Особливості транспірації Quercus robur L. і Acer сampestre L. в пакленових дібровах балки Війскова

Abstract

Порівняння інтенсивності транспірації листків дуба звичайного у пакленовій діброві в різних лісорослинних умовах свідчить, що на сонячному схилі у більш посушливих умовах зростання цей процес перебігає менш активно. Це свідчить про адаптивне пристосування дуба звичайного до існування за певного дефіциту вологи в ґрунті. Аналогічна картина характерна і для клена польового. На тіньовому схилі активність випаровування вологи вища, ніж на схилі південної експозиції. Аналіз даних щодо інтенсивності транспірації листків дуба звичайного і клена польового показує, що вони відносяться до середньотранспіруючих порід. В цілому дуже великої різниці між рівнями транспірації листків цих видів не виявлена. В обох дослідних варіантах з різним рівнем забезпечення рослин вологою листки дуба звичайного, в основному, транспірують більш активно, ніж клена польового, хоча встановлено, що в окремі дати вимірювань спостерігалися і протилежні результати. Отримані дані свідчать, що клен польовий у пакленових дібровах за свіжих (СГ за вологу для дуба звичайного при сумісному зростанні.2) і сухих (СГ1) лісорослинних умов не є небезпечним конкурентом

Comparison of leaf transpiration intensity of common oak in hornbeam forests under different forest conditions indicates that on a sunny slope in drier conditions, this process occurs less actively. This indicates the adaptive adaptation of the common oak to exist under certain soil moisture deficits. A similar pattern is characteristic for field maple as well. On the shaded slope, the evaporation activity is higher than on the south-facing slope. Analysis of data on the intensity of leaf transpiration of common oak and field maple shows that they belong to moderately transpiring species. Overall, there is no significant difference between the levels of leaf transpiration of these species. In both experimental variants with different levels of plant moisture supply, common oak leaves mainly transpire more actively than those of field maple, although it has been observed that in some measurement dates, opposite results were noted. The obtained data suggest that field maple in hornbeam forests under both moist and dry forest conditions is not a significant competitor to common oak.