Екологічна оцінка територій електричних підстанцій як осе-редків біологічного різноманіття

Abstract

Екологічні умови у межах досліджених пробних ділянок не є однорід- ними. Кластерний аналіз дозволив виділити чотири гомогенних групи проб- них ділянок, з яких три відповідають меншим рівням забруднення або неза- брудненим мікросайтам у межах територій енергетичних підстанцій, а одна – забрудненим мікросайтам. Забруднення призводить до уніфікації екологічної структури угруповання. Спостерігається під впливом забруднення перехід у визначений кінцевий стан, який певною мірою не залежить від початкових станів. Фітоіндикаційні оцінки екологічних режимів характеризуються коре- ляційним зв’язком з геоморфологічними властивостями. Регресійні моделі дозволяють пояснити 10-31% варіабельності фітоіндикаційних оцінок еко- логічних режимів. Найбільш геоморфологічно залежними виявилися режим вологості та азотного живлення, а найменш – режим змінності зволоження та омброклімат. Для едафічних екологічних режимів найбільш інформаційно- цінним предиктором є висота рельєфу та пряма інсоляція (по чотиристатис- тично-вірогідних регресійних коефіцієнти). Для кліматичних режимів най- більш інформаційно-цінними є фактор ерозії, пряма інсоляція та висота над русловою мережею (по два статистично вірогідних регресійних коефіцієнти). Ентропія рельєфного різноманіття є статистично вірогідним предиктором для трофності едафотопу, вмісту карбонатів та термоклімату. Процедура просто- рової екстраполяції фітоіндикаційних оцінок на регіональному рівні може бути виконана на основі регресійних моделей за методом опорних векторів. Environmental conditions within the surveyed sample sites are not homoge- neous. Cluster analysis allowed to distinguish four homogenic groups of trial sites. Three of them correspond to debris microsite within the areas of electrical substa- tions, and one - local polluted microsite. There is a transition under the influence of pollution in a certain final state, which to some extent does not depend on the ini- tial conditions. The phytoindication assessments of the environmental regimes are charac- terized by correlation of geomorphological properties. Regression models can ex- plain 10-31% variability of phytoindication environmental assessments modes. Nitrogen nutrition and moisture regime appeared to be the most geomorphologically dependent, while the variability of moisture and ombroclimate appeared to be the least. The most valuable predictor for edaphic environmental regimes is the height of the relief and direct insolation (four statistically significant regression coefficients). For the climate information modes the most valuable pre- dictors are erosion factor, direct insolation and height of the channel network (two statistically significant regression coefficients for each predictor). Entropy of the relief diversity is statistically significant predictor for salt regime, carbonate con- tent and thermoclimate. Procedure of the spatial extrapolation of the phytoindication assessments at the regional level can be performed using regres- sion models with the method of support vectors. This approach is flexible and takes into account the specific environmental interactions in the system topography and vegetation and environmental regimes.