Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.dsau.dp.ua/handle/123456789/13009
Назва: Оптимізація обробітку чорноземів звичайних для підвищення врожайності соняшника в умовах змін клімату
Інші назви: Optymizatsiia obrobitku chornozemiv zvychainykh dlia pidvyshchennia vrozhainosti soniashnyka v umovakh zmin klimatu
Автори: Шевченко, Сергій Михайлович
Shevchenko, Serhii
Мицик, Олександр Олександрович
Mytsyk, Oleksandr
Деревенець-Шевченко, Катерина Анатоліївна
Derevnetsets-Shevchenko, Katerina
Шевченко, О. М.
Shevchenko, O.
Пришедько, Н. О.
Pryshedko, N.
Новіков, Д. І.
Novikov, D.
Ключові слова: соняшник
soniashnyk
обробіток ґрунту
obrobitok gruntu
забур’яненість
zaburianenist
урожайність
urozhainist
економічна ефективність
ekonomichna efektyvnist
Дата публікації: 2025
Видавництво: Херсонський державний аграрно-економічний університет
Бібліографічний опис: Оптимізація обробітку чорноземів звичайних для підвищення врожайності соняшника в умовах змін клімату / Шевченко С. М., Мицик О. О., Деревенець-Шевченко К. А., Шевченко О. М., Пришедько Н. О., Новіков Д. І. // Таврійський науковий вісник / Херсон : Херсонський державний аграрно-економічний університет, 2025. – № 141. Частина 2. – С. 136–144. – Режим доступу : https://dspace.dsau.dp.ua/handle/123456789/13009
Короткий огляд (реферат): Раціональне використання агротехнологій у степовій зоні України є основою сталого землеробства. Системи обробітку ґрунту суттєво впливають на врожайність, родючість ґрунту, водний баланс і контроль бур’янів. З огляду на зростаючу вартість енергоресурсів і зміни клімату, важливо визначити оптимальні прийоми обробітку для чорноземів звичайних, що домінують у регіоні. Метою роботи було оцінити вплив різних способів основного обробітку ґрунту (оранка, чизелювання, дискування) на агрофізичні властивості, запаси вологи, забур’яненість і врожайність соняшника в умовах степової зони. Дослідження проводили у 2021–2023 роках на чорноземі звичайному (гумус – 3,2 %, pH – 7,1) в умовах фермерського господарства «Фенікс Агро» Синельниківського району, Дніпропетровської області. У досліді використовували гібрид соняшника ЛГ50510, плуг Kverneland RN 100, чизель Artiglio 500 та дискову борону БДВ-3. Методи включали аналіз агрофізичних показників ґрунту (щільність, запаси вологи), облік бур’янів і врожайності. Оранка забезпечила найвищу щільність ґрунту – 1,15 г/см³, що сприяло збереженню доступної вологи (45,6 мм у шарі 0–30 см перед сівбою). Запаси вологи в метровому шарі перед сівбою досягали 167,3 мм, а в період стиглості знижувались до 19,8 мм. Чизелювання забезпечувало 162,2 мм, дискування – 158,4 мм. Забур’яненість була найнижчою при оранці – 20,6 шт./м², тоді як чизелювання та дискування фіксували 24,1 та 32,6 шт./м² відповідно. Врожайність соняшника при оранці досягла 3,48 т/га, чизелюванні – 3,22 т/га, дискуванні – 2,87 т/га. Найкращі результати щодо запасів вологи, забур’яненості та врожайності отримані при застосуванні оранки на глибину 23–25 см. Проте чизелювання та дискування є енергоощадними альтернативами, особливо для умов обмежених ресурсів. Результати можуть бути корисними для фермерів та агрономів, які працюють у посушливих регіонах України. Ratsionalne vykorystannia ahrotekhnolohii u stepovii zoni Ukrainy ye osnovoiu staloho zemlerobstva. Systemy obrobitku gruntu suttievo vplyvaiut na vrozhainist, rodiuchist gruntu, vodnyi balans i kontrol burianiv. Z ohliadu na zrostaiuchu vartist enerhoresursiv i zminy klimatu, vazhlyvo vyznachyty optymalni pryiomy obrobitku dlia chornozemiv zvychainykh, shcho dominuiut u rehioni. Metoiu roboty bulo otsinyty vplyv riznykh sposobiv osnovnoho obrobitku gruntu (oranka, chyzeliuvannia, dyskuvannia) na ahrofizychni vlastyvosti, zapasy volohy, zaburianenist i vrozhainist soniashnyka v umovakh stepovoi zony. Doslidzhennia provodyly u 2021–2023 rokakh na chornozemi zvychainomu (humus – 3,2 %, pH – 7,1) v umovakh fermerskoho hospodarstva «Feniks Ahro» Synelnykivskoho raionu, Dnipropetrovskoi oblasti. U doslidi vykorystovuvaly hibryd soniashnyka LH50510, pluh Kverneland RN 100, chyzel Artiglio 500 ta dyskovu boronu BDV-3. Metody vkliuchaly analiz ahrofizychnykh pokaznykiv gruntu (shchilnist, zapasy volohy), oblik burianiv i vrozhainosti. Oranka zabezpechyla naivyshchu shchilnist gruntu – 1,15 h/sm³, shcho spryialo zberezhenniu dostupnoi volohy (45,6 mm u shari 0–30 sm pered sivboiu). Zapasy volohy v metrovomu shari pered sivboiu dosiahaly 167,3 mm, a v period styhlosti znyzhuvalys do 19,8 mm. Chyzeliuvannia zabezpechuvalo 162,2 mm, dyskuvannia – 158,4 mm. Zaburianenist bula nainyzhchoiu pry orantsi – 20,6 sht./m², todi yak chyzeliuvannia ta dyskuvannia fiksuvaly 24,1 ta 32,6 sht./m² vidpovidno. Vrozhainist soniashnyka pry orantsi dosiahla 3,48 t/ha, chyzeliuvanni – 3,22 t/ha, dyskuvanni – 2,87 t/ha. Naikrashchi rezultaty shchodo zapasiv volohy, zaburianenosti ta vrozhainosti otrymani pry zastosuvanni oranky na hlybynu 23–25 sm. Prote chyzeliuvannia ta dyskuvannia ye enerhooshchadnymy alternatyvamy, osoblyvo dlia umov obmezhenykh resursiv. Rezultaty mozhut buty korysnymy dlia fermeriv ta ahronomiv, yaki pratsiuiut u posushlyvykh rehionakh Ukrainy.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.dsau.dp.ua/handle/123456789/13009
ISSN: 2226-0099 Print
2664-6102 Online
Розташовується у зібраннях:Наукові статті



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.