Adaptation of Brown Swiss cows breed in first lactation cycle

Abstract

The intensive technology of exploitation on industrial farming places high demands on the adaptive properties of animals. Animal farming intensification requires the technologies which can provide high reproductive qualities and the realization of a genetically determined level of milk productivity combined with minimal expenditure for recovery and animal keeping. This especially applies to young cow farming where several factors are important including the adaptation to the housing conditions, the feeding quality and milking regime. At the same time, first-heifers have a high physiological load on the synthesis and secretion of milk, during which the organism continues to grow. The study of adaptive properties of Swiss breed cows in the first lactation was carried out in the conditions of the Yekaterinoslavsky dairy production complex of the Dnipropetrovsk region (Ukraine). The received data have shown that in the first two months of lactation (60.2 ± 2.18 days) Swiss first-heifers produced an average of 1680.2 kg of milk. This indicator is quite high for first-heifers, but the coefficient of variation at the level of 39.5 % indicates individual and rather different realization of the genetic potential of milk productivity. During the following two months of lactation, the milk yield of Swiss first-heifers practically doubled (P<0.001). At the same time, the individual reaction of the intensity of lactation function of cows was also high, although the coefficient of variation decreased to 14.4 %. After 4 months after calving, during the following two months of lactation, the level of milk productivity of the Swiss first-heifers increased by 1.47 times and reached the level of 4982.2 kg, which exceeded the four-month milk yield by 32.5 % (P<0.001). During an almost standard lactation (305.0 ± 2.20 days), Swiss first-heifers realized their own milk productivity at the level of 7420.5 kg. That is, during the last two-month period, the percentage of milk yield of first-heifers increased by 13.9 % (P<0.001). If the milk yield of first-heifers increased dynamically during standard lactation, its qualitative indicators, such as milk fat and milk protein content, were quite stable. The mass fraction of fat practically corresponded to breed characteristics and was at the level of 3.82–3.86 %, and protein – 3.30–3.38 %. The ratio of fat to milk solids corresponded to the norm and averaged 1.13–1.17 units. Obtained data demonstrated significant adaptability of Brown Swiss cows in respect with milk productivity potential. However, Swiss first-heifers developed the minor negative value of adaptation index. Інтенсивна технологія експлуатації в промисловому господарстві висуває високі вимоги до пристосувальних властивостей тварин. Для інтенсифікації тваринництва необхідні технології, які забезпечують високі відтворювальні якості та реалізацію генетично обумовленого рівня молочної продуктивності при мінімальних витратах на відновлення та утримання тварин. Особливо це стосується вирощування молодняка корів, де важливим є декілька факторів, включаючи адаптацію до умов утримання, якість годівлі та режим доїння. У той же час у первотелок високе фізіологічне навантаження на синтез і секрецію молока, під час якого організм продовжує розвиватися. Вивчення адаптаційних властивостей корів швейцарської породи в першу лактацію проводили в умовах Єкатеринославського молочно-товарного комплексу Дніпропетровської області (Україна). Отримані дані показали, що за перші два місяці лактації (60,2 ± 2,18 дня) первотелки швейцарської породи дали в середньому 1680,2 кг молока. Для первотелок цей показник досить високий, але коефіцієнт варіації на рівні 39,5 % свідчить про індивідуальну та досить різну реалізацію генетичного потенціалу молочної продуктивності. Протягом наступних двох місяців лактації надої швейцарських первотелок зросли практично вдвічі (Р<0,001). При цьому індивідуальна реакція інтенсивності лактаційної функції корів також була високою, хоча коефіцієнт варіації знизився до 14,4 %. Через 4 місяці після отелення протягом наступних двох місяців лактації рівень молочної продуктивності швейцарських первіток підвищився в 1,47 раза і досяг рівня 4982,2 кг, що на 32,5 % перевищувало чотиримісячний надій (Р <0,001). За майже стандартну лактацію (305,0 ± 2,20 дня) первістки швейцарської породи реалізували власну молочну продуктивність на рівні 7420,5 кг. Тобто за останній двомісячний період відсоток надоїв первісток зріс на 13,9 % (Р<0,001). Якщо в період стандартної лактації удій первісток динамічно зростав, то якісні показники, такі як жирність молока та вміст білка в молоці, були досить стабільними. Масова частка жиру практично відповідала породним ознакам і була на рівні 3,82–3,86 %, а протеїну – 3,30–3,38 %. Відношення жиру до сухої речовини молока відповідало нормі і становило в середньому 1,13–1,17 од. Отримані дані продемонстрували значну пристосованість корів бурої породи за потенціалом молочної продуктивності. Проте у швейцарських первотелок виникло незначне негативне значення індексу адаптації.