Діагностика, лікування і профілактика шлунково-кишкових хвороб у собаки

Abstract

Серед усіх захворювань травного каналу розповсюджений гастрит або гастроентерит. Частіше за все причиною цього захворювання незбалансоване харчування або і зовсім те, що їм заборонено. У початкових днях локального катарального гастроентериту клінічні прояви можуть бути невеликими: апетит зберігається, спрага зростає, є порушення дефекації. При гострому перебігу та дифузному запаленні шлунка та тонкого кишечника температура тіла підвищується, апетит погіршується, перистальтика кишок збільшується, з'являється діарея з великою кількістю слизу та неперетравлених залишків їжі (наприклад, зерна та злаків) у калі. В залежності від місця та характеру запалення, можуть бути виявлені різні елементи в калі: кров (геморагічний), щільні згустки фібрину (крупозний), крихкі некротичні тканини (дифтеричний). Клінічні симптоми гастроентериту (ентериту, ентероколіту) відрізняються в залежності від виду та віку тварини. Діагноз встановлюється на підставі зібраного анамнезу, клінічних проявів та результатів лабораторних досліджень крові, УЗД, рентгену та калу. При цьому враховуються різні фактори, що можуть свідчити про інфекційні або інвазійні захворювання. Лікування спрямоване на усунення причини захворювання, підтримка організму, симптоматичного лікування та дієтотерапії. Можливе використання антибіотик терапії. Профілактика захворювання полягає в збалансованому харчуванні, обробкці від екто- та ендопаразитів, своєчасній вакцинації від вірусних захворювань. Практичне значення гастроентериту тварин полягає в тому, що це захворювання може призвести до серйозних економічних втрат у галузі сільськогосподарського виробництва. Гастроентерит може спричинити загибель тварин, втрату маси тіла, збільшення витрат на лікування та утримання. Sered usikh zakhvoriuvan travnoho kanalu rozpovsiudzhenyi hastryt abo hastroenteryt. Chastishe za vse prychynoiu tsoho zakhvoriuvannia nezbalansovane kharchuvannia abo i zovsim te, shcho yim zaboroneno. U pochatkovykh dniakh lokalnoho kataralnoho hastroenterytu klinichni proiavy mozhut buty nevelykymy: apetyt zberihaietsia, spraha zrostaie, ye porushennia defekatsii. Pry hostromu perebihu ta dyfuznomu zapalenni shlunka ta tonkoho kyshechnyka temperatura tila pidvyshchuietsia, apetyt pohirshuietsia, perystaltyka kyshok zbilshuietsia, ziavliaietsia diareia z velykoiu kilkistiu slyzu ta neperetravlenykh zalyshkiv yizhi (napryklad, zerna ta zlakiv) u kali. V zalezhnosti vid mistsia ta kharakteru zapalennia, mozhut buty vyiavleni rizni elementy v kali: krov (hemorahichnyi), shchilni zghustky fibrynu (krupoznyi), krykhki nekrotychni tkanyny (dyfterychnyi). Klinichni symptomy hastroenterytu (enterytu, enterokolitu) vidrizniaiutsia v zalezhnosti vid vydu ta viku tvaryny. Diahnoz vstanovliuietsia na pidstavi zibranoho anamnezu, klinichnykh proiaviv ta rezultativ laboratornykh doslidzhen krovi, UZD, renthenu ta kalu. Pry tsomu vrakhovuiutsia rizni faktory, shcho mozhut svidchyty pro infektsiini abo invaziini zakhvoriuvannia. Likuvannia spriamovane na usunennia prychyny zakhvoriuvannia, pidtrymka orhanizmu, symptomatychnoho likuvannia ta diietoterapii. Mozhlyve vykorystannia antybiotyk terapii. Profilaktyka zakhvoriuvannia poliahaie v zbalansovanomu kharchuvanni, obrobktsi vid ekto- ta endoparazytiv, svoiechasnii vaktsynatsii vid virusnykh zakhvoriuvan. Praktychne znachennia hastroenterytu tvaryn poliahaie v tomu, shcho tse zakhvoriuvannia mozhe pryzvesty do serioznykh ekonomichnykh vtrat u haluzi silskohospodarskoho vyrobnytstva. Hastroenteryt mozhe sprychynyty zahybel tvaryn, vtratu masy tila, zbilshennia vytrat na likuvannia ta utrymannia.