DSpace Repository

Вітаємо Вас у Репозитарії Дніпровського державного аграрно-економічного університету (еDSAEUR) – Electronic Dnipro State Agrarian and Economic University Repository.

еDSAEUR – електронний архів результатів науково–дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів для зберігання та надання вільного доступу до них світовій академічній спільноті.

еDSAEUR – ресурс відкритого доступу, розміщений на сервері Університету в мережі Інтернет і доступний з будь-якого місця і у будь-який час.

URI: https://dspace.dsau.dp.ua

Положення про репозитарій ДДАЕУ Наказ ДДАЕУ про надходження електронних видань Авторський договір Вимоги щодо подання матеріалів до Репозитарію

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 10 of 12

Recent Submissions

Агроекологічна оцінка збереження родючості ґрунту в короткоротаційних сівозмінах в Синельниківському районі Дніпропетровської області
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2026) Зайцева, Ліліана Вадимівна; Zaitseva, Liliana
Аналіз результатів досліджень свідчить, що в умовах короткоротаційних сівозмін підвищується ризик погіршення екологічного стану агроекосистем через накопичення залишкових кількостей гербіцидів, пригнічення ґрунтової біоти та уповільнення процесів трансформації органічної речовини. Однак навіть за умови неможливості повернення до класичних багатопільних сівозмін існують технологічні заходи, здатні суттєво знизити негативний вплив таких систем землеробства на родючість ґрунту. Для збереження біологічної активності та підтримання родючості ґрунтів у короткоротаційних сівозмінах доцільно забезпечувати максимальне повернення органічної речовини в агроекосистему шляхом подрібнення та рівномірного розподілу післяжнивних решток на поверхні поля, застосовувати заходи, спрямовані на стимулювання розвитку корисної мікрофлори, контролювати рівень гербіцидного навантаження та здійснювати регулярний моніторинг біологічних показників стану ґрунту. Важливим елементом екологічно збалансованого землеробства також є оптимізація структури посівних площ та максимально можливе дотримання принципів чергування культур. Результати проведених досліджень підтверджують, що в сучасних умовах господарювання головним завданням агроекологічного супроводу короткоротаційних сівозмін є не лише забезпечення високої продуктивності культур, а й мінімізація втрат родючості ґрунту. Раціональне поєднання агротехнічних, біологічних та екологічних заходів дозволяє зменшити негативний вплив гербіцидного навантаження, підтримати функціонування ґрунтової біоти та забезпечити довготривалу екологічну стійкість агроекосистем в умовах степової зони України. Analiz rezultativ doslidzhen svidchyt, shcho v umovakh korotkorotatsiinykh sivozmin pidvyshchuietsia ryzyk pohirshennia ekolohichnoho stanu ahroekosystem cherez nakopychennia zalyshkovykh kilkostei herbitsydiv, pryhnichennia gruntovoi bioty ta upovilnennia protsesiv transformatsii orhanichnoi rechovyny. Odnak navit za umovy nemozhlyvosti povernennia do klasychnykh bahatopilnykh sivozmin isnuiut tekhnolohichni zakhody, zdatni suttievo znyzyty nehatyvnyi vplyv takykh system zemlerobstva na rodiuchist gruntu. Dlia zberezhennia biolohichnoi aktyvnosti ta pidtrymannia rodiuchosti gruntiv u korotkorotatsiinykh sivozminakh dotsilno zabezpechuvaty maksymalne povernennia orhanichnoi rechovyny v ahroekosystemu shliakhom podribnennia ta rivnomirnoho rozpodilu pisliazhnyvnykh reshtok na poverkhni polia, zastosovuvaty zakhody, spriamovani na stymuliuvannia rozvytku korysnoi mikroflory, kontroliuvaty riven herbitsydnoho navantazhennia ta zdiisniuvaty rehuliarnyi monitorynh biolohichnykh pokaznykiv stanu gruntu. Vazhlyvym elementom ekolohichno zbalansovanoho zemlerobstva takozh ye optymizatsiia struktury posivnykh ploshch ta maksymalno mozhlyve dotrymannia pryntsypiv cherhuvannia kultur. Rezultaty provedenykh doslidzhen pidtverdzhuiut, shcho v suchasnykh umovakh hospodariuvannia holovnym zavdanniam ahroekolohichnoho suprovodu korotkorotatsiinykh sivozmin ye ne lyshe zabezpechennia vysokoi produktyvnosti kultur, a y minimizatsiia vtrat rodiuchosti gruntu. Ratsionalne poiednannia ahrotekhnichnykh, biolohichnykh ta ekolohichnykh zakhodiv dozvoliaie zmenshyty nehatyvnyi vplyv herbitsydnoho navantazhennia, pidtrymaty funktsionuvannia gruntovoi bioty ta zabezpechyty dovhotryvalu ekolohichnu stiikist ahroekosystem v umovakh stepovoi zony Ukrainy
Екологічний аналіз рослинності товариства з обмеженою відповідальністю Рибальський гранітний кар’єр міста Дніпро
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2026) Дриганов, Максим Ігорович; Dryhanov, Maksym
Об’єктом дослідження є техногенні екотопи, сформовані внаслідок діяльності Рибальського гранітного кар’єру. Предметом дослідження виступають особливості формування, видовий склад і структура рослинності техногенно порушених територій. Метою роботи є дослідження рослинного покриву техногенних екотопів Рибальського гранітного кар’єру та оцінка екологічних особливостей формування рослинних угруповань в умовах антропогенно трансформованого середовища. Для досягнення поставленої мети було виконано аналіз наукової літератури з питань рекультивації порушених земель та фітомеліорації техногенних екотопів, охарактеризовано природно-кліматичні умови району досліджень, проведено оцінку впливу виробничої діяльності кар’єру на компоненти довкілля, визначено видовий склад рослинності та особливості її просторової структури. В процесі дослідження використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння, а також флористичні й фітоценотичні методи. Для оцінювання рослинного покриву застосовувалися польові спостереження, маршрутні обстеження, закладання пробних площ та визначення проективного покриття рослинності. Ключові слова: техногенні екотопи, кар’єр, рослинність, фітомеліорація, рекультивація, техногенно порушені землі, проективне покриття, видовий склад, деревна рослинність, екологічний аналіз. Obiektom doslidzhennia ye tekhnohenni ekotopy, sformovani vnaslidok diialnosti Rybalskoho hranitnoho karieru. Predmetom doslidzhennia vystupaiut osoblyvosti formuvannia, vydovyi sklad i struktura roslynnosti tekhnohenno porushenykh terytorii. Metoiu roboty ye doslidzhennia roslynnoho pokryvu tekhnohennykh ekotopiv Rybalskoho hranitnoho karieru ta otsinka ekolohichnykh osoblyvostei formuvannia roslynnykh uhrupovan v umovakh antropohenno transformovanoho seredovyshcha. Dlia dosiahnennia postavlenoi mety bulo vykonano analiz naukovoi literatury z pytan rekultyvatsii porushenykh zemel ta fitomelioratsii tekhnohennykh ekotopiv, okharakteryzovano pryrodno-klimatychni umovy raionu doslidzhen, provedeno otsinku vplyvu vyrobnychoi diialnosti karieru na komponenty dovkillia, vyznacheno vydovyi sklad roslynnosti ta osoblyvosti yii prostorovoi struktury. V protsesi doslidzhennia vykorystano zahalnonaukovi metody analizu, syntezu, uzahalnennia ta porivniannia, a takozh florystychni y fitotsenotychni metody. Dlia otsiniuvannia roslynnoho pokryvu zastosovuvalysia polovi sposterezhennia, marshrutni obstezhennia, zakladannia probnykh ploshch ta vyznachennia proektyvnoho pokryttia roslynnosti. Kliuchovi slova: tekhnohenni ekotopy, karier, roslynnist, fitomelioratsiia, rekultyvatsiia, tekhnohenno porusheni zemli, proektyvne pokryttia, vydovyi sklad, derevna roslynnist, ekolohichnyi analiz.
Екологічний аналіз сталих безґрунтових систем вирощування у монокультурних теплицях
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2026) Войченко, Марія Денисівна; Voichenko, Mariia
Отримані результати дозволяють зробити висновок, що безґрунтові системи вирощування салатних культур є не лише ефективною агротехнологією, а й перспективним екологічним інструментом забезпечення продовольчої безпеки в умовах глобальних змін клімату, зростання чисельності населення та обмеженості земельних ресурсів. Впровадження таких технологій в Україні сприятиме розвитку сучасного тепличного виробництва, зменшенню екологічного навантаження на довкілля та переходу до принципів сталого агровиробництва майбутнього. Otrymani rezultaty dozvoliaiut zrobyty vysnovok, shcho bezgruntovi systemy vyroshchuvannia salatnykh kultur ye ne lyshe efektyvnoiu ahrotekhnolohiieiu, a y perspektyvnym ekolohichnym instrumentom zabezpechennia prodovolchoi bezpeky v umovakh hlobalnykh zmin klimatu, zrostannia chyselnosti naselennia ta obmezhenosti zemelnykh resursiv. Vprovadzhennia takykh tekhnolohii v Ukraini spryiatyme rozvytku suchasnoho teplychnoho vyrobnytstva, zmenshenniu ekolohichnoho navantazhennia na dovkillia ta perekhodu do pryntsypiv staloho ahrovyrobnytstva maibutnoho.
Вплив квітникарства на довкілля в умовах степової зони України
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2026) Акуленко Софїя Олександрівна; Akulenko Sofiia
Отже, квітникарство як галузь має значний потенціал для розвитку в умовах степової зони України. З метою зменшення негативного впливу виробничої діяльності квітникових господарств на навколишнє середовище та підвищення рівня екологічної безпеки доцільним є впровадження комплексу організаційно-технологічних заходів, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, мінімізацію навантаження на довкілля та оптимізацію виробничих процесів. Основні шляхи мінімізації негативного впливу галузі на довкілля: впровадження водозберігаючих технологій, використання місцевих посухостійких видів для вирощування, застосування біологічних методів захисту рослин, розвиток органічного квітникарства, використання відновлюваних джерел енергії та інноваційних автоматизованих технологій вирощування культур, а також використання принципів zero-waste в управлінні відходами господарств. Поєднання економічної ефективності та екологічної збалансованості має стати основою подальшого розвитку квітникарства у степовій зоні України. Otzhe, kvitnykarstvo yak haluz maie znachnyi potentsial dlia rozvytku v umovakh stepovoi zony Ukrainy. Z metoiu zmenshennia nehatyvnoho vplyvu vyrobnychoi diialnosti kvitnykovykh hospodarstv na navkolyshnie seredovyshche ta pidvyshchennia rivnia ekolohichnoi bezpeky dotsilnym ye vprovadzhennia kompleksu orhanizatsiino-tekhnolohichnykh zakhodiv, spriamovanykh na ratsionalne vykorystannia pryrodnykh resursiv, minimizatsiiu navantazhennia na dovkillia ta optymizatsiiu vyrobnychykh protsesiv. Osnovni shliakhy minimizatsii nehatyvnoho vplyvu haluzi na dovkillia: vprovadzhennia vodozberihaiuchykh tekhnolohii, vykorystannia mistsevykh posukhostiikykh vydiv dlia vyroshchuvannia, zastosuvannia biolohichnykh metodiv zakhystu roslyn, rozvytok orhanichnoho kvitnykarstva, vykorystannia vidnovliuvanykh dzherel enerhii ta innovatsiinykh avtomatyzovanykh tekhnolohii vyroshchuvannia kultur, a takozh vykorystannia pryntsypiv zero-waste v upravlinni vidkhodamy hospodarstv. Poiednannia ekonomichnoi efektyvnosti ta ekolohichnoi zbalansovanosti maie staty osnovoiu podalshoho rozvytku kvitnykarstva u stepovii zoni Ukrainy.
Технологія виробництва молока корів у дослідному господарстві інституту зернових культур «Ерастівська дослідна станція» Кам’янського району Дніпропетровської області
(Дніпровський ДАЕУ, 2026) Ярошенко, Микита Артемович; Yaroshenko, Mykyta Artemovych
Виконана робота має 59 сторінок тексту та 12 таблиць. Кількість проаналізованих джерел – 29. В роботі приведено технологію виробництва молока корів у дослідному господарстві інституту зернових культур «Ерастівська дослідна станція» Кам’янського району Дніпропетровської області Вивчено: Віковий склад стада, продуктивні якості дійного поголів’я, відтворювальну здатність корів, технологію годівлі тварин, умови утримання корів та молодняку, доїння тварин, первинну обробку і реалізацію молока, економічну ефективність виробництва молока. The completed thesis consists of 60 pages of text and contains 14 tables. A total of 29 literature sources were analyzed. The thesis presents the technology of cow milk production at the Experimental Farm “Erastivska Research Station” of the Institute of Grain Crops, located in the Kamianske District of Dnipropetrovsk Region. The following aspects were studied: the age structure of the herd, productive characteristics of dairy cows, reproductive performance, animal feeding technology, housing conditions for cows and young stock, milking management, primary milk processing and marketing, as well as the economic efficiency of milk production.