Occupational safety in Ukraine's agricultural sector: veterinary medicine, animal husbandry and fisheries in the context of contemporary risks

Abstract

Occupational injuries in animal husbandry, veterinary medicine and fisheries remain among the most pressing challenges for Ukraine's agricultural sector, as workplace safety is a key condition for safeguarding life, health and the sustainable development of the industry. This article presents the results of an analysis of the dynamics of occupational injuries in animal husbandry, veterinary medicine and fisheries in Ukraine from 2019 to 2025. It was found that the proportion of accidents in the agro-industrial complex increased from 3.5 per cent (73 cases) in 2019–2021 to 10.0 per cent (218 cases) in 2022–2025, which represents a threefold rise against the background of only a 5 per cent increase in the overall number of occupational accidents across all sectors of the economy. Animal husbandry accounted for the highest share of injuries (16.4 per cent of cases and 20.0 per cent of deaths in 2019–2021; 6.3 per cent and 7.9 per cent, respectively, in 2022–2024), whereas the indicators for veterinary medicine and fisheries remained minimal, though potentially underestimated due to low reporting levels. The main causes of injuries in the agro-industrial complex included technological accidents (32 per cent), animal-related incidents (18 per cent), road traffic accidents (15 per cent) and breaches of safety regulations (14 per cent). It was recorded that in 2022–2025, the proportion of occupational injuries directly related to military activities (shelling, mining, unexploded ordnance, armed clashes and similar events) ranged from 7 to 12 per cent of all cases in Ukraine. For the agro-industrial complex, this indicator was approximately 12 to 16 per cent of all injuries in the sector, meaning that in 2022–2025, at least every eighth or ninth occupational injury in the agricultural sector was directly or indirectly associated with war-related risks. The findings emphasise the need for further research aimed at improving injury prevention systems, enhancing the quality of statistical reporting, analysing hidden risks and developing adaptive approaches to occupational safety under wartime conditions. Виробничий травматизм у тваринництві, ветеринарній медицині та рибальстві залишається одним із найактуальніших викликів для аграрного сектору України, оскільки безпека на робочому місці є ключовою умовою захисту життя, здоров'я та сталого розвитку галузі. У цій статті представлено результати аналізу динаміки виробничого травматизму у тваринництві, ветеринарній медицині та рибальстві в Україні з 2019 по 2025 рік. Було виявлено, що частка нещасних випадків в агропромисловому комплексі зросла з 3,5% (73 випадки) у 2019–2021 роках до 10,0% (218 випадків) у 2022–2025 роках, що являє собою трикратне зростання на тлі лише 5-відсоткового зростання загальної кількості нещасних випадків на виробництві в усіх секторах економіки. Найбільша частка травматизму припадала на тваринництво (16,4% випадків та 20,0% смертей у 2019–2021 роках; 6,3% та 7,9% відповідно у 2022–2024 роках), тоді як показники ветеринарної медицини та рибного господарства залишалися мінімальними, хоча й потенційно заниженими через низький рівень звітності. Основними причинами травматизму в агропромисловому комплексі були техногенні аварії (32%), інциденти, пов'язані з тваринами (18%), дорожньо-транспортні пригоди (15%) та порушення правил безпеки (14%). Було зафіксовано, що у 2022–2025 роках частка виробничого травматизму, безпосередньо пов'язаного з військовою діяльністю (обстріли, мінування, нерозірвані боєприпаси, збройні зіткнення та подібні події), коливалася від 7 до 12% усіх випадків в Україні. Для агропромислового комплексу цей показник становив приблизно від 12 до 16 відсотків усіх травм у секторі, а це означає, що у 2022–2025 роках щонайменше кожна восьма чи дев’ята виробнича травма в сільськогосподарському секторі була прямо чи опосередковано пов’язана з ризиками, пов’язаними з війною. Результати дослідження підкреслюють необхідність подальших досліджень, спрямованих на вдосконалення систем запобігання травматизму, підвищення якості статистичної звітності, аналіз прихованих ризиків та розробку адаптивних підходів до охорони праці в умовах воєнного часу.