Наслідки війни в Україні для водного господарства та рибної промисловості

Abstract

Представлено наслідки російсько-української війни для водного господарства та рибогосподарської галузі України. Показано, що більшість гідротехнічних споруд і систем водопостачання/водовідведення вже вичерпали нормативні терміни експлуатації на понад 40%, а війна посилила тиск на водну безпеку України та екологічний ризик подальшого функціонування водогосподарського сектору для навколишнього середовища. Руйнування водосховищ і виведення з ладу магістральних каналів, трубопроводів і насосних станцій призвели до втрати практично третини інженерних запасів прісної води в Україні (18-20 км3 ). Внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС відбулася майже повна втрата водних біоресурсів водосховища, а екологічні наслідки катастрофи за своїми масштабами та наслідками віднесено міжнародним співтовариством до екоциду проти України. Втрачено промислові популяції 42 видів та понад 11000 тон риби, а сума завданих збитків та відновлення екосистемних сервісів аквакультури сягає близько $270 млн. Навіть за умови відновлення Каховського водосховища на відтворення запасів основних промислових видів водних біоресурсів до стану, який передував катастрофі, знадобиться не менше 10–12 років. Оцінено структурно-економічну доцільність галузі сільського господарства на зрошуваних землях, яка підкреслює недостатню рентабельність вирощування зернових і технічних культур. Ця проблема ускладнюється логістикою експорту та продажу продукції за надзвичайно низькими цінами. Справедливе забезпечення водою всіх секторів економіки, керуючись принципами енергозбереження та ресурсозбереження, є фундаментальним для сталого розвитку півдня України. Розглянуті перспективи та можливості подальшого водозабезпечення для південно-східних регіонів України і суперечливі дискусії щодо відновлення греблі Каховської ГЕС. Predstavleno naslidky rosiisko-ukrainskoi viiny dlia vodnoho hospodarstva ta rybohospodarskoi haluzi Ukrainy. Pokazano, shcho bilshist hidrotekhnichnykh sporud i system vodopostachannia/vodovidvedennia vzhe vycherpaly normatyvni terminy ekspluatatsii na ponad 40%, a viina posylyla tysk na vodnu bezpeku Ukrainy ta ekolohichnyi ryzyk podalshoho funktsionuvannia vodohospodarskoho sektoru dlia navkolyshnoho seredovyshcha. Ruinuvannia vodoskhovyshch i vyvedennia z ladu mahistralnykh kanaliv, truboprovodiv i nasosnykh stantsii pryzvely do vtraty praktychno tretyny inzhenernykh zapasiv prisnoi vody v Ukraini (18-20 km3 ). Vnaslidok pidryvu hrebli Kakhovskoi HES vidbulasia maizhe povna vtrata vodnykh bioresursiv vodoskhovyshcha, a ekolohichni naslidky katastrofy za svoimy masshtabamy ta naslidkamy vidneseno mizhnarodnym spivtovarystvom do ekotsydu proty Ukrainy. Vtracheno promyslovi populiatsii 42 vydiv ta ponad 11000 ton ryby, a suma zavdanykh zbytkiv ta vidnovlennia ekosystemnykh servisiv akvakultury siahaie blyzko $270 mln. Navit za umovy vidnovlennia Kakhovskoho vodoskhovyshcha na vidtvorennia zapasiv osnovnykh promyslovykh vydiv vodnykh bioresursiv do stanu, yakyi pereduvav katastrofi, znadobytsia ne menshe 10–12 rokiv. Otsineno strukturno-ekonomichnu dotsilnist haluzi silskoho hospodarstva na zroshuvanykh zemliakh, yaka pidkresliuie nedostatniu rentabelnist vyroshchuvannia zernovykh i tekhnichnykh kultur. Tsia problema uskladniuietsia lohistykoiu eksportu ta prodazhu produktsii za nadzvychaino nyzkymy tsinamy. Spravedlyve zabezpechennia vodoiu vsikh sektoriv ekonomiky, keruiuchys pryntsypamy enerhozberezhennia ta resursozberezhennia, ye fundamentalnym dlia staloho rozvytku pivdnia Ukrainy. Rozghlianuti perspektyvy ta mozhlyvosti podalshoho vodozabezpechennia dlia pivdenno-skhidnykh rehioniv Ukrainy i superechlyvi dyskusii shchodo vidnovlennia hrebli Kakhovskoi HES.