DSpace Repository

Вітаємо Вас у Репозитарії Дніпровського державного аграрно-економічного університету (еDSAEUR) – Electronic Dnipro State Agrarian and Economic University Repository.

еDSAEUR – електронний архів результатів науково–дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів для зберігання та надання вільного доступу до них світовій академічній спільноті.

еDSAEUR – ресурс відкритого доступу, розміщений на сервері Університету в мережі Інтернет і доступний з будь-якого місця і у будь-який час.

URI: https://dspace.dsau.dp.ua

Положення про репозитарій ДДАЕУ Наказ ДДАЕУ про надходження електронних видань Авторський договір Вимоги щодо подання матеріалів до Репозитарію

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 10 of 12

Recent Submissions

Удосконалення технології виробництва харчових яєць в товаристві з обмеженою відповідальністю «Сад ДАГ» Кам'янського району Дніпропетровської області
(Дніпровський ДАЕУ, 2026) Лихачов, Давід Павлович; Lykhachov, David Pavlovych
У кваліфікаційній роботі досліджено особливості технології виробництва харчових яєць в умовах ТОВ «Сад ДАГ» Кам’янського району Дніпропетровської області. Проведено аналіз виробничої діяльності підприємства, структури стада, продуктивних показників курей-несучок, системи годівлі та утримання птиці, а також організації первинної переробки, сортування і фасування яєць. Встановлено, що підприємство спеціалізується на промисловому виробництві харчових яєць та утримує близько 336 тис. голів птиці, з яких 266 тис. становлять кури-несучки, а близько 70 тис. – ремонтний молодняк. Для виробництва використовуються високопродуктивні кроси DeKalb White та Lohmann Brown, які характеризуються високою несучістю, доброю збереженістю поголів’я та ефективним використанням кормів. За результатами досліджень встановлено, що крос Lohmann Brown характеризувався дещо вищими показниками яйцемаси та живої маси, тоді як DeKalb White відзначався кращою збереженістю поголів’я та нижчим рівнем споживання кормів. Несучість птиці обох кросів перевищувала 206 яєць на одну несучку за досліджуваний період, що свідчить про високий рівень реалізації генетичного потенціалу продуктивності. Проаналізовано систему годівлі птиці, яка базується на використанні повнораціонних комбікормів власного виробництва. Встановлено відповідність основних показників поживності кормів фізіологічним потребам птиці різних вікових груп. Вивчено умови утримання курей-несучок та встановлено, що застосування сучасних кліткових батарей, автоматизованих систем годівлі, напування, вентиляції та контролю мікроклімату забезпечує високі виробничі показники та збереженість поголів’я. Досліджено технологію первинної переробки та фасування яєць. Встановлено, що більшу частину виробленої продукції становлять яйця вищих товарних категорій, які користуються стабільним попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках. Проведений економічний аналіз показав, що підприємство забезпечує стабільне виробництво від 96 до 99 млн штук харчових яєць на рік. Незважаючи на зростання собівартості продукції внаслідок подорожчання кормів та енергоносіїв, господарство залишається прибутковим завдяки високій продуктивності птиці, сучасним технологіям виробництва та ефективному використанню ресурсів. На підставі отриманих результатів обґрунтовано напрями удосконалення технології виробництва харчових яєць, спрямовані на підвищення продуктивності птиці, покращення використання кормів, зниження собівартості продукції та підвищення економічної ефективності галузі. The qualification thesis investigates the peculiarities of food egg production technology under the conditions of Sad DAG LLC, located in the Kamianske District of the Dnipropetrovsk Region. An analysis of the enterprise's production activities, flock structure, productive performance of laying hens, feeding and housing systems, as well as the organization of primary egg processing, grading, and packaging was carried out. It was established that the enterprise specializes in industrial food egg production and maintains approximately 336 thousand birds, including 266 thousand laying hens and about 70 thousand replacement pullets. The production process is based on the use of highly productive laying hen crosses, DeKalb White and Lohmann Brown, which are characterized by high egg production, good flock survivability, and efficient feed utilization. The research results showed that the Lohmann Brown cross demonstrated slightly higher egg mass yield and live body weight, whereas the DeKalb White cross was characterized by better flock survivability and lower feed consumption. Egg production of both crosses exceeded 206 eggs per hen during the study period, indicating a high level of realization of their genetic productivity potential. The poultry feeding system based on the use of complete compound feeds produced at the enterprise was analyzed. The nutritional value of the feeds was found to meet the physiological requirements of birds of different age groups. Housing conditions for laying hens were studied, and it was determined that the use of modern cage battery systems, automated feeding and watering equipment, ventilation systems, and microclimate control ensures high production performance and flock preservation. The technology of primary egg processing and packaging was also investigated. It was determined that the majority of produced eggs belong to the higher commercial categories, which are in stable demand on both domestic and foreign markets. The economic analysis demonstrated that the enterprise maintains stable production ranging from 96 to 99 million table eggs annually. Despite the increase in production costs caused by rising feed and energy prices, the enterprise remains profitable due to high poultry productivity, modern production technologies, and efficient resource utilization. Based on the obtained results, directions for improving food egg production technology were substantiated, aimed at increasing poultry productivity, improving feed efficiency, reducing production costs, and enhancing the economic performance of the poultry industry.
Кормова поведінка корів в умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Молочно-виробничий комплекс «Єкатеринославський» Дніпровського району Дніпропетровської області
(Дніпровський ДАЕУ, 2026) Литвищенко, Андрій Васильович; Lytvyshchenko, Andrii Vasylovych
У сучасних господарствах України широко використовуються високопродуктивні корови молочних порід. Проте реалізація їхнього генетично зумовленого потенціалу продуктивності, відтворення та збереження здоров’я можлива лише за умови забезпечення повноцінної годівлі, належних умов утримання та гуманного поводження з тваринами. Важливе значення мають також природно-кліматичні умови середовища, рівень адаптації тварин до них, якість кормів відповідно до фізіологічного стану корів і дотримання сучасних науково обґрунтованих технологій експлуатації високопродуктивного поголів’я. Метою кваліфікаційної роботи було вивчення особливостей кормової поведінки корів швіцької породи з різним рівнем молочної продуктивності в першу третину лактації за умов годівлі загальнозмішаним раціоном та утримання в легкозбірному павільйонному корівнику, обладнаному кормовим столом і боксами для відпочинку, на базі молочно-виробничого комплексу «Єкатеринославський». Дослідження проводилися протягом 2024–2025 років. Експериментальна частина виконувалася на клінічно здорових тваринах швіцької породи з дотриманням усіх ветеринарно-санітарних вимог у виробничих умовах комплексу, розташованого в Дніпровському районі Дніпропетровської області. Годівля корів у першу третину лактації здійснювалася за допомогою загальнозмішаних раціонів, які згодовувалися з кормового столу. Раціони характеризувалися високою поживністю та містили 20,4 ЕКО, 17,9 кг сухої речовини, 201,82 МДж обмінної енергії, 2686,8 г сирого протеїну та 4554,7 г сирої клітковини. Крім того, вони були достатньо забезпечені макро- і мікроелементами, а також вітамінами, зокрема вітаміном Е у кількості 2096,1 мг та вітаміном D — 5,08 тис. МО. Сучасні легкомонтовані корівники павільйонного типу забезпечували сприятливі умови для утримання лактуючих корів. У приміщеннях підтримувався оптимальний мікроклімат: освітленість становила 49 лк, швидкість руху повітря — 1,3 м/с, відносна вологість не перевищувала 76 %, а вміст шкідливих газів залишався на мінімальному рівні. Концентрація аміаку та сірководню становила відповідно 1,3 і 1,4 мг/м³. Встановлено, що кормова поведінка корів швіцької породи залежала від рівня їхньої продуктивності. Відмінності проявлялися насамперед у кількості підходів до кормового столу та тривалості споживання корму за один прийом. Корови І групи із середньодобовим надоєм 33,7 кг підходили до кормового столу близько 11 разів на добу та безперервно споживали корм упродовж 35,5 хвилини. У тварин ІІ групи з продуктивністю 45,3 кг молока ці показники становили відповідно 12 підходів і 39,5 хвилини, що було на 10,1 % більше. Найвищі показники зафіксовано у корів ІІІ групи з добовим надоєм 55,2 кг: вони також здійснювали близько 12 підходів до кормового столу, однак тривалість одного прийому корму досягала 45 хвилин, що перевищувало показник контрольної групи на 21,1 %. Найбільш інтенсивне споживання корму спостерігалося протягом перших 30–35 хвилин після повернення тварин із доїльної зали. Одночасно біля кормового столу могло перебувати до 75 % корів однієї технологічної групи. До місця напування тварини підходили в середньому від шести до семи разів на добу. На споживання корму лактуючі корови витрачали від 317,6 до 340,5 хвилини за добу, що становило майже чверть загальної поведінкової активності тварин у корівнику. Порівняно з контрольною групою тривалість поїдання корму у високопродуктивних корів ІІ та ІІІ груп була більшою відповідно на 6,1 та 6,7 %. Водночас істотних відмінностей між групами щодо часу споживання води та мінеральних добавок не встановлено. Після кожного прийому корму тварини певний час відпочивали стоячи, а приблизно через 15 хвилин розпочинався процес жуйки. У корів І групи тривалість пережовування корму в стоячому положенні становила 146,1 хвилини на добу. У тварин ІІ групи цей показник зростав до 152,4 хвилини, що на 4,1 % більше, ніж у контролі. У корів ІІІ групи тривалість жуйки досягала 155,8 хвилини, перевищуючи показник І групи на 6,2 %. Загалом на пережовування корму піддослідні корови витрачали близько 490,3 хвилини на добу, тобто понад вісім годин. При цьому в положенні лежачи тривалість жуйки була у 2,24 раза більшою, ніж у стоячому положенні. За умов збалансованої годівлі та комфортного мікроклімату корови швіцької породи демонстрували високий рівень реалізації молочної продуктивності в першу третину лактації. Встановлено, що збільшення надоїв у період роздоювання значною мірою залежало від здатності тварин поступово нарощувати споживання кормів у перехідний період. Найнижчі показники адаптації відзначено у корів І контрольної групи, від яких за обліковий період було отримано 3377,4 кг молока з масовою часткою жиру 3,74 % і білка 3,32 %. Корови ІІ групи характеризувалися кращими адаптаційними властивостями та забезпечили виробництво 4530,7 кг молока з вмістом жиру 3,78 % і білка 3,41 %, що перевищувало показники контрольної групи відповідно на 25,5; 1,1 та 2,6 %. Найвищу продуктивність продемонстрували тварини ІІІ групи, від яких було одержано 5527,6 кг молока з масовою часткою жиру 3,76 % і білка 3,40 %. Перевага над контролем становила відповідно 38,9; 0,53 та 2,4 %. За використання інтенсивної технології виробництва та загальнозмішаних раціонів молоко швіцьких корів відзначалося високими технологічними властивостями. Його густина становила 29,3 °А, кислотність — 17,4 °Т, вміст лактози — 4,6 %, кальцію — 1,3 г, фосфору — 1,0 г, золи — 0,7 %, сухої речовини — 12,8 %, а сухого знежиреного молочного залишку — 8,9 %. Розрахунки показали, що зі зростанням молочної продуктивності підвищувалася ефективність конверсії кормового протеїну в молочний. За середньодобового надою 34,2 кг цей показник становив 42,3 %. Підвищення продуктивності на 24,5 % супроводжувалося збільшенням конверсії протеїну до 57,5 %, тобто на 26,4 %. За подальшого зростання надою на 37,2 % ефективність використання протеїну корму досягала 68,9 %, що на 38,6 % перевищувало контрольний рівень. Відтворна здатність корів також залежала від рівня реалізації їхнього генетичного потенціалу продуктивності в період роздоювання. Найвищу запліднюваність від першого осіменіння встановлено у корів контрольної групи — 66,6 %, а тривалість сервіс-періоду становила 98,4 доби. У більш продуктивних тварин ІІ групи ці показники дорівнювали відповідно 57,6 % і 143,6 доби. У високопродуктивних корів ІІІ групи спостерігалося подальше зниження відтворних показників: запліднюваність від першого осіменіння становила 54,6 %, а сервіс-період подовжувався до 163,1 доби. U suchasnykh hospodarstvakh Ukrainy shyroko vykorystovuiutsia vysokoproduktyvni korovy molochnykh porid. Prote realizatsiia yikhnoho henetychno zumovlenoho potentsialu produktyvnosti, vidtvorennia ta zberezhennia zdorovia mozhlyva lyshe za umovy zabezpechennia povnotsinnoi hodivli, nalezhnykh umov utrymannia ta humannoho povodzhennia z tvarynamy. Vazhlyve znachennia maiut takozh pryrodno-klimatychni umovy seredovyshcha, riven adaptatsii tvaryn do nykh, yakist kormiv vidpovidno do fiziolohichnoho stanu koriv i dotrymannia suchasnykh naukovo obgruntovanykh tekhnolohii ekspluatatsii vysokoproduktyvnoho poholivia. Metoiu kvalifikatsiinoi roboty bulo vyvchennia osoblyvostei kormovoi povedinky koriv shvitskoi porody z riznym rivnem molochnoi produktyvnosti v pershu tretynu laktatsii za umov hodivli zahalnozmishanym ratsionom ta utrymannia v lehkozbirnomu pavilionnomu korivnyku, obladnanomu kormovym stolom i boksamy dlia vidpochynku, na bazi molochno-vyrobnychoho kompleksu «Iekaterynoslavskyi». Doslidzhennia provodylysia protiahom 2024–2025 rokiv. Eksperymentalna chastyna vykonuvalasia na klinichno zdorovykh tvarynakh shvitskoi porody z dotrymanniam usikh veterynarno-sanitarnykh vymoh u vyrobnychykh umovakh kompleksu, roztashovanoho v Dniprovskomu raioni Dnipropetrovskoi oblasti. Hodivlia koriv u pershu tretynu laktatsii zdiisniuvalasia za dopomohoiu zahalnozmishanykh ratsioniv, yaki zghodovuvalysia z kormovoho stolu. Ratsiony kharakteryzuvalysia vysokoiu pozhyvnistiu ta mistyly 20,4 EKO, 17,9 kh sukhoi rechovyny, 201,82 MDzh obminnoi enerhii, 2686,8 h syroho proteinu ta 4554,7 h syroi klitkovyny. Krim toho, vony buly dostatno zabezpecheni makro- i mikroelementamy, a takozh vitaminamy, zokrema vitaminom E u kilkosti 2096,1 mh ta vitaminom D — 5,08 tys. MO. Suchasni lehkomontovani korivnyky pavilionnoho typu zabezpechuvaly spryiatlyvi umovy dlia utrymannia laktuiuchykh koriv. U prymishchenniakh pidtrymuvavsia optymalnyi mikroklimat: osvitlenist stanovyla 49 lk, shvydkist rukhu povitria — 1,3 m/s, vidnosna volohist ne perevyshchuvala 76 %, a vmist shkidlyvykh haziv zalyshavsia na minimalnomu rivni. Kontsentratsiia amiaku ta sirkovodniu stanovyla vidpovidno 1,3 i 1,4 mh/m³. Vstanovleno, shcho kormova povedinka koriv shvitskoi porody zalezhala vid rivnia yikhnoi produktyvnosti. Vidminnosti proiavlialysia nasampered u kilkosti pidkhodiv do kormovoho stolu ta tryvalosti spozhyvannia kormu za odyn pryiom. Korovy I hrupy iz serednodobovym nadoiem 33,7 kh pidkhodyly do kormovoho stolu blyzko 11 raziv na dobu ta bezperervno spozhyvaly korm uprodovzh 35,5 khvylyny. U tvaryn II hrupy z produktyvnistiu 45,3 kh moloka tsi pokaznyky stanovyly vidpovidno 12 pidkhodiv i 39,5 khvylyny, shcho bulo na 10,1 % bilshe. Naivyshchi pokaznyky zafiksovano u koriv III hrupy z dobovym nadoiem 55,2 kh: vony takozh zdiisniuvaly blyzko 12 pidkhodiv do kormovoho stolu, odnak tryvalist odnoho pryiomu kormu dosiahala 45 khvylyn, shcho perevyshchuvalo pokaznyk kontrolnoi hrupy na 21,1 %. Naibilsh intensyvne spozhyvannia kormu sposterihalosia protiahom pershykh 30–35 khvylyn pislia povernennia tvaryn iz doilnoi zaly. Odnochasno bilia kormovoho stolu mohlo perebuvaty do 75 % koriv odniiei tekhnolohichnoi hrupy. Do mistsia napuvannia tvaryny pidkhodyly v serednomu vid shesty do semy raziv na dobu. Na spozhyvannia kormu laktuiuchi korovy vytrachaly vid 317,6 do 340,5 khvylyny za dobu, shcho stanovylo maizhe chvert zahalnoi povedinkovoi aktyvnosti tvaryn u korivnyku. Porivniano z kontrolnoiu hrupoiu tryvalist poidannia kormu u vysokoproduktyvnykh koriv II ta III hrup bula bilshoiu vidpovidno na 6,1 ta 6,7 %. Vodnochas istotnykh vidminnostei mizh hrupamy shchodo chasu spozhyvannia vody ta mineralnykh dobavok ne vstanovleno. Pislia kozhnoho pryiomu kormu tvaryny pevnyi chas vidpochyvaly stoiachy, a pryblyzno cherez 15 khvylyn rozpochynavsia protses zhuiky. U koriv I hrupy tryvalist perezhovuvannia kormu v stoiachomu polozhenni stanovyla 146,1 khvylyny na dobu. U tvaryn II hrupy tsei pokaznyk zrostav do 152,4 khvylyny, shcho na 4,1 % bilshe, nizh u kontroli. U koriv III hrupy tryvalist zhuiky dosiahala 155,8 khvylyny, perevyshchuiuchy pokaznyk I hrupy na 6,2 %. Zahalom na perezhovuvannia kormu piddoslidni korovy vytrachaly blyzko 490,3 khvylyny na dobu, tobto ponad visim hodyn. Pry tsomu v polozhenni lezhachy tryvalist zhuiky bula u 2,24 raza bilshoiu, nizh u stoiachomu polozhenni. Za umov zbalansovanoi hodivli ta komfortnoho mikroklimatu korovy shvitskoi porody demonstruvaly vysokyi riven realizatsii molochnoi produktyvnosti v pershu tretynu laktatsii. Vstanovleno, shcho zbilshennia nadoiv u period rozdoiuvannia znachnoiu miroiu zalezhalo vid zdatnosti tvaryn postupovo naroshchuvaty spozhyvannia kormiv u perekhidnyi period. Nainyzhchi pokaznyky adaptatsii vidznacheno u koriv I kontrolnoi hrupy, vid yakykh za oblikovyi period bulo otrymano 3377,4 kh moloka z masovoiu chastkoiu zhyru 3,74 % i bilka 3,32 %. Korovy II hrupy kharakteryzuvalysia krashchymy adaptatsiinymy vlastyvostiamy ta zabezpechyly vyrobnytstvo 4530,7 kh moloka z vmistom zhyru 3,78 % i bilka 3,41 %, shcho perevyshchuvalo pokaznyky kontrolnoi hrupy vidpovidno na 25,5; 1,1 ta 2,6 %. Naivyshchu produktyvnist prodemonstruvaly tvaryny III hrupy, vid yakykh bulo oderzhano 5527,6 kh moloka z masovoiu chastkoiu zhyru 3,76 % i bilka 3,40 %. Perevaha nad kontrolem stanovyla vidpovidno 38,9; 0,53 ta 2,4 %. Za vykorystannia intensyvnoi tekhnolohii vyrobnytstva ta zahalnozmishanykh ratsioniv moloko shvitskykh koriv vidznachalosia vysokymy tekhnolohichnymy vlastyvostiamy. Yoho hustyna stanovyla 29,3 °A, kyslotnist — 17,4 °T, vmist laktozy — 4,6 %, kaltsiiu — 1,3 h, fosforu — 1,0 h, zoly — 0,7 %, sukhoi rechovyny — 12,8 %, a sukhoho znezhyrenoho molochnoho zalyshku — 8,9 %. Rozrakhunky pokazaly, shcho zi zrostanniam molochnoi produktyvnosti pidvyshchuvalasia efektyvnist konversii kormovoho proteinu v molochnyi. Za serednodobovoho nadoiu 34,2 kh tsei pokaznyk stanovyv 42,3 %. Pidvyshchennia produktyvnosti na 24,5 % suprovodzhuvalosia zbilshenniam konversii proteinu do 57,5 %, tobto na 26,4 %. Za podalshoho zrostannia nadoiu na 37,2 % efektyvnist vykorystannia proteinu kormu dosiahala 68,9 %, shcho na 38,6 % perevyshchuvalo kontrolnyi riven. Vidtvorna zdatnist koriv takozh zalezhala vid rivnia realizatsii yikhnoho henetychnoho potentsialu produktyvnosti v period rozdoiuvannia. Naivyshchu zaplidniuvanist vid pershoho osimeninnia vstanovleno u koriv kontrolnoi hrupy — 66,6 %, a tryvalist servis-periodu stanovyla 98,4 doby. U bilsh produktyvnykh tvaryn II hrupy tsi pokaznyky dorivniuvaly vidpovidno 57,6 % i 143,6 doby. U vysokoproduktyvnykh koriv III hrupy sposterihalosia podalshe znyzhennia vidtvornykh pokaznykiv: zaplidniuvanist vid pershoho osimeninnia stanovyla 54,6 %, a servis-period podovzhuvavsia do 163,1 doby.
Обгрунтування технології вирощування поросят в товаристві з обмеженою відповідальністю «Еліта» Синельниківського району Дніпропетровської області
(Дніпровський ДАЕУ, 2026) Купченко, Римма Русланівна; Kupchenko, Rymma Ruslanivna
В роботі представлені результати аналізу та обгрунтовано технологічні особливості вирощування поросят в умовах малого підприємства. Зазначено, що при утриманні репродуктивного стада в кількості 13 голів, можна отримувати молодняк по 11,0 голів за опорос. При цьому інтенсивність використання матки становить 2,0 в рік. Маса поросят при народження становила 1,1 кг, що є добрим показником. Добові прирости в період підсису коливалися в та в середньому були на рівні 309,5 г. При дорощуванні абсолютний приріст склав 44,4 кг, а при переведенні на відгодівлю поросята важили 62,8 кг. Добовий приріст в середньому за період становив 634,3 г. За період відгодівлі поросята набрали 33,8 г з щодобовими приростами в середньому 804,7 г. Маса перед забоєм становила 102,2 кг. Таким чином, приріст маси по господарству склав 272,97 ц та, враховуючи ціну реалізації в живій вазі, підприємство отримало дохід, а загальний економічний ефект вирощування склав 18958,8 грн. The paper presents the results of the analysis and substantiates the technological features of raising piglets in a small enterprise. It is noted that when maintaining a reproductive herd of 13 heads, it is possible to obtain young stock of 11.0 heads per farrowing. At the same time, the intensity of use of the uterus is 2.0 per year. The weight of the piglets at birth was 1.1 kg, which is a good indicator. Daily gains during the suckling period ranged from and averaged 309.5 g. During the finishing period, the absolute gain was 44.4 kg, and when transferred to fattening, the piglets weighed 62.8 kg. The average daily gain during the period was 634.3 g. During the fattening period, the piglets gained 33.8 g with an average daily gain of 804.7 g. The weight before slaughter was 102.2 kg. Thus, the weight gain on the farm amounted to 272.97 kg and, taking into account the selling price in live weight, the enterprise received income, and the total economic effect of growing amounted to 18958.8 UAH.
Ріст та розвиток молодняку овець в фермерському господарстві «Житодар» Криворізького району Дніпропетровської області
(Дніпровський ДАЕУ, 2026) Копійко, Ростислав Едуардович; Kopiiko, Rostyslav Eduardovych
У роботі наведено дані комплексного аналізу технології вирощування молодняку овець породи дорпер в умовах ФГ «Житодар» Криворізького району Дніпропетровської області. Встановлено, що вівці характеризуються доброю адаптивністю до степової зони, високою скоростиглістю, достатньою живою масою репродуктивного поголів'я. Вихід ягнят на 100 маток становить 184,6%, збереженість молодняку до відлучення – 96,3-96,7%. Молодняк характеризується високою енергією росту: до 120-денного віку баранчики досягають 38,4 кг, ярочки – 35,6 кг. Середньодобовий приріст за період 0-120 днів становить відповідно – 282,5 та 261,7 г. Баранчики у віці 6 місяців характеризуються передзабійною масою 48,4 кг, масою туші 26,1 кг, виходом туші 53,9% і забійним виходом 55,6%. The work presents data from a comprehensive analysis of the technology for raising young Dorper sheep in the conditions of the Zhytodar farm in the Kryvyi Rih district of the Dnipropetrovsk region. It was found that the sheep are characterized by good adaptability to the steppe zone, high precocity, and sufficient live weight of the reproductive livestock. The yield of lambs per 100 ewes is 184.6%, the survival of young animals to weaning is 96.3-96.7%. The young animals are characterized by high growth energy: by 120 days of age, lambs reach 38.4 kg, ewes - 35.6 kg. The average daily gain for the period 0-120 days is 282.5 g in lambs and 261.7 g in ewes. Lambs at the age of 6 months are characterized by a pre-slaughter weight of 48.4 kg, a carcass weight of 26.1 kg, a carcass yield of 53.9%, and a slaughter yield of 55.6%.
Технологія виробництва м’яса курчат-бройлерів у товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» Самарівського району Дніпропетровської області
(Дніпровський ДАЕУ, 2026) Ковтун, Владислав Владиславович; Kovtun, Vladyslav Vladyslavovych
Робота була спрямована на аналіз технологічних особливостей виробництва м’яса курчат-бройлерів у ТОВ «Агро-Овен». Встановлено, що птахопідприємстві утримують птицю кросу Ross 308 який вирізняється високими показниками продуктивності, життєздатністю молодняку та здатністю ефективно реалізовувати генетичний потенціал за умов дотримання сучасних технологічних вимог. Завдяки поєднанню швидкого росту, добрих м’ясних якостей і порівняно невисоких витрат корму цей крос птиці тривалий період використовується в нашому підприємстві. Для бройлерів застосовують поетапну систему годівлі, яка включає стартовий, ростовий та фінішний періоди. Правильно підібраний раціон забезпечує інтенсивний ріст, ефективне використання корму та формування високоякісної м’ясної продукції. The work was aimed at analyzing the technological features of broiler chicken meat production at Agro-Oven LLC. It was established that the poultry farm keeps Ross 308 crossbred birds, which are distinguished by high productivity, viability of young stock, and the ability to effectively realize genetic potential under conditions of compliance with modern technological requirements. Thanks to the combination of rapid growth, good meat qualities, and relatively low feed costs, this poultry cross has been used in our enterprise for a long time. A properly selected diet ensures intensive growth, efficient use of feed and the formation of high-quality meat products.