DSpace Repository

Вітаємо Вас у Репозитарії Дніпровського державного аграрно-економічного університету (еDSAEUR) – Electronic Dnipro State Agrarian and Economic University Repository.

еDSAEUR – електронний архів результатів науково–дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів для зберігання та надання вільного доступу до них світовій академічній спільноті.

еDSAEUR – ресурс відкритого доступу, розміщений на сервері Університету в мережі Інтернет і доступний з будь-якого місця і у будь-який час.

URI: https://dspace.dsau.dp.ua

Положення про репозитарій ДДАЕУ Наказ ДДАЕУ про надходження електронних видань Авторський договір Вимоги щодо подання матеріалів до Репозитарію

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 10 of 12

Recent Submissions

Телоцит : будова, функції, походження
(Поліський національний університет, 2026-05) Бондар, М.; Bondar, M.; Лєщова, Марина Олексіївна; Lieshchova, M. O.; Lieshchova, M. А.; Lieshchova, M.; Lieshchova, Maryna; Lieshchova, Marina; Leshchova, M. O.; Lieshova, M.; Lieshova, M. O.
У роботі узагальнено сучасні дані щодо морфологічних особливостей, локалізації та функціональної ролі телоцитів у тканинах організму. Висвітлено їх ультраструктурну будову, участь у міжклітинній комунікації, підтриманні тканинного гомеостазу, регуляції імунних процесів, забезпеченні мікросередовища стовбурових клітин і координації скоротливої активності. Незважаючи на значний прогрес у вивченні телоцитів, їх функціональне значення потребує подальших експериментальних досліджень. U roboti uzahalneno suchasni dani shchodo morfolohichnykh osoblyvostei, lokalizatsii ta funktsionalnoi roli telotsytiv u tkanynakh orhanizmu. Vysvitleno yikh ultrastrukturnu budovu, uchast u mizhklitynnii komunikatsii, pidtrymanni tkanynnoho homeostazu, rehuliatsii imunnykh protsesiv, zabezpechenni mikroseredovyshcha stovburovykh klityn i koordynatsii skorotlyvoi aktyvnosti. Nezvazhaiuchy na znachnyi prohres u vyvchenni telotsytiv, yikh funktsionalne znachennia potrebuie podalshykh eksperymentalnykh doslidzhen.
Визначення гідро-екологічних показників та збереження водних ресурсів України
(Дніпровський ДАЕУ, 2026-03) Булейко, Алла Андріївна; Buleyko, A. A.; Buleyko, Alla; Buleyko, А.; Buleiko, Alla
У водному середовищі зосереджуються складні комплекси різних хімічних сполук, які інакше впливають на організми ніж окремі складові. До цього треба додати, що в результаті перетворення забруднюючих речовин, а також взаємодії багатьох хімічних інгредієнтів у водному середовищі відбуваються утворення, які важко піддаються аналізу. Гідробіологічні показники є найважливішим елементом спостережень забруднення поверхневих вод. Міські водойми м. Дніпро, постійно піддаються впливу різноманітних забруднень та впливу людської діяльності. Оскільки водойми знаходяться в межах мегаполісу який насичений підприємствами важкої промисловості то до них в значній кількості з пилом та стічними водами потрапляють важкі метали, які накопичуються в мулистих покладах. визначення гідро-екологічних показників та зберігання водних ресурсів України, постійний моніторинг та визначення цих питань допоможе в майбутньому запобігти екологічних проблем, які впливають на якість води. U vodnomu seredovyshchi zoseredzhuiutsia skladni kompleksy riznykh khimichnykh spoluk, yaki inakshe vplyvaiut na orhanizmy nizh okremi skladovi. Do tsoho treba dodaty, shcho v rezultati peretvorennia zabrudniuiuchykh rechovyn, a takozh vzaiemodii bahatokh khimichnykh inhrediientiv u vodnomu seredovyshchi vidbuvaiutsia utvorennia, yaki vazhko piddaiutsia analizu. Hidrobiolohichni pokaznyky ye naivazhlyvishym elementom sposterezhen zabrudnennia poverkhnevykh vod. Miski vodoimy m. Dnipro, postiino piddaiutsia vplyvu riznomanitnykh zabrudnen ta vplyvu liudskoi diialnosti. Oskilky vodoimy znakhodiatsia v mezhakh mehapolisu yakyi nasychenyi pidpryiemstvamy vazhkoi promyslovosti to do nykh v znachnii kilkosti z pylom ta stichnymy vodamy potrapliaiut vazhki metaly, yaki nakopychuiutsia v mulystykh pokladakh. vyznachennia hidro-ekolohichnykh pokaznykiv ta zberihannia vodnykh resursiv Ukrainy, postiinyi monitorynh ta vyznachennia tsykh pytan dopomozhe v maibutnomu zapobihty ekolohichnykh problem, yaki vplyvaiut na yakist vody.
Технології вирощування райдужної форелі (Oncorhynchus mykiss) в Німеччині в глобальному контексті
(2026-04) Булейко, Алла Андріївна; Buleyko, A. A.; Buleyko, Alla; Buleyko, А.; Buleiko, Alla; Чорноморець, Б. Д.; Chornomorets, B. D.
Риба широко визнана як здоровий продукт харчування, а зростаючий попит на рибу призвів до надмірної експлуатації диких рибних запасів та швидкого розвитку виробництва риби в аквакультурі. Сьогодні аквакультура становить основну частку світового споживання риби. Натомість, в ЄС аквакультура становить лише 20% від загального обсягу виробництва риби, але очікується, що цей сектор зростатиме, щоб задовольнити потреби європейського ринку риби. Європейські споживачі очікують, що виробництво риби в аквакультурі в Європі буде забезпечувати сталий розвиток, відповідатиме стандартам захисту прав споживачів, а добробут тварин буде захищено під час виробництва та забою. У Європі риби включені до Європейської конвенції про захист тварин, що утримуються для сільськогосподарських цілей (договір № 87), Європейської конвенції про захист тварин, призначених для забою (договір № 102) та Регламенту Ради (ЄС) 1099/2009 «про захист тварин під час забою». Отже технології вирощування райдужної форелі (Oncorhynchus mykiss), яку очікують Європейські споживачі, в тому що, виробництво риби в аквакультурі в Європі, а саме в Німеччині, буде забезпечувати сталий розвиток та відповідатиме стандартам захисту прав споживачів, а добробут тварин буде захищено під час виробництва та забою. Ryba shyroko vyznana yak zdorovyi produkt kharchuvannia, a zrostaiuchyi popyt na rybu pryzviv do nadmirnoi ekspluatatsii dykykh rybnykh zapasiv ta shvydkoho rozvytku vyrobnytstva ryby v akvakulturi. Sohodni akvakultura stanovyt osnovnu chastku svitovoho spozhyvannia ryby. Natomist, v YeS akvakultura stanovyt lyshe 20% vid zahalnoho obsiahu vyrobnytstva ryby, ale ochikuietsia, shcho tsei sektor zrostatyme, shchob zadovolnyty potreby yevropeiskoho rynku ryby. Yevropeiski spozhyvachi ochikuiut, shcho vyrobnytstvo ryby v akvakulturi v Yevropi bude zabezpechuvaty stalyi rozvytok, vidpovidatyme standartam zakhystu prav spozhyvachiv, a dobrobut tvaryn bude zakhyshcheno pid chas vyrobnytstva ta zaboiu. U Yevropi ryby vkliucheni do Yevropeiskoi konventsii pro zakhyst tvaryn, shcho utrymuiutsia dlia silskohospodarskykh tsilei (dohovir № 87), Yevropeiskoi konventsii pro zakhyst tvaryn, pryznachenykh dlia zaboiu (dohovir № 102) ta Rehlamentu Rady (IeS) 1099/2009 «pro zakhyst tvaryn pid chas zaboiu». Otzhe tekhnolohii vyroshchuvannia raiduzhnoi foreli (Oncorhynchus mykiss), yaku ochikuiut Yevropeiski spozhyvachi, v tomu shcho, vyrobnytstvo ryby v akvakulturi v Yevropi, a same v Nimechchyni, bude zabezpechuvaty stalyi rozvytok ta vidpovidatyme standartam zakhystu prav spozhyvachiv, a dobrobut tvaryn bude zakhyshcheno pid chas vyrobnytstva ta zaboiu.
Наукові дослідження та інновації щодо впливу кліматичних змін на ефективність спортивного рибальства в межах р. Самара
(2026-04) Булейко, Алла Андріївна; Buleyko, A. A.; Buleyko, Alla; Buleyko, А.; Buleiko, Alla; Долиненко, Д. С.; Dolynenko, D. S.
Річка Самара є однією з найважливіших водних артерій Степового Придніпров’я, яка має величезне значення для підтримання біорізноманіття та розвитку спортивного рибальства. Проте в останні десятиліття екосистема річки зазнає критичних змін через глобальне потепління, що супроводжується аномальною літньою спекою. Представники іхтіофауни річки Самара, серед яких домінують коропові (лящ, плітка, карась сріблястий) та окуневі (окунь, судак), змушені адаптувати свої біологічні ритми до температурних максимумів, що часто межують із фізіологічною межею виживання. Зокрема, спостерігається явище «термічного стресу», при якому енергетичні витрати риб на підтримку метаболізму перевищують енергію, отриману з кормом. Об’єктом дослідження виступає процес спортивного рибальства в нижній течії р. Самара. Предметом дослідження є основні закономірності зміни активності, горизонтів перебування та видового складу риб під впливом підвищення температури води та загальної екологічної трансформації річки. Перша локація охоплює руслові ділянки безпосередньо в межах міста Самар та поблизу гідротехнічних споруд. Друга локація охоплює акваторію, що межує з масивом Самарського лісу (райони Піщанки та Орлівщини). Ця зона є ключовою для рибалок-любителів. Третя локація – це мілководні плеса та затоки Самарського розливу. Характеризується мінімальними глибинами (до 2–3 метрів) та повною відсутністю течії. На цій ділянці процеси евтрофікації та «цвітіння» води проявляються найгостріше. На основі вивчення стану р. Самара та аналізу риболовлі було встановлено, що кліматичні зміни стали головним фактором, який визначає життя водойми. На основі вивчення стану р. Самара та аналізу риболовлі було встановлено, що кліматичні зміни стали головним фактором, який визначає життя водойми. Тому наукові дослідження та інновації, щодо впливу кліматичних змін на ефективність спортивного рибальства в межах р. Самара мають практичний та економічний інтерес. Richka Samara ye odniieiu z naivazhlyvishykh vodnykh arterii Stepovoho Prydniprovia, yaka maie velychezne znachennia dlia pidtrymannia bioriznomanittia ta rozvytku sportyvnoho rybalstva. Prote v ostanni desiatylittia ekosystema richky zaznaie krytychnykh zmin cherez hlobalne poteplinnia, shcho suprovodzhuietsia anomalnoiu litnoiu spekoiu. Predstavnyky ikhtiofauny richky Samara, sered yakykh dominuiut koropovi (liashch, plitka, karas sribliastyi) ta okunevi (okun, sudak), zmusheni adaptuvaty svoi biolohichni rytmy do temperaturnykh maksymumiv, shcho chasto mezhuiut iz fiziolohichnoiu mezheiu vyzhyvannia. Zokrema, sposterihaietsia yavyshche «termichnoho stresu», pry yakomu enerhetychni vytraty ryb na pidtrymku metabolizmu perevyshchuiut enerhiiu, otrymanu z kormom. Obiektom doslidzhennia vystupaie protses sportyvnoho rybalstva v nyzhnii techii r. Samara. Predmetom doslidzhennia ye osnovni zakonomirnosti zminy aktyvnosti, horyzontiv perebuvannia ta vydovoho skladu ryb pid vplyvom pidvyshchennia temperatury vody ta zahalnoi ekolohichnoi transformatsii richky. Persha lokatsiia okhopliuie ruslovi dilianky bezposeredno v mezhakh mista Samar ta poblyzu hidrotekhnichnykh sporud. Druha lokatsiia okhopliuie akvatoriiu, shcho mezhuie z masyvom Samarskoho lisu (raiony Pishchanky ta Orlivshchyny). Tsia zona ye kliuchovoiu dlia rybalok-liubyteliv. Tretia lokatsiia – tse milkovodni plesa ta zatoky Samarskoho rozlyvu. Kharakteryzuietsia minimalnymy hlybynamy (do 2–3 metriv) ta povnoiu vidsutnistiu techii. Na tsii diliantsi protsesy evtrofikatsii ta «tsvitinnia» vody proiavliaiutsia naihostrishe. Na osnovi vyvchennia stanu r. Samara ta analizu rybolovli bulo vstanovleno, shcho klimatychni zminy staly holovnym faktorom, yakyi vyznachaie zhyttia vodoimy. Na osnovi vyvchennia stanu r. Samara ta analizu rybolovli bulo vstanovleno, shcho klimatychni zminy staly holovnym faktorom, yakyi vyznachaie zhyttia vodoimy. Tomu naukovi doslidzhennia ta innovatsii, shchodo vplyvu klimatychnykh zmin na efektyvnist sportyvnoho rybalstva v mezhakh r. Samara maiut praktychnyi ta ekonomichnyi interes.
Інноваційні підходи до вирішення глобальних проблем, щодо техногенного впливу на сучасний видовий склад іхтіофауни р. Самара
(2026-03) Булейко, Алла Андріївна; Buleyko, A. A.; Buleyko, Alla; Buleyko, А.; Buleiko, Alla
Визначення екологічної проблеми р. Самара, обумовлена значним впливом техногенних факторів, таких як надходження шахтних вод з Центрального за Західного 32 Донбасу, господарсько-побутових та промислових скидів населених пунктів м. Павлоград, м. Самар, м. Тернівка та інших селищ, розташованих уздовж течії. Як наслідок забруднення води токсичними речовинами і важкими металами, зростання показників мінералізації призвело до рівня якості води як «дуже брудна». Трансформаційний вплив на всі компоненти екосистеми обумовив значну евтрафікацію ріки по всій течії, обміління, падіння рівня біологічного різноманіття значної більшості її складових. У результаті іхтіологічного та бібліографічного дослідження було встановлено видовий склад іхтіофауни на поточний час і вказано поширеність в акваторії р. Самара та статус кожного виду. На досліджуваній ділянці було виявлено, що існують найбільші за чисельністю популяції таких видів: бичок – пісочник (Neogobius fluviatilis Pallas, 1814), верховодка (Alburnus alburnus Linnaeus, 1758), карась сріблястий (Carassius auratus gibelio Bloch, 1782), краснопірка (Scardinius erythrophthalmus Linnaeus, 1758), окунь річковий (Perca fluviatilis Linnaeus, 1758), плітка звичайна (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758), сонячний окунь звичайний (царьок) (Lepomis gibbosus Linnaeus 1758), щука (Esox lucius Linnaeus, 1758). Процеси зміни іхтіоценозу під впливом техногенних факторів забруднення потребують необхідних оптимізуючих втручань та вимагають уваги дослідників і моніторингу та інноваційних підходів до вирішення глобальних проблем техногенного впливу на сучасний видовий склад іхтіофауни р. Самара в контексті подальшого вирішення. Vyznachennia ekolohichnoi problemy r. Samara, obumovlena znachnym vplyvom tekhnohennykh faktoriv, takykh yak nadkhodzhennia shakhtnykh vod z Tsentralnoho za Zakhidnoho 32 Donbasu, hospodarsko-pobutovykh ta promyslovykh skydiv naselenykh punktiv m. Pavlohrad, m. Samar, m. Ternivka ta inshykh selyshch, roztashovanykh uzdovzh techii. Yak naslidok zabrudnennia vody toksychnymy rechovynamy i vazhkymy metalamy, zrostannia pokaznykiv mineralizatsii pryzvelo do rivnia yakosti vody yak «duzhe brudna». Transformatsiinyi vplyv na vsi komponenty ekosystemy obumovyv znachnu evtrafikatsiiu riky po vsii techii, obmilinnia, padinnia rivnia biolohichnoho riznomanittia znachnoi bilshosti yii skladovykh. U rezultati ikhtiolohichnoho ta bibliohrafichnoho doslidzhennia bulo vstanovleno vydovyi sklad ikhtiofauny na potochnyi chas i vkazano poshyrenist v akvatorii r. Samara ta status kozhnoho vydu. Na doslidzhuvanii diliantsi bulo vyiavleno, shcho isnuiut naibilshi za chyselnistiu populiatsii takykh vydiv: bychok – pisochnyk (Neogobius fluviatilis Pallas, 1814), verkhovodka (Alburnus alburnus Linnaeus, 1758), karas sribliastyi (Carassius auratus gibelio Bloch, 1782), krasnopirka (Scardinius erythrophthalmus Linnaeus, 1758), okun richkovyi (Perca fluviatilis Linnaeus, 1758), plitka zvychaina (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758), soniachnyi okun zvychainyi (tsarok) (Lepomis gibbosus Linnaeus 1758), shchuka (Esox lucius Linnaeus, 1758). Protsesy zminy ikhtiotsenozu pid vplyvom tekhnohennykh faktoriv zabrudnennia potrebuiut neobkhidnykh optymizuiuchykh vtruchan ta vymahaiut uvahy doslidnykiv i monitorynhu ta innovatsiinykh pidkhodiv do vyrishennia hlobalnykh problem tekhnohennoho vplyvu na suchasnyi vydovyi sklad ikhtiofauny r. Samara v konteksti podalshoho vyrishennia.