Theoretical aspects of labor potential of enterprises

Abstract

The article considers the evolution of views on the interpretation of the category "labor potential" as a combined human potential, which is realized through the labor activity of the employee to achieve the set goals under the influence of objective and subjective factors under certain production conditions. The level of labor potential is highlighted: individual employee, enterprises and the state. It has been disclosed that the basic structure-forming component of labor potential is the labor potential of an individual employee, which is a fundamental share in the formation of potentials of higher structural levels. The components of the labor potential of an individual employee are characterized: personal, qualification and psychophysiological component of the potential and it is established that the level of the entire potential depends on the level of their mutual agreementIt has been established that the totality of human abilities (spiritual and physical) is the basis of the labor potential of an individual and expanding it thanks to the collective activity of a number of people creates the basis for the labor potential of the enterprise, which is the limit of the possible joint participation of employees in production, taking into account their personal abilities, accumulated experience, level of professional knowledge and accordingly formed organizational and technical conditions of management. At the same time, the labor potential is different in each enterprise, since it is formed depending on internal and external factors, namely: relations between workers, features of corporate culture, territorial location, traditions, industry affiliation, production size, sex-age structure, etc. In the structure of labor potential it is possible to distinguish the ratio of various social, functional, demographic, professional and other properties of groups of employees and relations between them. At the state level, labor potential is characterized by quantitative and qualitative criteria. Therefore, the formation of a balanced structure of the labor potential of the enterprise affects the efficiency of the enterprise and increase its competitiveness В статті розглянуто еволюцію поглядів щодо трактування категорії "трудовий потенціал" як сукупного людського потенціалу, який реалізується через трудову діяльність працівника для досягнення поставлених цілей під впливом об'єктивних та суб'єктивних факторів за певних виробничих умов. Висвітлено рівні трудового потенціалу: окремого працівника, підприємств і держави. Розкрито, що базовою структуроутворюючою компонентною трудового потенціалу є трудовий потенціал окремого працівника, який є фундаментальною часткою у формуванні потенціалів більш високих структурних рівнів. Охарактеризовані складові трудового потенціалу окремого працівника: особистісна, кваліфікаційна та психофізіологічна складова потенціалу та встановлено, що від рівня їх взаємного узгодження залежить рівень всього потенціалу. Встановлено, що сукупність здібностей людини (духовних і фізичних) є базою трудового потенціалу окремої особистості та розширюючи його завдяки колективній діяльності ряду осіб створюється підгрунтя для трудового потенціалу підприємства, що являє собою граничну величину можливої спільної участі працівників у виробництві з урахуванням їх особистісних здібностей, накопиченого досвіду, рівня професійних знань та відповідно сформованих організаційно-технічних умов господарювання. При цьому трудовий потенціал є різним в кожному підприємстві, оскільки формується в залежності від внутрішніх і зовнішніх чинників, а саме: взаємовідносини між робітниками, особливостей корпоративної культури, територіального розташування, традицій, галузевої належності, розміру виробництва, статево-вікової структури тощо. В структурі трудового потенціалу можна виділити співвідношення різноманітних соціальних, функціональних, демографічних, професійних і інших властивостей груп працівників і відносин між ними. На рівні держави трудовий потенціал характеризується за кількісними та якісним критеріями. Отже, формування збалансованої структури трудового потенціалу підприємства впливає на ефективність діяльності підприємства та підвищення його кон¬курентоспроможності.