Напрями впровадження інноваційних ресурсозберігаючих технологій в аграрному секторі національної економіки

Abstract

В даний час розроблений теоретико- методологічний базис інноваційної діяльності в аграрному секторі національної економіки, є певна правова основа для розвитку інноваційних процесів як на державному, так і на регіональному рівнях, визначені основні можливі механізми та інструменти впливу на дані процеси, певною мірою розставлені пріоритети їх регулювання. Проте слід визнати, що інноваційна активність аграрного сектору залишається на досить низькому рівні, слабка зв'язок між науковими, освітніми організаціями та сільськогосподарськими товаровиробниками, система трансферту і тиражування інновацій в аграрне виробництво працюється неефективно. За нашим припущенням, причина ситуації, що склалася полягає в недосконалості організаційної структури галузевої інноваційної системи. Запропоновано модель побудови інноваційної системи аграрного сектору національної економіки, учасниками якої є: державні органи управління аграрного сектору, розробники інновацій (НДІ та ВНЗ аграрного профілю, малі науково-технічні підприємства, фізичні особи - індивідуальні розробники), підприємства АПК, ринок інноваційних продуктів. Незважаючи на наявність декількох варіантів організації інноваційної системи в АПК України поки жоден з них не зарекомендував себе ефективно на практиці. Проблеми просування інновацій до теперішнього часу залишаються багато в чому не вирішеними, а система управління інноваційними процесами в галузі остаточно не сформованою. Now developed a theoretical and methodological basis of innovation in the agricultural sector of the national economy, there is some foundation for the development of innovative processes at both central and regional levels, the basic instruments and possible mechanisms of influence on these processes to some extent placed their priorities regulation. However, it should be recognized that the innovative activity of the agricultural sector is rather low, weak links between scientific, educational organizations and agricultural producers, the system transfers and replication of innovations in agricultural production is operated inefficiently. According to our assumption, the reason for this situation lies in the imperfections of the organizational structure of sectoral innovation system. Model of the innovation system at different levels of the economy can not do without its members, structural elements within it, creating mechanisms for innovation and transfer in agricultural production. The model building innovation system of the agricultural sector of the national economy, the participants are: public authorities agricultural sector developers innovation (research institutes and universities agrarian profile, small scientific and technological enterprises, individuals - individual developers), agribusiness market innovative products. Despite the presence of several variants of the innovation system in agriculture Ukraine until none of them has proved effective in practice. Problems promote innovation so far remained largely unresolved, and the system of management of innovation processes in not fully formed. In the growing dynamics of the aging process innovation occurs faster than during their implementation in existing inertial system. The formalization of knowledge of basic science, which in itself is inert, too long and at best takes time effective life innovation. Teaching process is always longer innovative, education transfers are outdated knowledge that determines the low productivity and lack of competitiveness professionals. Formed human vacuum, while the man (human) is the basis for the formation of innovation, and hence sustainable society (organization). Thus, the use of already functioning structures in the innovation process significantly reduces the rate of transmission of knowledge and skills that require search of innovative solutions in building organizational innovation system.