DSpace Repository

Вітаємо Вас у Репозитарії Дніпровського державного аграрно-економічного університету (еDSAEUR) – Electronic Dnipro State Agrarian and Economic University Repository.

еDSAEUR – електронний архів результатів науково–дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів для зберігання та надання вільного доступу до них світовій академічній спільноті.

еDSAEUR – ресурс відкритого доступу, розміщений на сервері Університету в мережі Інтернет і доступний з будь-якого місця і у будь-який час.

URI: https://dspace.dsau.dp.ua

Положення про репозитарій ДДАЕУ Наказ ДДАЕУ про надходження електронних видань Авторський договір Вимоги щодо подання матеріалів до Репозитарію

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 10 of 12

Recent Submissions

Microclimatic influence and water state characteristics of introduced tree species in urban park stands
(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2025) Strepetova, Khrystyna; Стрепетова Христина Вячеславівна; Katsevich, Viktoriya; Кацевич Вікторія Валеріївна; Ivanko, I. A.; Іванко, І. А.; Loza, I. M.; Лоза, І. М.; Zhukov, O. V.; Жуков, О. В.; Holodok, L. P.; Голодок, Л. П.; Holoborodko, K. K.; Голобородько, К. К.
The article presented the results of research on the potential ability of introduced tree species to develop microclimatic conditions of urban green spaces in the Steppe zone (using the example of park plantings in Dnipro city). The goal of the work was to determine the role of introduced tree species in optimizing the air and soil temperature and humidity, taking into account the species-specific features of leaf water state. The research was conducted in Taras Shevchenko Central Culture and Leisure Park and Ivan Starov Square during the growing season, 2023. Temperature and humidity measurements in atmospheric air and soil, and measurements of leaf physiological traits were taken using modern devices and classical techniques. The objects of research were 12 introduced tree species aged 40–50 years: Acer negundo L., Acer saccharum Marshall, Aesculus hippocastanum L., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Celtis occidentalis L., Fraxinus pennsylvanica Marshall, Gleditsia triacanthos L., Gymnocladus dioica (L.) K. Koch, Robinia pseudoacacia L., Ulmus pumila L., Quercus rubra L., Styphnolobium japonicum (L.) Schott. The research outputs showed that during daylight hours air temperature decreased by an average of 1–2 °C, and relative humidity increased by 3–5% beneath the tree crowns compared to open sites. The soil temperature within the crown projection area was 2–4 °C lower, while the humidity almost doubled. Indicators of the leaf water state (Relative Water Content and Water Deficit) revealed significant interspecific differences. So, S. japonicum, and A. altissima were characterized by a high relative water content, whereas A. hippocastanum and Q. rubra showed lower values and a greater lack of moisture. The outputs of cluster analysis allowed the groups of tree species to be distinguished based on their sustainability and phytoclimatic effects. This indicates the feasibility of combined use of different tree species in formation of urban plantings having significant regulatory functions. У статті представлено результати дослідження потенційної здатності інтродукованих деревних видів формувати мікрокліматичні умови міських зелених насаджень у степовій зоні (на прикладі паркових насаджень міста Дніпро). Метою роботи було визначити роль інтродукованих деревних видів в оптимізації температури та вологості повітря та ґрунту з урахуванням видоспецифічних особливостей стану листової води. Дослідження проводилося в Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка та на площі Івана Старова протягом вегетаційного періоду 2023 року. Вимірювання температури та вологості атмосферного повітря та ґрунту, а також вимірювання фізіологічних характеристик листя проводилися за допомогою сучасних приладів та класичних методик. Об'єктами дослідження були 12 інтродукованих видів дерев віком 40–50 років: Acer negundo L., Acer saccharum Marshall, Aesculus hippocastanum L., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Celtis occidentalis L., Fraxinus pennsylvanica Marshall, Gleditsia triacanthos L., Gymnocladus dioica (L.) K. Koch, Robinia pseudoacacia L., Ulmus pumila L., Quercus rubra L., Styphnolobium japonicum (L.) Schott. Результати дослідження показали, що протягом світлового дня температура повітря під кронами дерев знижувалася в середньому на 1–2 °C, а відносна вологість підвищувалася на 3–5% порівняно з відкритими ділянками. Температура ґрунту в зоні проекції крони була на 2–4 °C нижчою, а вологість зросла майже вдвічі. Показники стану вологості листя (відносний вміст води та дефіцит води) виявили значні міжвидові відмінності. Так, S. japonicum та A. altissima характеризувалися високим відносним вмістом води, тоді як A. hippocastanum та Q. rubra показували нижчі значення та більший дефіцит вологи. Результати кластерного аналізу дозволили виділити групи деревних видів на основі їхньої стійкості та фітокліматичного впливу. Це вказує на доцільність спільного використання різних деревних видів у формуванні міських насаджень, що мають значні регуляторні функції.
Soil Evolution in Overburden Dumps and Adjacent Areas
(Trans Tech Publications Ltd, 2026) Maksymova, N.; Максимова, Наталія; Petrushyna, Halina; Петрушина, Галина Олександрівна; Chushkina, I.; Чушкіна, Ірина; Roubík, H.; Роубік, Гінек
Dlia otsinky ekolohichnykh ryzykiv vid vidvaliv rozkryvnykh porid bulo provedeno kompleksnyi analiz rezultativ teoretychnykh uzahalnen, polovykh doslidzhen ta laboratornykh eksperymentiv. Zminy yakisnykh parametriv edafotopu prylehlykh terytorii, zokrema silskohospodarskykh uhid, buly vstanovleni shliakhom vyvchennia hranulometrychnoho skladu, vmistu orhanichnoho vuhletsiu, mineralnykh form azotu, kyslotnosti vodnoi vytiazhky toshcho. Zrazky pokazuiut, shcho grunty bilia pidnizhzhia vidvalu kharakteryzuiutsia yak malohumusni, grunty na prylehlomu poli takozh malohumusni, todi yak grunty na botsi polia, viddalenomu vid tekhnohennoho obiekta, ye serednohumusnymy. Tse svidchyt pro dehradatsiini protsesy v chornozemakh, sprychyneni vitrovym nakopychenniam produktiv erozii z poverkhni vidvaliv. Podalshe nakopychennia pylovykh vidkladen u poiednanni z antropohennym navantazhenniam vid avtotransportu mozhe sprychynyty zaluzhnennia silskohospodarskykh gruntiv ta znyzhennia biodostupnosti mikroelementiv dlia kulturnykh roslyn. Analiz dynamiky khimichnykh pokaznykiv za 2022 ta 2024 roky pokazav neobkhidnist intehratsii parametriv pylovoho navantazhennia v protsedury otsinky vplyvu na navkolyshnie seredovyshche z urakhuvanniam yoho dovhostrokovykh naslidkiv. Rekomenduietsia proektuvaty zakhysni lisosmuhy abo vzhyvaty inshykh zakhodiv dlia zmenshennia tekhnohennoho pylovoho tysku vid vidvaliv rozkryvnykh porid. • Для оцінки екологічних ризиків від відвалів розкривних порід було проведено комплексний аналіз результатів теоретичних узагальнень, польових досліджень та лабораторних експериментів. Зміни якісних параметрів едафотопу прилеглих територій, зокрема сільськогосподарських угідь, були встановлені шляхом вивчення гранулометричного складу, вмісту органічного вуглецю, мінеральних форм азоту, кислотності водної витяжки тощо. Зразки показують, що ґрунти біля підніжжя відвалу характеризуються як малогумусні, ґрунти на прилеглому полі також малогумусні, тоді як ґрунти на боці поля, віддаленому від техногенного об'єкта, є середньогумусними. Це свідчить про деградаційні процеси в чорноземах, спричинені вітровим накопиченням продуктів ерозії з поверхні відвалів. Подальше накопичення пилових відкладень у поєднанні з антропогенним навантаженням від автотранспорту може спричинити залужнення сільськогосподарських ґрунтів та зниження біодоступності мікроелементів для культурних рослин. Аналіз динаміки хімічних показників за 2022 та 2024 роки показав необхідність інтеграції параметрів пилового навантаження в процедури оцінки впливу на навколишнє середовище з урахуванням його довгострокових наслідків. Рекомендується проектувати захисні лісосмуги або вживати інших заходів для зменшення техногенного пилового тиску від відвалів розкривних порід.
Фітопланктон як показник рівня евтрофікації річки промислових регіонів степової зони України
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2025) Чубченко, Є. А.; Chubchenko, Ye. A.; Губанова, Надія Леонідівна; Gubanova, Nadiia; Hubanova, Nadiia; Gubanova, N.; Gubanova, N. L.; Gubanova, Nadezhda; Hubanova, N. L.; Hubanova, N.
У статті представлені результати гідрохімічного та гідроекологічного аналізу річки Лозова, дослідженої на ділянках з різними типами донних субстратів: піщаним, мулистим, глинистим, кам’янистим та антропогенно трансформованим. Установлено, що забруднення шахтними водами спричиняє зниження рН (від 7,8 до 3,8), розчиненого кисню (від 7,37 до 3,17 мг/л) та підвищення мінералізації майже вчетверо, а також призводить до зростання вмісту сульфатів, хлоридів та інших хімічних сполук. Видове різноманіття фітопланктону представлено чотирма систематичними групами: синьо-зеленими (Cyanobacteria), зеленими (Chlorophyta), діатомовими (Bacillariophyta) та евгленовими (Euglenophyta). Найвища чисельність спостерігається на піщаному та мулистому дні, тоді як глинисте та кам’янисте дно характеризується нижчими показниками розвитку. Коефіцієнт варіації свідчить про високу мінливість чисельності у глинистих і кам’янистих біотопах та стабільність у мулистих і піщаних ділянках. Кластерний аналіз показав, що фітопланктонні угруповання та типи біотопів формують чіткі групи подібності, зокрема антропогенно трансформовані та кам’янисті ділянки мають високу схожість, а глинисте та піщане дно відрізняються найсуттєвіше. Розрахунок індексу сапробності свідчить про різнорівневий антропогенний вплив: піщані та кам’янисті ділянки належать до α-мезосапробної зони з евтрофними ознаками, мулисті та глинисті – до β-мезосапробної зони з помірним органічним забрудненням, антропогенно трансформовані ділянки займають проміжне положення. Отримані результати підкреслюють тісний взаємозв’язок гідрохімічних характеристик, типу донного субстрату та структури фітопланктону, що дозволяє використовувати водні рослини як індикатори стану річкових екосистем. У статті представлені результати гідрохімічного та гідроекологічного аналізу річки Лозова, дослідженої на ділянках з різними типами донних субстратів: піщаним, мулистим, глинистим, кам’янистим та антропогенно трансформованим. Установлено, що забруднення шахтними водами спричиняє зниження рН (від 7,8 до 3,8), розчиненого кисню (від 7,37 до 3,17 мг/л) та підвищення мінералізації майже вчетверо, а також призводить до зростання вмісту сульфатів, хлоридів та інших хімічних сполук. Видове різноманіття фітопланктону представлено чотирма систематичними групами: синьо-зеленими (Cyanobacteria), зеленими (Chlorophyta), діатомовими (Bacillariophyta) та евгленовими (Euglenophyta). Найвища чисельність спостерігається на піщаному та мулистому дні, тоді як глинисте та кам’янисте дно характеризується нижчими показниками розвитку. Коефіцієнт варіації свідчить про високу мінливість чисельності у глинистих і кам’янистих біотопах та стабільність у мулистих і піщаних ділянках. Кластерний аналіз показав, що фітопланктонні угруповання та типи біотопів формують чіткі групи подібності, зокрема антропогенно трансформовані та кам’янисті ділянки мають високу схожість, а глинисте та піщане дно відрізняються найсуттєвіше. Розрахунок індексу сапробності свідчить про різнорівневий антропогенний вплив: піщані та кам’янисті ділянки належать до α-мезосапробної зони з евтрофними ознаками, мулисті та глинисті – до β-мезосапробної зони з помірним органічним забрудненням, антропогенно трансформовані ділянки займають проміжне положення. Отримані результати підкреслюють тісний взаємозв’язок гідрохімічних характеристик, типу донного субстрату та структури фітопланктону, що дозволяє використовувати водні рослини як індикатори стану річкових екосистем. Small rivers are important components of landscape and aquatic ecosystems and can be considered sensitive indicators of the ecological status of regions. Under conditions of intense anthropogenic impact, particularly in coal mining areas, they undergo significant transformations in their hydrochemical and biological regimes. The coal industry is accompanied by the formation of mine waters, which are characterized by elevated levels of sulfates, chlorides, heavy metals, and other toxic substances. Their discharge into surface water bodies causes an increase in mineralization, a change in the hydrogen index, a decrease in the concentration of dissolved oxygen, and an intensification of eutrophication processes, which negatively affects hydrobionts and the functioning of aquatic ecosystems in general. The aim of this study was to determine the level of eutrophication of rivers in industrial regions of the steppe zone of Ukraine based on an analysis of the structure and abundance of phytoplankton communities. The results of hydrochemical studies have shown that as a result of the mixing of mine and river waters, the hydrogen index decreases from 7.8 to 3.8, the concentration of dissolved oxygen decreases from 7.37 to 3.17 mg/l, and the level of mineralization increases almost fourfold. Such changes create unfavorable conditions for most hydrobionts and contribute to the dominance of pollution-resistant species. The phytoplankton of the studied areas is represented by diatom The species diversity of phytoplankton is represented by four systematic groups: blue-green (Cyanobacteria), green (Chlorophyta), diatom (Bacillariophyta) and euglenoid (Euglenophyta), the ratio of which varies significantly depending on the type of bottom substrate and the degree of anthropogenic load. The highest abundance of phytoplankton was recorded in sandy areas, while clay biotopes were characterized by minimal average values and the greatest variability of indicators. Silty areas were characterized by relative stability of communities and a high proportion of blue-green algae, which is consistent with the accumulation of organic matter and reduced water exchange. Euglenoid algae reached maximum development in anthropogenically transformed areas, indicating their tolerance to eutrophic and mesosaprobic conditions. The calculation of the saprobity index showed that silty and clayey biotopes belong to the β-mesosaprobic zone, while sandy and rocky areas belong to the α-mesosaprobic zone, characteristic of water bodies with increased organic pollution and signs of eutrophication. The results confirm the significant impact of coal mining on the ecological state of small rivers and justify the use of phytoplankton indicators as reliable bioindicators of anthropogenic transformation of aquatic ecosystems.
Фінансові інструменти підтримки підприємництва в галузі аквакультури : міжнародний досвід та українські реалії
(Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону ; ЗВО «Подільський державний університет», 2025) Присяжнюк, Н. М.; Prysiazhniuk, N. M.; Горчанок, Анна Володимирівна; Horchanok, Anna; Horchanok, A.; Horchanok, A. V.; Gorchanok, A. V.; Губанова, Надія Леонідівна; Gubanova, Nadiia; Hubanova, Nadiia; Gubanova, N.; Gubanova, N. L.; Gubanova, Nadezhda; Hubanova, N. L.; Hubanova, N.; Яковишин, Я. В.; Yakovyshyn, Ya. V.
Методика дослідження. У статті застосовано комплекс методів дослідження, що забезпечив всебічний аналіз фінансових інструментів підтримки аквакультури. Використано метод системного підходу для розкриття взаємозв’язку між державною політикою, міжнародними програмами та підприємницькими ініціативами. Порівняльний аналіз дозволив дослідити відмінності у фінансуванні аквапідприємництва Україною та провідними країнами світу. На основі статистичного методу було проаналізовано обсяги фінансової підтримки та її ефективність у динаміці. Також застосовано метод узагальнення, що дало змогу сформувати практичні рекомендації для удосконалення української системи підтримки аквакультури. Результати дослідження. Обґрунтовано, що міжнародний досвід переконливо свідчить про визначальну роль державної фінансової підтримки у формуванні конкурентоспроможної моделі аквакультури. Доведено, що застосування інструментів прямого фінансування, кредитування та грантових програм забезпечує мультиплікативний ефект, активізуючи приплив приватних інвестицій у сектор. У країнах ЄС, Канаді та Азії аквакультура трансформувалася у стратегічну галузь економіки саме завдяки системній державній участі та цільовим фінансовим механізмам. Водночас в Україні фінансові інструменти підтримки залишаються недостатньо розвиненими й потребують інституційного вдосконалення, а також адаптації та імплементації міжнародних практик. Встановлено, що посилення ефективності фінансових механізмів підтримки є ключовою передумовою активізації підприємницького потенціалу аквакультури. Наукова новизна результатів дослідження. Вперше узагальнено та впорядковано механізми державної й міжнародної підтримки розвитку аквапідприємництва (бюджетні субсидії, кредитні інструменти, грантові програми, страхування ризиків) з позиції їх впливу на підвищення інвестиційної привабливості галузі. Виявлено особливості функціонування фінансових інструментів в Україні й обґрунтовано, що їх подальше удосконалення потребує імплементації найефективніших міжнародних підходів. Розроблено концептуальні засади синергійного поєднання державної підтримки та приватного капіталу як ключового чинника довгострокового та стійкого розвитку підприємництва в секторі аквакультури. Практична значущість результатів дослідження. Практичне застосування механізмів державної підтримки дасть змогу створити ефективну систему фінансової підтримки аквакультури, орієнтовану на довгострокове інвестиційне зростання та стійкість галузі. Запровадження спеціалізованих кредитних програм для рибництва забезпечить доступність позикового капіталу для малих і середніх виробників, а формування національного фонду розвитку аквакультури дозволить акумулювати цільові ресурси для модернізації виробничої бази. Впровадження системи аквастрахування сприятиме мінімізації екологічних та ринкових ризиків та підвищенню інвестиційної надійності сектору. Стимулювання кооперативних і кластерних моделей сприятиме підвищенню ефективності, зниженню транзакційних витрат і розширенню можливостей збуту. Інтеграція аквакультури у глобальні програми зеленого фінансування відкриває можливості залучення ESG-інвестицій та емісії «зелених» облігацій, що дозволить диверсифікувати джерела фінансових надходжень та сформувати стійку фінансову основу розвитку аквапідприємництва. Purpose. The aim of the article is to substantiate the theoretical foundations and generalize international experience in the application of financial instruments to support entrepreneurship in aquaculture, as well as to develop practical recommendations for adapting these mechanisms to Ukrainian realities, taking into account modern social and economic challenges and the needs of the post-war restoration of the agricultural sector. Methodology of research. A set of research methods that provide a comprehensive analysis of financial instruments for supporting aquaculture is used in the article. The method of a systems approach is used to reveal the relationship between state policy, international programs and entrepreneurial initiatives. Comparative analysis allowed us to explore the differences in financing aqua-entrepreneurship between Ukraine and leading countries of the world. Based on the statistical method, the volume of financial support and its effectiveness in dynamics are analysed. The generalization method is also applied, which made it possible to formulate practical recommendations for improving the Ukrainian aquaculture support system. Findings. The results of the study showed that international experience confirms the key role of state financial support in the development of competitive aquaculture. It was found that direct financing, lending and grant programs create a multiplier effect, stimulating the attraction of private investment. In the EU, Canada and Asia, aquaculture has been transformed into a strategic sector of the economy due to active state participation. At the same time, in Ukraine financial instruments remain limited and require institutional improvement and integration of international practices. Thus, it was established that increasing the effectiveness of financial support mechanisms is a key prerequisite for activating the entrepreneurial potential of aquaculture. Originality. For the first time, the mechanisms of state and international support for the development of aqua-entrepreneurship (budget subsidies, credit instruments, grant programs, risk insurance) were generalized and organized from the standpoint of their impact on increasing the investment attractiveness of the industry. The peculiarities of the functioning of financial instruments in Ukraine were identified and it was substantiated that their further improvement requires the implementation of the most effective international approaches. The conceptual principles of a synergistic combination of state support and private capital as a key factor in the long-term and sustainable development of entrepreneurship in the aquaculture sector were developed. Practical value. The practical application of state support mechanisms will allow creating an effective system of financial support for aquaculture, focused on long-term investment growth and sustainability of the industry. The introduction of specialized credit programs for fish farming will ensure the availability of loan capital for small and medium-sized producers, and the formation of a national aquaculture development fund will allow accumulating targeted resources for the modernization of the production base. The introduction of an aqua insurance system will help minimize environmental and market risks and increase the investment reliability of the sector. Stimulating cooperative and cluster models will help increase efficiency, reduce transaction costs, and expand sales opportunities. The integration of aquaculture into global green financing programs opens up opportunities for attracting ESG investments and issuing “green” bonds, which will allow diversifying sources of financial revenues and forming a sustainable financial basis for the development of aqua entrepreneurship.
Соціальне підприємництво в аквакультурі : інклюзивні моделі для зайнятості сільського населення
(Львівський торговельно-економічний університет, 2025) Присяжнюк, Наталія; Prysyazhnyuk, Natalia; Горчанок, Анна Володимирівна; Horchanok, Anna; Horchanok, A.; Horchanok, A. V.; Gorchanok, A. V.; Слюсаренко, Алла; Slyusarenko, Alla; Яковишин, Ярослав; Yakovyshyn, Yaroslav
Вступ. У сучасних умовах соціально-економічних трансформацій та наслідків воєнних викликів в Україні особливої актуальності набувають пошуки нових підходів до забезпечення зайнятості сільського населення, підвищення його соціальної стійкості та економічної активності. Особливий потенціал для розвитку соціального підприємництва має сфера аквакультури – вирощування риби та інших водних біоресурсів. Методи. У дослідженні застосовано метод аналізу та синтезу для узагальнення наукових підходів до соціального підприємництва та аквакультури. Використано порівняльний метод, що дозволив співставити зарубіжні та вітчизняні практики інклюзивних моделей у сфері зайнятості сільського населення. За допомогою статистичного аналізу вивчено тенденції розвитку аквакультури та рівень зайнятості у сільських територіях. Системний підхід застосовано для розкриття взаємозв’язку між соціальним підприємництвом, розвитком аквакультури та підвищенням соціально-економічної стійкості громад. Для оцінки ефективності моделей було використано метод експертних оцінок, що забезпечив врахування думки практиків та фахівців галузі. Результати. Дослідження засвідчило, що соціальне підприємництво у сфері аквакультури є одним із найбільш перспективних напрямів розвитку сільських територій України. Виділено чотири ключові моделі соціального підприємництва в аквакультурі: кооперативні об’єднання, соціальні стартапи, інклюзивні партнерства та формати еко- й агротуризму. Кожна з них має свої переваги та обмеження, однак усі вони орієнтовані на поєднання виробництва з соціальними ефектами. Досвід зарубіжних країн підтверджує їхню ефективність, а українські приклади – реальність їх адаптації в національному середовищі. Перспективи. У повоєнний період виникає потреба у нових дослідницьких підходах. Передусім варто зосередитися на розробленні прикладних механізмів масштабування інклюзивних бізнес-моделей в аквакультурі з урахуванням регіональних особливостей України. Окремої уваги потребує дослідження інтеграції цифрових технологій і «зелених» інновацій у соціальне підприємництво аквакультури. Крім того, доцільним є вивчення зарубіжного досвіду, зокрема країн ЄС та Азії, з метою адаптації ефективних інституційних практик до українських умов. Introduction. In the current conditions of social and economic transformations and the consequences of military challenges in Ukraine, the search for new approaches to ensuring employment of the rural population, increasing its social stability and economic activity is of particular relevance. The field of aquaculture has a special potential for the development of social entrepreneurship - the cultivation of fish and other aquatic bioresources. Methods. The method of analysis and synthesis was used in the study to generalize scientific approaches to social entrepreneurship and aquaculture. A comparative method was used, which allowed comparing foreign and domestic practices of inclusive models in the field of rural employment. Statistical analysis was used to study the trends in the development of aquaculture and the level of employment in rural areas. A systems approach was used to uncover the relationship between social entrepreneurship, aquaculture development, and increasing the social and economic resilience of communities. A peer-reviewed methodology was used to assess the effectiveness of the models, ensuring that the opinions of practitioners and industry experts were taken into account. Results. The study showed that social entrepreneurship in the field of aquaculture is one of the most promising areas of development of rural areas of Ukraine. Four key models of social entrepreneurship in aquaculture were identified: cooperative associations, social startups, inclusive partnerships, and eco- and agrotourism formats. Each of them has its own advantages and limitations, but all of them are focused on combining production with social effects. The experience of foreign countries confirms their effectiveness, and Ukrainian examples confirm the reality of their adaptation in the national environment. Discussion. In the post-war period, there is a need for new research approaches. First of all, it is worth focusing on the development of applied mechanisms for scaling inclusive business models in aquaculture, taking into account the regional characteristics of Ukraine. Special attention should be paid to the study of the integration of digital technologies and ―green‖ innovations into social entrepreneurship in aquaculture. In addition, it is advisable to study foreign experience, in particular the EU and Asian countries, in order to adapt effective institutional practices to Ukrainian conditions.