Monitoring the prevalence and predictors of dental diseases in dogs

Abstract

The increase in the share of dogs with dental pathology against the background of the appearance of new probable risk factors (in particular, the introduction of new diets in feeding), determine the relevance of regular monitoring of the spread and predictors of oral cavity diseases. The determination of diseases of the oral cavity, as well as risk factors for their occurrence and progression was based on the analysis of anamnestic data, comprehensive assessment of the results of visual inspection, palpation, probing, and radiography. The obtained results indicated that among 990 dogs with dental pathology, 57.7% were small, 26.4% were medium, and 15.9% were large and giant breeds. Dogs had the highest risk of developing dental diseases, including plaque/calculus (17.2–40.5%), dental caries (20.4–31.9%), retained deciduous teeth (5.1–18.6%), traumatic injuries/fractures of teeth (1.9–19.1%), and abnormal wear (1.8–24.8%). Small dogs were most prone to plaque/calculus (40.5%), dental caries (31.5%), and retained deciduous teeth (18.6%); large and giant breeds were most prone to traumatic injuries/fractures of teeth (19.1%) and teeth attrition (24.8%). There was a correlation with age for certain dental diseases: the average age of small breed dogs was significantly (P<0.001) younger than that of large and giant breeds for plaque/calculus (3.3±0.6 vs 8.9±1.2 years), dental caries (4.2±0.8 vs 8.5±0.8 years), and dental trauma/tooth fractures (2.8±0.6 vs 9.1±1.7 years). In terms of dental disease, the feeding regimen was one of the prognostic factors for increased risk of plaque/calculus formation, dental caries development, tooth trauma/fracture, and abnormal tooth wear. Regardless of breed, the best option was to use dry commercial feeds, and the worst one: the biologically appropriate raw food (BARF) feeding system. The susceptibility of breeds to dental diseases was proven: Yorkshire terriers to the formation of plaque/calculus (14.4%), dental caries (12.5%), and retained deciduous teeth (17.5%); German/Eastern European Shepherds to dental injuries/fractured teeth (13.2%) and teeth attrition (12.6%); Chihuahuas and Papillons to malocclusions (7.3%); Maltese dogs and Papillons to enamel hypoplasia (13.6%). Thus, a high incidence rate of oral cavity diseases in dogs was established, and breed and age susceptibility to the most common dental pathology was determined. The relationship between the feeding regimen and diet composition with the risk of developing oral cavity diseases was shown. Attention was focused on the importance of an individual diagnostic approach for dental diseases in dogs. The prospect of further research is the clinical implementation of computed tomography with the aim of a more accurate assessment of pathological changes in tissues due to dental diseases in dogs. Збільшення частки собак із стоматологічною патологією на тлі появи нових ймовірних факторів ризику (зокрема, введення нових раціонів у годівлі) визначають актуальність регулярного моніторингу поширення та предикторів захворювань ротової порожнини. Визначення захворювань ротової порожнини, а також факторів ризику їх виникнення та прогресування базувалося на аналізі анамнестичних даних, комплексній оцінці результатів візуального огляду, пальпації, зондування та рентгенографії. Отримані результати показали, що серед 990 собак із стоматологічною патологією 57,7% були дрібних, 26,4% – середніх, а 15,9% – великих та гігантських порід. Собаки мали найвищий ризик розвитку стоматологічних захворювань, включаючи зубний наліт/кам'яний камінь (17,2–40,5%), карієс (20,4–31,9%), ретеновані молочні зуби (5,1–18,6%), травматичні пошкодження/переломи зубів (1,9–19,1%) та аномальне зношування (1,8–24,8%). Дрібні собаки були найбільш схильні до утворення зубного нальоту/каменю (40,5%), карієсу (31,5%) та ретенції молочних зубів (18,6%); великі та гігантські породи були найбільш схильні до травматичних ушкоджень/переломів зубів (19,1%) та стирання зубів (24,8%). Спостерігалася кореляція з віком для певних стоматологічних захворювань: середній вік собак дрібних порід був значно (P<0,001) молодшим, ніж у великих та гігантських порід, для зубного нальоту/каменю (3,3±0,6 проти 8,9±1,2 років), карієсу (4,2±0,8 проти 8,5±0,8 років) та травм зубів/переломів зубів (2,8±0,6 проти 9,1±1,7 років). Що стосується стоматологічних захворювань, режим годівлі був одним із прогностичних факторів підвищеного ризику утворення зубного нальоту/каменю, розвитку карієсу, травми/перелому зубів та аномального стирання зубів. Незалежно від породи, найкращим варіантом було використання сухих комерційних кормів, а найгіршим: система годівлі біологічно відповідною сирою їжею (BARF). Було доведено схильність порід до стоматологічних захворювань: йоркширські тер'єри до утворення зубного нальоту/каменю (14,4%), карієсу (12,5%) та ретенованих молочних зубів (17,5%); німецькі/східноєвропейські вівчарки до травм зубів/переломів зубів (13,2%) та стирання зубів (12,6%); чихуахуа та папійони до неправильного прикусу (7,3%); мальтійська болонка та папійони до гіпоплазії емалі (13,6%). Таким чином, було встановлено високий рівень захворюваності на захворювання ротової порожнини у собак, а також визначено породну та вікову схильність до найпоширенішої стоматологічної патології. Було показано зв'язок між режимом годування та складом раціону з ризиком розвитку захворювань ротової порожнини. Увага була зосереджена на важливості індивідуального діагностичного підходу до стоматологічних захворювань у собак. Перспективою подальших досліджень є клінічне впровадження комп'ютерної томографії з метою більш точної оцінки патологічних змін тканин, спричинених стоматологічними захворюваннями у собак.