Особливості діагностики лімфоми собак (огляд)

Abstract

Лімфоми собак входять до великої і складної сфери онкогематології. Основоположною у систематизації лімфом собак визнана оновлена система класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), в основу якої покладені клінічні, топогра-фічні, цитоморфологічні, імунофенотипові, генетичні і молекулярні характеристики неопластичних клітин. Різноманіття форм, підти-пів лімфом собак, системності захворювання та збільшення випадків їх виявлення зумовлює важливість та актуальність у ветеринар-ній онкології всебічного вивчення цієї хвороби. Головний вектор у контролі захворювання і належного ведення хворого – це своєчасна постановка точного діагнозу. Схема діагностики лімфоми включає: урахування історії хвороби та фізикальне обстеження, гематологію і біохімічне дослідження крові і сечі, діагностичну візуалізацію грудної і черевної порожнин, патоморфологічні дослідження та іму-нофенотипування клітин. Втім, базовими для остаточного діагнозу залишаються цитологічні і гістологічні методи з фенотипізацією клітин. Кластери диференціювання В- і Т-клітин лімфом собак дещо відрізняються від застосованих для імунофенотипування лімфом людини. Високозлоякісні лімфоми собак із зрілих лімфоцитів реєструються у 86% випадків, при цьому мультицентрична B-велико-клітинна лімфома визнана найбільш поширеною у світі. Застосування закордонними ветеринарними онкологами сучасних високо-технологічних методів діагностики (ультрасонографічних, томографічних, цитологічних, молекулярно-генетичних) не тільки сприяє швидкому і точному діагнозу, а й дозволяє науковцям робити важливі відкриття. Врахування паранеопластичних синдромів може сприяти більш ранньому виявленню лімфом у собак. Оцінено значимість прогностичних факторів і розуміння патогенезу лімфоми для прийняття ветеринарним лікарем правильних клінічних рішень, складання довгострокового прогнозу і підбору відповідної терапії. Складність постановки точного діагнозу лімфоми пов’язана з багатьма діагностичними процедурами і різними факторами впливу на них, що в підсумку потребує формування чіткого алгоритму діагностики. Canine lymphoma is a large and complex field of oncohematology. The updated classification system of the World Health Organization (WHO), which is based on clinical, topographic, cytomorphological, immunophenotypic, genetic, and molecular characteristics of neoplastic cells, is recognized as the basic systematization of canine lymphoma. The variety of forms, subtypes of canine lymphoma, the systemic nature of the disease and the increase in cases of their detection, determine the importance and relevance in veterinary oncology of a comprehensive study of this disease. The main vector in the disease control and proper patient management is the timely and accurate diagnosis. The diagnostic scheme for lymphoma includes a medical history and physical examination, hematology, biochemical blood analysis, and urine tests, diagnostic imaging of the chest and abdominal cavities, pathomorphological studies, and cell immunophenotyping. However, the basis for the final diagnosis is cytological and histological methods with cell immunophenotyping. The differentiation clusters of B- and T-cells of canine lymphomas are slightly different from those used for human lymphoma immunophenotyping. High-grade canine lymphomas from mature lymphocytes are detected in 86% of cases, with multicentric large B-cell lymphoma being recognized as the most common in the world. The use of modern, high-tech diagnostic methods (ultrasonography, tomography, cytology, molecular genetic) by foreign veterinary oncologists not only promotes a quick and accurate diagnosis but allows scientists to make important discoveries. Consideration of paraneoplastic syndromes may promote earlier detection of dogs’ lymphomas. Significance of prognostic factors and understanding of the pathogenesis of lymphoma were evaluated for the veterinarian to make the right clinical decisions, make a long-term prognosis and select appropriate therapy. The difficulty of making an accurate diagnosis of lymphoma is associated with many diagnostic procedures and various factors affecting them, which ultimately requires the formation of a clear diagnostic algorithm.