Risk factors of pathologies in Brown Swiss cows at a large industrial complex

Abstract

The large-scale development of animal husbandry has increased milk production, making the timely detection of cow health issues on large farms crucial to maintaining herd health and minimizing economic losses. This study analyzed data from veterinary, zootechnical, and breeding records of 94 Brown Swiss cows (first to fourth lactation) at the Ekaterinoslavsky dairy complex, Dnipropetrovsk region, from 2020 to 2024. Findings show that all cows in a large-group, industrial setting experienced at least one pathology during lactation. Mastitis was the most common condition, affecting 29.6% of first-lactation heifers and 35.3% of fourth-lactation cows. Reproductive organ diseases ranked second, with placental retention rates of 7.5% in first-lactation heifers, 35.4% in second-lactation cows, and 1.5–17.6% in third- and fourth-lactation cows. Metritis was unrelated to placental retention and absent in second-lactation cows, with no observed abortions in this group. However, abortions were recorded in 14.8%, 17.6%, and 10.5% of cows in the first, third, and fourth lactations, respectively. Lameness was prevalent among high-yielding cows, with rates of 11.8% in first, third, and fourth lactations but increasing to 22.6% in second lactation. Timely detection of pathologies allowed for relatively good reproductive performance: the service period averaged 136.1–155.8 days, the intercalving period 428.2–447.8 days, and the insemination index 2.00–2.32. Milk production was high, with yields ranging from 7714.3 kg in first-lactation heifers to 9023.9 kg in third-lactation cows. Milk fat production for completed lactations ranged from 510.4 kg to 762.9 kg, underscoring the productive potential of Brown Swiss cows. Виробництво молока розширюється з масштабним та інтенсивним розвитком тваринництва, за якого своєчасно виявляти проблеми зі здоров’ям корів на великих фермах є першочерговою задачею для забезпечення здоров’я всього стада та мінімізації економічних збитків. Методологічною основою наукових досліджень були методи їх проведення у зоотехнічній практиці. Дані ветеринарного, зоотехнічного та племінного обліку, були зібрані по коровах (n=94 гол.) швіцької породи різного лактаційного віку (першої–четвертої лактації) упродовж 2020–2024 рр. на МВК ‟Єкатеринославський” Дніпропетровської області. Встановлено, що упродовж лактаційного періоду швіцькі корови на великому промисловому комплексі та велико-груповому утриманні вражаються принаймні однією патологією. Незалежно від віку швіцьких тварин вим’я вражається маститом, що становить від 29,6 % стада первісток І групи та 35,3 % тварин четвертої лактації IV групи. Другим за значенням серед неінфекційних захворювань тварин у стаді припадає на хвороби органів відтворення: затримка плаценти після пологів коливається від 7,5 % у стаді первісток, до 35,4 % у корів другої лактації. При цьому, у швіцьких тварин третьої і четвертої лактації ця патологія відмічається на рівні відповідно 1,5 і 17,6 %. Виникнення метритів у корів напряму не пов’язано із затримкою плаценти. У тварин другої лактації цієї патології не виявлено, як і не спостерігалося випадків аборту. Натомість у швіцьких корів першої, третьої та четвертої лактацій кількість абортів знаходилася на рівні відповідно 14,8, 17,6 і 10,5 %. На промисловому комплексі серед високопродуктивних корів значно поширена кульгавість. Якщо у тварин першої, третьої та четвертої лактації захворювання кінцівок не перевищує 11,8 %, то для тварин другої лактації цей показник знаходиться на рівні 22,6 %. Доведено, що своєчасно виявлена патологія з подальшим оперативним втручанням дає можливість тваринам мати відносно хороші показники відтворної функції: сервіс-період становить в середньому 136,1–155,8 доби; міжотельний період – 428,2–447,8 доби; індекс осіменіння – 2,00–2,32 одиниці. Функціональна активність вимені швіцьких корів була досить високою, що дало можливість лактувати аж до запуску: відносно найнижчий рівень удою був у первісток і становив в середньому 7714,3 кг, а найвищим удоєм характеризувалися тварини третьої лактації – 9023,9 кг. Виробництво молочного жиру за завершену лактацію коливалося від 510,4 кг до 762,9 кг, що підкреслвало продуктивний потенціал корів бурої швіцької породи.