The prediction of ground water recharge of landslide areas in Dnipropetrovsk region

Abstract

The forecast of groundwater level together with the observation network of wells are important and mandatory components of hydrogeological monitoring. The reliability of predictive calculations is achieved by reasonable definition of boundary conditions (inverse hydrogeological problem), correct calculation of hydrogeological parameters (inverse problem), and reasoned choice of methods (inductive problem). The classical forecast of the level regime of groundwater is a direct hydrogeological problem.The calculated dependences are proposed for four variants of hydrogeological conditions in relation to landslide-prone areas. The first and second variants are watered ravine with boundary conditions of the first and second kind. The third option is a special case of boundary conditions of second kind “impermeable boundary”. The fourth option considers the periodic watercourse formation in the water intervals of the time climate series. A comparative analysis of four hydrodynamic schemes “infiltration band” in unlimited and semi-bounded layers and half-plane is performed under the same conditions to estimate the error of schematization. Significant differences in the calculation results confirm the need for a clear choice of the design scheme. A method of accounting for evaporation from the groundwater surface lying above the critical depth was proposed. This scientific approach allows accurate and detailed characterization of the average monthly groundwater regime in the course of a year. Multivariate calculations allow us to assert that the main mode – forming factor at the depth of groundwater below the critical depth is infiltration replenishment. Evaporation is a negative component of the water balance. Its value depends on the depth of groundwater, lithological composition of the host rocks, vegetation cover and complex climatic factors. Accounting for the evaporation of ground water in the forward estimates is required if they lie above the critical depth. The critical depth for the territory of Dnipropetrovsk region is assumed to be 2.0 m. At this depth of groundwater level from the earth’s surface, the evaporation rate is zero. The maximum evaporation or evaporability corresponds to the position of groundwater at the surface of the earth. The maximum evaporation is 800 – 820 mm for Dnipropetrovsk region.The evaporation value increases inversely with the depth of its occurrence from the surface of the earth when the rise of the groundwater level occurs above the critical depth. The process of changes in the groundwater level in the unsteady filtration regime is described by two-dimensional differential equations of the second order in partial derivatives of parabolic type. This equation has analytical partial solutions for all considered variants of boundary conditions with regard to the problems of meliorative hydrogeology. It is possible to transform correctly to hydrogeological conditions of landslide slopes using numerical forecast.Infiltration nutrition indices were calculated by comparing the monitoring data with the values of evaporation through the soil surface

Прогноз рівневого режиму підземних вод відповідно даних спостережної мережи свердловин є важливою і обов›язковою складовою гідрогеологічного моніторингу. У комплексі з іншими дослідженнями такі сплановані тривалі спостереження є науковим підґрунтям ефективних природоохоронних заходів гідрогеологічної спрямованості. Достовірність прогнозних розрахунків досягається визначенням граничних умов (зворотна гідрогеологічна задача), коректним розрахунком гідрогеологічних параметрів (інверсійна задача), однозначно аргументованим вибором методів рішення (індуктивна задача). Класичний прогноз рівневого режиму підземних вод виконують рішенням прямої гідрогеологічної задачі. Для чотирьох варіантів гідрогеологічних умов запропоновані розрахункові залежності стосовно зсувонебезпечних територій. Перший і другий варіанти - обводнена балка з граничними умовами першого і другого роду. Третій варіант передбачає окремий випадок граничної умови другого роду «непроникний контур». Четвертий варіант розглядає періодичне утворення водотоку у водні інтервали часового кліматичного ряду. Для оцінки похибки схематизації виконаний порівняльний аналіз чотирьох гідродинамічних схем («смуга інфільтрації» в необмеженому і навпівбмеженому пластах та навпівплощині в цих же умовах). Суттєві розбіжності результатів розрахунків підтверджують необхідність однозначного вибору розрахункової схеми. Запропонована методика обліку випаровування з поверхні ґрунтових вод, що залягають вище критичної глибини. Ця методика дозволяє охарактеризувати середньорічний режим підземних вод і протягом року. Багатоваріантні розрахунки дозволяють стверджувати, що головний режимоутворюючий фактор при глибині залягання підземних вод нижче критичної глибини це інфільтраційне живлення. Випаровування є негативною складовою водного балансу. Його величина залежить від глибини залягання підземних вод, літологічного складу вміщуючих порід, рослинного покриву і комплексу кліматичних факторів. Якщо ґрунтові води залягають вище критичної глибини, то облік їх випаровування при прогнозних розрахунках є обов’язковим. Для території міста Дніпро і Дніпропетровської області цей важливий параметр в наших розрахунках становив 2,0 - 2,2 м. При такій глибині залягання рівня ґрунтових вод від поверхні землі витрата їх на випаровування дорівнює нулю. Максимальне випаровування або випаровуваність відповідає їх зниженню біля поверхні землі і для регіону середнього Придніпров’я становить 800 - 820мм за рік. Роль випаровування зростає обернено пропорційно глибині їх залягання від поверхні землі, коли підйом рівня ґрунтових вод відбувається при їх заляганні вище критичної глибини. Процес зміни рівня ґрунтових вод в нестаціонарному режимі фільтрації описується двовимірними диференціальними рівняннями другого порядку в часткових похідних параболічного типу. Дане рівняння має аналітичні часткові рішення для всіх розглянутих варіантів граничних умов стосовно до завдань меліоративної гідрогеології. Можливим є коректне перетворення у гідрогеологічні умови зсувних схилів з використанням чисельного прогнозу. Порівняльний аналіз розрахункових схем, характерних для зсувних процесів міста Дніпра, показує істотні розбіжності в результатах розрахунків. Тому достовірність результатів прогнозних завдань істотно залежить від однозначного обґрунтованого вибору проектної схеми. Індекси інфільтраційного живлення розраховувалися шляхом порівняння даних моніторингу зі значеннями випаровування через поверхню ґрунту.