Фізико-хімічна оцінка донних відкладень Каховського водосховища внаслідок мілітарно-техногенного впливу

Abstract

На сучасному етапі еволюції біосфери донний осад формується в умовах потепління, і тому особливий інтерес викликають райони з високими величинами сонячної радіації, температури як основних факторів продуктивності водойм. Нажаль, в умовах мілітарно-техногенного впливу, водні екосистеми, так само як і ґрунтовий покрив зазнають змін у своєму фізико-хімічному стані, що вказує на актуальність обраного дослідження. У статті наведено теоретичне обґрунтування та результати експериментальних досліджень з вивчення мілітарно-техногенного впливу на фізико-хімічні характеристики верхнього (0–30 см) шару донних осадів Каховського водосховища, з оцінкою рівня забруднення важкими металами. Фізико-хімічними дослідженнями встановлено, що уміст гумусу по першій локації відбору проб донних відкладень становив 0,52 %; показник другої проби – 0,48 %. Уміст легкогідролізованих сполук коливався в межах від 13,54 до 14,05 мг/кг; нітратний азот змінювався з 3,08 до 3,17 мг/кг. Діапазон по рухомому фосфору складав від 20,37 до 21,83 мг/кг. Рівень реакції рНводн становив 8,78 та 8,91, що свідчить про сильнолужну реакцію середовища. Ємність катіонного обміну була в межах 33,83 і 32,65 ммоль/100 г. Уміст рухомої сірки становив від 15,41 до 17,22 мг/кг. Спостерігається високий уміст обмінного кальцію та магнію – 5290.04 й 4763,38 мг/кг. Мікроелементний склад відмічався наявністю сполук бору, заліза та мангану. За умістом деяких важких металів, була відмічена наявність за валовим показником – миш’яку (4,81 і 4,25 мг/кг) при гранично-допустимій концентрації 2,0 мг/кг. Показник по нікелю становив від 20,44 до 21,51 мг/кг за ГДК 50 мг/кг. Фізико-хімічні властивості донних відкладень варіантів досліджень І-ї та ІІ-ї локацій Каховського водосховища внаслідок мілітарного впливу дають змогу провести першочергову їх оцінку та навести результати едафічного аналізу стосовно умісту поживних речовин, полютантів, наявності біофільних елементів. Na suchasnomu etapi evoliutsii biosfery donnyi osad formuietsia v umovakh poteplinnia, i tomu osoblyvyi interes vyklykaiut raiony z vysokymy velychynamy soniachnoi radiatsii, temperatury yak osnovnykh faktoriv produktyvnosti vodoim. Nazhal, v umovakh militarno-tekhnohennoho vplyvu, vodni ekosystemy, tak samo yak i gruntovyi pokryv zaznaiut zmin u svoiemu fizyko-khimichnomu stani, shcho vkazuie na aktualnist obranoho doslidzhennia. U statti navedeno teoretychne obgruntuvannia ta rezultaty eksperymentalnykh doslidzhen z vyvchennia militarno-tekhnohennoho vplyvu na fizyko-khimichni kharakterystyky verkhnoho (0–30 sm) sharu donnykh osadiv Kakhovskoho vodoskhovyshcha, z otsinkoiu rivnia zabrudnennia vazhkymy metalamy. Fizyko-khimichnymy doslidzhenniamy vstanovleno, shcho umist humusu po pershii lokatsii vidboru prob donnykh vidkladen stanovyv 0,52 %; pokaznyk druhoi proby – 0,48 %. Umist lehkohidrolizovanykh spoluk kolyvavsia v mezhakh vid 13,54 do 14,05 mh/kh; nitratnyi azot zminiuvavsia z 3,08 do 3,17 mh/kh. Diapazon po rukhomomu fosforu skladav vid 20,37 do 21,83 mh/kh. Riven reaktsii rNvodn stanovyv 8,78 ta 8,91, shcho svidchyt pro sylnoluzhnu reaktsiiu seredovyshcha. Yemnist kationnoho obminu bula v mezhakh 33,83 i 32,65 mmol/100 h. Umist rukhomoi sirky stanovyv vid 15,41 do 17,22 mh/kh. Sposterihaietsia vysokyi umist obminnoho kaltsiiu ta mahniiu – 5290.04 y 4763,38 mh/kh. Mikroelementnyi sklad vidmichavsia naiavnistiu spoluk boru, zaliza ta manhanu. Za umistom deiakykh vazhkykh metaliv, bula vidmichena naiavnist za valovym pokaznykom – myshiaku (4,81 i 4,25 mh/kh) pry hranychno-dopustymii kontsentratsii 2,0 mh/kh. Pokaznyk po nikeliu stanovyv vid 20,44 do 21,51 mh/kh za HDK 50 mh/kh. Fizyko-khimichni vlastyvosti donnykh vidkladen variantiv doslidzhen I-yi ta II-yi lokatsii Kakhovskoho vodoskhovyshcha vnaslidok militarnoho vplyvu daiut zmohu provesty pershocherhovu yikh otsinku ta navesty rezultaty edafichnoho analizu stosovno umistu pozhyvnykh rechovyn, poliutantiv, naiavnosti biofilnykh elementiv.