Distance education in higher educational institutions: today’s challenge or reality

Abstract

The article studies of the problem of distance education in higher education institutions and its impact on the quality of the learning process. The essence of the concept of "distance education" and its categories are specified. The authors consider Moodle, Zoom and Google Meet to be the most popular distance learning tools due to their relative ease in use and cost-effectiveness. Surveys and analysis of the theoretical literature allowed to identify the main advantages and disadvantages of the introduction of distance education. Prospects for further research in this area are the need to improve the legal framework and scientific and methodological framework, ensuring an appropriate level of computer skills, competences in working with interactive technologies both teachers and applicants. Статтю присвячено вивченню проблеми масового застосування дистанційної освіти в закладах вищої освіти та її впливу на процес навчання. Авторками робиться спроба уточнити сутність поняття «дистанційна освіта» в історичному розрізі. Було досліджено, що більшість сучасних науковців під дистанційною освітою розуміє нову організацію освіти, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів отримання знань, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самоосвіти. Виявлено, що основні технології дистанційної освіти можна розділити на три категорії: неінтерактивні (друковані матеріали, аудіо та відео-носії); засоби комп'ютерного навчання (електронні підручники, комп'ютерне тестування, новітні засоби мультимедіа); відео конференції (засоби телекомунікації по аудиоканалам, відеоканалам і комп'ютерним мережам). В статті розглядають системи Moodle, Zoom та Google Meet як ті, що є найпопулярнішими інструментами дистанційної освіти завдяки відносній простоті у використанні та економічній ефективності. Проведе авторками тестування виявило, що лише 50 відсотків здобувачів та викладачів мають достатній рівень володіння теоретичними знаннями, пов’язаними з застосуванням дистанційних платформ. Крім того, опитування викладачів та студентів дозволило виявити основні причини, які перешкоджають ефективному впровадженню дистанційної освіти, а саме: недостатній рівень володіння теоретичними знаннями та практичними уміннями щодо застосування та використання дистанційної форми навчання, недостатня матеріально-технічна база, яка б дозволяла повноцінно здійснювати та брати участь в дистанційному навчанні, нестача часу на саморозвиток через надмірне навантаження роботою чи навчанням, психологічна неготовність до роботи в дистанційному форматі. Проведене опитування та аналіз теоретичної літератури дозволив виокремити основні переваги та недоліки від впровадження дистанційної освіти. Основними плюсами дистанційної освіти є те, що вона дозволяє здобувачеві навчатися більш раціонально й ефективно, не прив'язуючись до конкретного місця; надає можливість використання в навчальному процесі нових досягнень інформаційних технологій та надає рівні можливості для одержання освіти незалежно від місця та країни проживання, стану здоров'я і соціального статусу. Проте дистанційна освіта має й певні недоліки, серед яких особливо небезпечним є вплив на фізичне та психічне здоров’я як викладачів так і здобувачів, що виявляється в підвищені тривожності, депресії, стресі, страху.