DSpace Repository

Вітаємо Вас у Репозитарії Дніпровського державного аграрно-економічного університету (еDSAEUR) – Electronic Dnipro State Agrarian and Economic University Repository.

еDSAEUR – електронний архів результатів науково–дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів для зберігання та надання вільного доступу до них світовій академічній спільноті.

еDSAEUR – ресурс відкритого доступу, розміщений на сервері Університету в мережі Інтернет і доступний з будь-якого місця і у будь-який час.

URI: https://dspace.dsau.dp.ua

Положення про репозитарій ДДАЕУ Наказ ДДАЕУ про надходження електронних видань Авторський договір Вимоги щодо подання матеріалів до Репозитарію

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 10 of 12

Recent Submissions

Удосконалення механізації збирання слив з модернізацією машини МПУ-1А
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2026) Крюков, Ігор Євгенович; Kriukov, Ihor
Сучасні тенденції розвитку механізації збирання плодів передбачають інтеграцію елементів автоматизації та роботизації. Зокрема, розробляються системи з використанням сенсорних технологій, комп’ютерного зору та роботизованих маніпуляторів, здатних визначати ступінь стиглості плодів і здійснювати їх вибіркове збирання. Такі технології дозволяють значно підвищити ефективність виробництва, однак їх впровадження потребує значних інвестицій та адаптації до конкретних умов господарства. Важливим аспектом механізації є також забезпечення екологічної безпеки та енергоефективності технологічних процесів. Використання сучасних машин і обладнання повинно відповідати вимогам сталого розвитку, передбачати зниження негативного впливу на навколишнє середовище, раціональне використання енергетичних ресурсів та збереження родючості ґрунтів. Suchasni tendentsii rozvytku mekhanizatsii zbyrannia plodiv peredbachaiut intehratsiiu elementiv avtomatyzatsii ta robotyzatsii. Zokrema, rozrobliaiutsia systemy z vykorystanniam sensornykh tekhnolohii, kompiuternoho zoru ta robotyzovanykh manipuliatoriv, zdatnykh vyznachaty stupin styhlosti plodiv i zdiisniuvaty yikh vybirkove zbyrannia. Taki tekhnolohii dozvoliaiut znachno pidvyshchyty efektyvnist vyrobnytstva, odnak yikh vprovadzhennia potrebuie znachnykh investytsii ta adaptatsii do konkretnykh umov hospodarstva. Vazhlyvym aspektom mekhanizatsii ye takozh zabezpechennia ekolohichnoi bezpeky ta enerhoefektyvnosti tekhnolohichnykh protsesiv. Vykorystannia suchasnykh mashyn i obladnannia povynno vidpovidaty vymoham staloho rozvytku, peredbachaty znyzhennia nehatyvnoho vplyvu na navkolyshnie seredovyshche, ratsionalne vykorystannia enerhetychnykh resursiv ta zberezhennia rodiuchosti gruntiv.
Підвищення ефективності механізованого збирання льону шляхом удосконалення льонозбирального комбайна
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2026) Коваль, Валерій Миколайович; Koval, Valerii
Україна була одним з найбільших світових виробників та експортерів льоноволокна й іншої продукції лляної промисловості. До 1995 року середньорічна площа посівів льону-довгунця складала 160-170 тисяч гектарів, більш ніж на 100 тисячах гектарів застосовувалась інтенсивна технологія вирощування. Валовий збір волокна та насіння складав, відповідно, 105-110 і 45-50 тисяч тон, врожайність волокна становила 8-9 центнерів, насіння льону-довгунця – 2,5-3 центнера з 1 га. Рентабельність виробництва насіння льону в цілому по Україні складала 144-150%, трести – 132-146%. Ukraina bula odnym z naibilshykh svitovykh vyrobnykiv ta eksporteriv lonovolokna y inshoi produktsii llianoi promyslovosti. Do 1995 roku serednorichna ploshcha posiviv lonu-dovhuntsia skladala 160-170 tysiach hektariv, bilsh nizh na 100 tysiachakh hektariv zastosovuvalas intensyvna tekhnolohiia vyroshchuvannia. Valovyi zbir volokna ta nasinnia skladav, vidpovidno, 105-110 i 45-50 tysiach ton, vrozhainist volokna stanovyla 8-9 tsentneriv, nasinnia lonu-dovhuntsia – 2,5-3 tsentnera z 1 ha. Rentabelnist vyrobnytstva nasinnia lonu v tsilomu po Ukraini skladala 144-150%, tresty – 132-146%.
Удосконалення конструкції фронтального подрібнювача-навантажувача соломистих матеріалів
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2026) Захаров, Дмитро Максимович; Zakharov, Dmytro
У дипломному проєкті розроблено конструкцію подрібнювача-навантажувача соломистих матеріалів із удосконаленими робочими органами, спрямовану на підвищення ефективності процесів приготування кормів у сільськогосподарському виробництві. Проведено аналіз існуючих технічних рішень у галузі подрібнення та навантаження рослинної маси, на основі якого обґрунтовано необхідність модернізації конструкції. У роботі запропоновано новий подрібнювальний апарат із двобарабанною схемою, що забезпечує більш рівномірне навантаження, інтенсивніше подрібнення та підвищення продуктивності машини. Виконано конструктивні, технологічні та міцнісні розрахунки основних вузлів, зокрема визначено параметри приводу, пасової передачі, привідного вала та підшипників кочення. U dyplomnomu proiekti rozrobleno konstruktsiiu podribniuvacha-navantazhuvacha solomystykh materialiv iz udoskonalenymy robochymy orhanamy, spriamovanu na pidvyshchennia efektyvnosti protsesiv pryhotuvannia kormiv u silskohospodarskomu vyrobnytstvi. Provedeno analiz isnuiuchykh tekhnichnykh rishen u haluzi podribnennia ta navantazhennia roslynnoi masy, na osnovi yakoho obgruntovano neobkhidnist modernizatsii konstruktsii. U roboti zaproponovano novyi podribniuvalnyi aparat iz dvobarabannoiu skhemoiu, shcho zabezpechuie bilsh rivnomirne navantazhennia, intensyvnishe podribnennia ta pidvyshchennia produktyvnosti mashyny. Vykonano konstruktyvni, tekhnolohichni ta mitsnisni rozrakhunky osnovnykh vuzliv, zokrema vyznacheno parametry pryvodu, pasovoi peredachi, pryvidnoho vala ta pidshypnykiv kochennia.
Підвищення ефективності подрібнення стебел люпину під час збирання шляхом розробки удосконаленої конструкції подрібнювача
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2026) Корпач, Віталій Вікторович; Korpach, Vitalii
Люпин відіграє важливу роль у розвитку кормової бази для тваринництва та поліпшенні якості підзолистих піщаних ґрунтів. Виділяють три види однорічного кормового люпину: жовтий, синій (вузьколистий) та білий. Також існують багаторічні різновиди цієї культури, що відзначаються високими агротехнічними властивостями та кормовою цінністю. Серед усіх сільськогосподарських культур люпин є лідером за вмістом білка в зерні. Залежно від виду та сорту цей показник варіюється в межах 38–50%. Частка безазотистих екстрактивних речовин складає 25–40%, жирів — 5,5–20%. Солома люпину містить 6,5–9% білка, а сіно, заготовлене в період цвітіння, — до 17%. Борошно, виготовлене із соломи та сіна люпину, є поживним кормом для сільськогосподарських тварин. Крім того, кормовий люпин культивують для силосування. В Україні посівні площі кормового люпину охоплюють приблизно 250 тис. га. Застосування сумісних посівів кукурудзи з кормовим люпином суттєво підвищує білковий вміст у зеленій масі. Дослідження, проведені у Львівському державному аграрному університеті, показали, що при спільному вирощуванні жовтого люпину з кукурудзою врожайність зеленої маси кукурудзи досягала 480 ц/га, люпину — 95 ц/га. Середні показники врожайності зерна кормових люпинів є відносно помірними: жовтого — 10–15 ц/га, білого — до 20 ц/га. Проте за умов дотримання високого рівня агротехніки та впровадження інтенсивних технологій урожайність зерна, особливо білого люпину, може сягати 25–30 ц/га і вище, а зеленої маси — 450–500 ц/га. Liupyn vidihraie vazhlyvu rol u rozvytku kormovoi bazy dlia tvarynnytstva ta polipshenni yakosti pidzolystykh pishchanykh gruntiv. Vydiliaiut try vydy odnorichnoho kormovoho liupynu: zhovtyi, synii (vuzkolystyi) ta bilyi. Takozh isnuiut bahatorichni riznovydy tsiiei kultury, shcho vidznachaiutsia vysokymy ahrotekhnichnymy vlastyvostiamy ta kormovoiu tsinnistiu. Sered usikh silskohospodarskykh kultur liupyn ye liderom za vmistom bilka v zerni. Zalezhno vid vydu ta sortu tsei pokaznyk variiuietsia v mezhakh 38–50%. Chastka bezazotystykh ekstraktyvnykh rechovyn skladaie 25–40%, zhyriv — 5,5–20%. Soloma liupynu mistyt 6,5–9% bilka, a sino, zahotovlene v period tsvitinnia, — do 17%. Boroshno, vyhotovlene iz solomy ta sina liupynu, ye pozhyvnym kormom dlia silskohospodarskykh tvaryn. Krim toho, kormovyi liupyn kultyvuiut dlia sylosuvannia. V Ukraini posivni ploshchi kormovoho liupynu okhopliuiut pryblyzno 250 tys. ha. Zastosuvannia sumisnykh posiviv kukurudzy z kormovym liupynom suttievo pidvyshchuie bilkovyi vmist u zelenii masi. Doslidzhennia, provedeni u Lvivskomu derzhavnomu ahrarnomu universyteti, pokazaly, shcho pry spilnomu vyroshchuvanni zhovtoho liupynu z kukurudzoiu vrozhainist zelenoi masy kukurudzy dosiahala 480 ts/ha, liupynu — 95 ts/ha. Seredni pokaznyky vrozhainosti zerna kormovykh liupyniv ye vidnosno pomirnymy: zhovtoho — 10–15 ts/ha, biloho — do 20 ts/ha. Prote za umov dotrymannia vysokoho rivnia ahrotekhniky ta vprovadzhennia intensyvnykh tekhnolohii urozhainist zerna, osoblyvo biloho liupynu, mozhe siahaty 25–30 ts/ha i vyshche, a zelenoi masy — 450–500 ts/ha.
Удосконалення механізації збирання яблук з удосконаленням машини ВУК-3А
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2026) Клочко, Володимир Андрійович; Klochko, Volodymyr
Однією з найбільш трудомістких операцій у технології вирощування яблук є процес їх збирання. За традиційних підходів частка витрат праці на збирання може становити до 40–60 % від загальних витрат у садівництві. При цьому ручне збирання, хоча й забезпечує високу якість продукції, є малопродуктивним, потребує значної кількості робочої сили та залежить від людського фактору. В умовах дефіциту трудових ресурсів і зростання вартості праці це стає суттєвим обмеженням для розвитку галузі. Механізація та автоматизація процесу збирання яблук є одним із ключових напрямів підвищення ефективності садівництва. Однак існуючі технічні засоби не завжди забезпечують необхідний рівень якості продукції, особливо для яблук, призначених для тривалого зберігання або реалізації у свіжому вигляді. Основними проблемами є пошкодження плодів, неповне збирання врожаю, складність роботи в інтенсивних садах із різними формами крон, а також недостатня адаптивність машин до умов конкретного господарства. Odniieiu z naibilsh trudomistkykh operatsii u tekhnolohii vyroshchuvannia yabluk ye protses yikh zbyrannia. Za tradytsiinykh pidkhodiv chastka vytrat pratsi na zbyrannia mozhe stanovyty do 40–60 % vid zahalnykh vytrat u sadivnytstvi. Pry tsomu ruchne zbyrannia, khocha y zabezpechuie vysoku yakist produktsii, ye maloproduktyvnym, potrebuie znachnoi kilkosti robochoi syly ta zalezhyt vid liudskoho faktoru. V umovakh defitsytu trudovykh resursiv i zrostannia vartosti pratsi tse staie suttievym obmezhenniam dlia rozvytku haluzi. Mekhanizatsiia ta avtomatyzatsiia protsesu zbyrannia yabluk ye odnym iz kliuchovykh napriamiv pidvyshchennia efektyvnosti sadivnytstva. Odnak isnuiuchi tekhnichni zasoby ne zavzhdy zabezpechuiut neobkhidnyi riven yakosti produktsii, osoblyvo dlia yabluk, pryznachenykh dlia tryvaloho zberihannia abo realizatsii u svizhomu vyhliadi. Osnovnymy problemamy ye poshkodzhennia plodiv, nepovne zbyrannia vrozhaiu, skladnist roboty v intensyvnykh sadakh iz riznymy formamy kron, a takozh nedostatnia adaptyvnist mashyn do umov konkretnoho hospodarstva.