Поширеність пухлинної патології собак в умовах мегаполісу

Abstract

Проведено статистичний аналіз поширеності пухлинної патології у собак у м. Дніпро. Проаналізовано 418 випадків зареєстрованих онкологічних захворювань. Встановлено, що злоякісні новоутворення зустрічаються в 1,5 рази частіше, ніж доброякісні. Найбільш поширеними пухлинами у собак є пухлини молочних залоз (35,9%), пухлини шкіри (22,0%), статевих органів (15,3%) та лімфоми (8,4%). Злоякісні новоутворення молочної залози реєструються в 3,6 рази частіше, ніж доброякісні. Зафіксовано переважно фіброаденоми, інфільтровані та неінфільтраційні карциноми. Було відзначено приблизно однакову кількість інфільтруючих і неінфільтруючих випадків раку. Доброякісні пухлини шкіри зустрічалися частіше, ніж злоякісні. Найчастішими були зареєстровані пухлини тучних клітин, меланоми, плоскоклітинні та базальноклітинні карциноми шкіри, себацеома. За кількістю морфологічних типів, доброякісні новоутворення шкіри зустрічалися частіше, ніж злоякісні. Значного поширення отримали ліпоми та папіломи. Неоплазія статевих органів у самок і самців собак також була поширеною. Майже половина випадків пухлин геніталій у самців були злоякісними семіномами. Серед доброякісних новоутворень частіше зустрічалися сертеліоми та пухлини з клітин Лейдіга. У самок найпоширенішими були лейоміома матки, фіброма піхви та карцинома яєчників. Лімфоми (8,4%) також були поширені у собак мегаполісу. Середній вік реєстрації цих новоутворень становив 7,5 років. Доброякісні пухлини в ротовій порожнині собаки зустрічалися вдвічі частіше, ніж злоякісні, з них зареєстровані фібросаркоми, плоскоклітинні ороговілі та некератинізовані карциноми, аденокарциноми слинних залоз. У самок собак неоплазія ротової порожнини зустрічалася в 3,2 рази частіше, ніж у самців. У носовій порожнині собак, виявлено лише злоякісні венеричні саркоми та карциноми. Статево-породної схильності тут не спостерігалося. Серед новоутворень м'язів і кісток зустрічалася лише злоякісна онкологічна патологія. У різних частинах тіла собаки діагностували рабдоміосаркому, фібросаркому, міксоїдну ліпосаркому та інші саркоми м’яких тканин. Новоутворення кісток були представлені остеосаркомами. Найчастіше хворіли собаки великих порід і в більшості випадків уражалися задні кінцівки. Переважаючим гістологічним підтипом була остеобластна остеосаркома. міксоїдна ліпосаркома та інші саркоми м’яких тканин були діагностовані в різних частинах тіла собаки. Новоутворення кісток були представлені остеосаркомами. Найчастіше хворіли собаки великих порід і в більшості випадків уражалися задні кінцівки. Переважаючим гістологічним підтипом була остеобластна остеосаркома. міксоїдна ліпосаркома та інші саркоми м’яких тканин були діагностовані в різних частинах тіла собаки. Новоутворення кісток були представлені остеосаркомами. Найчастіше хворіли собаки великих порід і в більшості випадків уражалися задні кінцівки. Переважаючим гістологічним підтипом була остеобластна остеосаркома. A statistical analysis of the tumor pathology prevalence in dogs in Dnipro city was carried out. Were analyzed 418 cases of recorded oncological diseases. It was found that malignant neoplasms are 1.5 times more common than benign ones. The most common tumors in dogs are mammary gland tumors (35,9%), tumors of skin (22,0%), genitals (15,3%) and lymphomas (8,4%). Malignant neoplasms of the mammary gland are recorded 3.6 times more often than benign ones. Mostly fibroadenomas, infiltrated and non-infiltrating carcinomas were recorded. Approximately the same number of infiltrating and non-infiltrating cases of cancers was noted. Benign skin tumors were more common than malignant ones. The most common were recorded mast cell tumors, melanomas, skin squamous and basal cell carcinomas, and sebaceoma. By the number of morphological types, benign skin neoplasms were more common than malignant ones. Lipomas and papillomas were significantly widespread. Genital neoplasia in female and male dogs was also common. Almost half of the genital tumors cases in male dogs were malignant seminomas. Among benign neoplasms, serteliomas and Leydig cell tumors were more common. In female dogs, the most common were uterine leiomyoma, vaginal fibroma and ovarian carcinoma. Lymphomas (8.4%) were also widespread in dogs of the metropolis. The median age for registering these neoplasms was 7.5 years. Benign tumors in the dog’s oral cavity were twice as common as malignant, of which fibrosarcomas, squamous keratinized and non-keratinized carcinomas, and salivary gland adenocarcinomas were recorded. In female dogs, oral neoplasia occurred 3.2 times more often than in males. In the nasal cavity of dogs, only malignant venereal sarcomas and carcinomas were detected. Sexual and breed predisposition was not observed here. Among muscle and bone neoplasms, only malignant oncological pathology was encountered. Rhabdomyosarcoma, fibrosarcoma, myxoid liposarcoma and other soft tissue sarcomas were diagnosed in various parts of the dog’s body. Bone neoplasms were represented by osteosarcomas. Most often, dogs of large breeds were ill and in most cases, the hind limbs were affected. The predominant histological subtype was osteoblastic osteosarcoma.