Modern trends and development directions of soil tillage systems in the world and Ukraine

Abstract

The development of soil tillage systems is one of the key factors determining the efficiency of agricultural production, its sustainability, and environmental safety. Over the past decades, global trends in the agricultural sector have increasingly focused on implementing innovative tillage methods aimed at reducing mechanical impact, preserving natural fertility, and optimizing the use of energy and material resources. In particular, these include minimal tillage, no-till, and strip-till technologies, which can mitigate erosion, enhance moisture conservation, and boost soil microbiological activity. In countries with arid climates and degraded soils, these methods are essential for maintaining sustainable agriculture. In Ukraine, soil tillage systems are undergoing significant transformations under the influence of climate change, economic factors, and the need to enhance the efficiency of agricultural production. The growing moisture deficit, soil depletion, and the necessity to reduce fuel and lubricant costs are driving agricultural enterprises to actively implement minimal tillage, use combined implements, and adopt wide-span machinery. Direct seeding and precision farming technologies are also becoming promising tools for optimizing agronomic practices. However, the effectiveness of these methods depends on natural and climatic conditions, soil type, and the level of agronomic support, requiring further scientific research and technological adaptations to regional specifics. This article analyzes current global and Ukrainian trends in the development of soil tillage systems, their effects on the physical and chemical properties of soils, the productivity of agricultural crops, and the economic feasibility of implementing advanced technologies. Special attention is given to assessing the environmental consequences of different tillage systems, particularly their effects on soil humus content, water balance, weed infestation levels, and the phytosanitary status in agricultural ecosystem. The study also explores the prospects for using adapted tillage technologies in the context of climate change and economic instability, which are crucial factors for ensuring the sustainable development of Ukraine’s agricultural sector. Розвиток систем обробітку ґрунту є одним із ключових факторів, що визначають ефективність сільськогосподарського виробництва, його сталий розвиток та екологічну безпеку. Протягом останніх десятиліть світові тенденції в аграрному секторі все більше зосереджуються на впровадженні інноваційних методів обробітку ґрунту, спрямованих на зменшення механічного впливу, збереження природної родючості та оптимізацію використання енергетичних та матеріальних ресурсів. Зокрема, до них належать технології мінімального обробітку ґрунту, безоранкового та смугового обробітку, які можуть пом'якшити ерозію, покращити збереження вологи та підвищити мікробіологічну активність ґрунту. У країнах з посушливим кліматом та деградованими ґрунтами ці методи є важливими для підтримання сталого сільського господарства. В Україні системи обробітку ґрунту зазнають значних трансформацій під впливом зміни клімату, економічних факторів та необхідності підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Зростаючий дефіцит вологи, виснаження ґрунту та необхідність зниження витрат на паливо та мастила спонукають сільськогосподарські підприємства активно впроваджувати мінімальний обробіток ґрунту, використовувати комбіновані знаряддя та впроваджувати широкозахватну техніку. Технології прямого посіву та точного землеробства також стають перспективними інструментами оптимізації агрономічних практик. Однак ефективність цих методів залежить від природно-кліматичних умов, типу ґрунту та рівня агрономічного забезпечення, що вимагає подальших наукових досліджень та технологічної адаптації до регіональної специфіки. У цій статті аналізуються сучасні світові та українські тенденції розвитку систем обробітку ґрунту, їх вплив на фізичні та хімічні властивості ґрунтів, продуктивність сільськогосподарських культур та економічну доцільність впровадження передових технологій. Особлива увага приділяється оцінці екологічних наслідків різних систем обробітку ґрунту, зокрема їх впливу на вміст гумусу в ґрунті, водний баланс, рівень забур'яненості та фітосанітарний стан сільськогосподарської екосистеми. У дослідженні також досліджуються перспективи використання адаптованих технологій обробітку ґрунту в контексті зміни клімату та економічної нестабільності, які є вирішальними факторами для забезпечення сталого розвитку аграрного сектору України.