Макроекономічні ризики бюджетної політики України в умовах кризи

Abstract

У статті досліджено макроекономічні ризики формування та реалізації бюджетної політики в умовах сучасної кризи, спричиненої пандемією COVID-19, їх передумови та наслідки для соціально-економічного розвитку держави. Аналіз державного бюджету на 2021 рік, боргового навантаження та рівня дефіциту, а також прогнозів експертів Міжнародного Валютного Фонду та Світового Банку щодо розвитку глобальної економіки дозволило автору визначити такі основні ризики: інвестиційні, демографічні, міграційні, боргові та централізації розподілу ВВП. Ризики дестабілізації бюджетної системи обумовлені одними з найвищих в історії України обсягами погашення та обслуговування державного боргу, необґрунтованим зростанням соціальних виплат, негативним сальдо зовнішньої торгівлі та несприятливим зовнішнім бізнес- середовищем для мобілізації до державного бюджету запланованих обсягів надходжень податків і зборів. Значну загрозу становлять боргові ризики та ризики, пов’язані з надмірною централізацією перерозподілу ВВП. Обґрунтовано, що розраховані на основі надміру оптимістичних очікувань щодо зростання реального ВВП в 2021 році показники державного бюджету на 2021 рік при стійкій тенденції їх зниження порівняно з рівнем 2019 року, суттєво послаблюють фінансову безпеку держави. Співвідношення граничного обсягу дефіциту державного бюджету до ВВП в 2021 році на рівні 5,5% та державного боргу – на рівні 58% ВВП підтверджує висновки автора щодо зростання впливу боргових ризиків на бюджетну політику країни. У свою чергу запланований розподіл ВВП через державний бюджет на рівні 24,1% мінімізує стимули для зростання економіки, оскільки питома вага вилучення прибутку до державного бюджету не сприяє залученню інвестицій в економіку та впровадженню інноваційних технологій. Автор сформулював висновки щодо негативного впливу визначених ризиків на бюджетну політику України та необхідність вжиття заходів щодо їх упередження та мінімізації з метою подолання економічної та соціальної кризи. The article researches the macroeconomic risks of budget policy formation and implementation in the current crisis caused by the COVID‐ 19 pandemic. The article examines their preconditions and consequences for the socio‐economic development of the state. Analysis of the state budget for 2021, debt burden and deficit, as well as forecasts of experts of the International Monetary Fund and the World Bank on the development of the global economy allowed the author to identify the following main risks: investment, demographic, migration, debt and centralized GDP distribution. The risks of destabilization of the budget system are due to some of the highest in the history of Ukraine debt repayment and servicing, unjustified growth of social benefits, negative foreign trade balance and unfavorable external business environment to mobilize the planned budget revenues and taxes. Debt risks and risks associated with excessive centralization of GDP redistribution pose a significant threat. It is substantiated that the indicators of the state budget for 2021, calculated on the basis of overly optimistic expectations for real GDP growth in 2021, with a steady downward trend compared to 2019, significantly weaken the financial security of the state. The ratio of the state budget deficit to GDP in 2021 at 5,5% and public debt at 58% of GDP confirms the author's conclusions on the growing impact of debt risks on the country's budget policy. In turn, the planned distribution of GDP through the state budget at 24,1% minimizes incentives for economic growth, as the share of profits in the state budget does not contribute to attracting investment in the economy and the introduction of innovative technologies. The author formulated conclusions on the negative impact of certain risks on the budget policy of Ukraine and the need to take measures to prevent and minimize them in order to overcome the economic and social crisis.