Food security regarding grains and oilseeds: Ukrainian realities in wartime

Abstract

Grains and oilseeds are cash crops that create the backbone of Ukrainian agriculture and are invaluable for global food security. The purpose of the paper is to evaluate the impact of the ongoing Russian-Ukrainian war on the cultivation of wheat, maize, barley, soya beans, rapeseed, and sunflower seeds compared to the Covid-19 period. The research methodology employs econometric tests, optimal modelling, and relevant charts based on official statistics for 2019-2024. The research findings reveal that crop yields have remained stable. Due to smart management while addressing natural risks in farming, yields of maize and the selected oilseeds have demonstrated less fluctuation as a sign of adaptability aimed at alleviating the faced hardships. The research results substantiate the hypothesis of significant harvest losses (between 22% and 37%) and a decline in export incomes (by over 65%) because of a decrease in harvested areas in the Eastern regions of Ukraine that are in the military conflict zone. Production volumes have noticeably dropped for wheat and barley. Ukrainian exporters have been suffering from disrupted supply chains and had to change logistics relying on major importers from Spain, Poland, Romania, Turkey, and China. The research recommendations emphasize strategic crop choices including eco-friendly and more productive rapeseed and soya beans that have partly displaced sunflower seeds. It is also advisable to adhere to optimal proportions in producing grains with the beneficial prevalence of maize that can help tackle volatility of harvests and export incomes which varied within 69%. The research concludes about the enormous burden of the war imposed on Ukrainian agriculture that has been striving to keep resilient and contribute to global food security. The present study highlights practical strategies which may be useful for overcoming future international crises that jeopardize the sustainable development of the food security system. Зернові та олійні культури – це товарні культури, що створюють основу українського сільського господарства та є безцінними для глобальної продовольчої безпеки. Метою цієї статті є оцінка впливу триваючої російсько-української війни на вирощування пшениці, кукурудзи, ячменю, сої, ріпаку та соняшнику порівняно з періодом Covid-19. Методологія дослідження використовує економетричні тести, оптимальне моделювання та відповідні діаграми на основі офіційної статистики за 2019-2024 роки. Результати дослідження показують, що врожайність сільськогосподарських культур залишається стабільною. Завдяки розумному управлінню з урахуванням природних ризиків у сільському господарстві, врожайність кукурудзи та окремих олійних культур демонструє менші коливання, що свідчить про адаптивність, спрямовану на пом'якшення труднощів, з якими стикалися. Результати дослідження підтверджують гіпотезу про значні втрати врожаю (від 22% до 37%) та зниження експортних доходів (понад 65%) через зменшення зібраних площ у східних регіонах України, що знаходяться в зоні військового конфлікту. Обсяги виробництва пшениці та ячменю помітно скоротилися. Українські експортери страждали від порушених ланцюгів поставок і були змушені змінити логістику, покладаючись на великих імпортерів з Іспанії, Польщі, Румунії, Туреччини та Китаю. У рекомендаціях дослідження наголошується на стратегічному виборі культур, включаючи екологічно чисті та більш продуктивні ріпак і сою, які частково витіснили насіння соняшнику. Також доцільно дотримуватися оптимальних пропорцій у виробництві зернових з вигідним переважанням кукурудзи, що може допомогти подолати волатильність врожаїв та експортних доходів, які коливалися в межах 69%. У дослідженні зроблено висновок про величезний тягар війни, накладений на українське сільське господарство, яке прагне залишатися стійким та робити внесок у глобальну продовольчу безпеку. У цьому дослідженні висвітлено практичні стратегії, які можуть бути корисними для подолання майбутніх міжнародних криз, що ставлять під загрозу сталий розвиток системи продовольчої безпеки.