Вплив дискретних волокон на реологічні властивості розчинів на основі мінеральних в’яжучих Influence of discrete fibres on реологические properties of solutions on the basis of mineral astringent

Abstract

Постановка проблеми. Застосування в якості армуючих компонентів - металевих і поліпропіленових волокон при виготовленні сумішей для облаштування елементів підлоги, що одержало останнім часом широке поширення, не сприяє зниженню собівартості таких сумішей. Мета статті. Визначити вплив базальтового волокна на реологічні властивості цементно-пісчаної суміші на основі мінеральних в’яжучих. Методика проведення досліджень. Введення базальтових волокон здійснювалося в суху суміш, після чого суміш перемішувалася до максимально однорідного стану, з подальшим додаванням води. Як критерій рухомості розчинних сумішей для облаштування підлог застосовують два показники: рухомість і розтікання. Основний матеріал. У відповідності до розробленої матриці планування проведено ряд експериментів. Після статистичної обробки результатів досліджень були отримані рівняння регресії і побудовані діаграми взаємного впливу компонентів на властивості цементно-піщаного розчину. Висновок. Максимальної величини В/Ц досягає при максимальному вмісті волокна 0,4%. Чим менше довжина волокна, що вводиться, тим менше вплив діаметра волокна на В/Ц співвідношення цементно-піщаного розчину.

Abstract. Formulation of the problem. Application as reinforcing components - metal and polypropylene fibers in the manufacture of mixtures for the arrangement of floor elements, which has recently received widespread, does not contribute to reducing the cost of such mixtures. The purpose of the article. Determine the influence of basalt fiber on the rheological properties of cement-sand mixture based on mineral binders. Methods of conducting research. The introduction of basalt fibers was carried out in a dry mixture, after which the mixture was stirred to a maximum homogeneous state, followed by the addition of water. As a criterion for the mobility of soluble mixtures for the flooring, two indicators are used: mobility and spreading. Given the high mobility of the soluble mixtures data, vibration of molds with a mixture was not carried out. The laying of samples took place the next day after the formation. Samples were stored in a bath with a hydraulic shutter for 28 days. The main material. In accordance with the developed planning matrix, a number of experiments were conducted. After statistical processing of the results of the research, regression equations were obtained and diagrams of the mutual influence of the components on the properties of the cement-sand solution were constructed. Water-cement ratio characterizes the mobility of the solution, which in turn determines the scope of its application. The main factors that influence the water-cement ratio are: the content of the components in the mixture, the size of the sand or its granulometric composition, the humidity of the filler, as well as the specific surface of the materials. Conclusion. The maximum value of water-cement ratio reaches a maximum fiber content of 0.4%. The smaller the length of the introduced fiber, the less the effect of the diameter of the fiber on the water-cement ratio of the cement- sand solution. An increase in the length of the basalt fiber leads to a more sharp increase in the ratio of water-cement to the sand solution. A more sharp increase of the indexes of cement-sand solution, due to the increase in the diameter of the reinforcing component, is observed with a fiber content of more than 0.2%.