managers are new types of activities, sometimes almost unrelated to each other, which makes management between departments more complicated and there is a need for the ability to effectively redistribute resources. At the same time, there may be a decrease in the efficiency of management activities due to the emergence of new responsibilities or tasks for management. Consequently, successful diversification of activities will give an opportunity to obtain a synergetic effect, achieve long-"term competitive development and increase the economic efficiency of agricultural enterprises