Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.dsau.dp.ua/handle/123456789/1313
Назва: Добробут молочної худоби в умовах глобальних кліматичних змін
Інші назви: Welfare of Dairy Cattle in Conditions of Global Climate Change
Автори: Милостивий, Роман Васильович
Mylostyvyi, Roman
Milostiviy, Roman
Milostivyiy, Roman
Mylostyvyi, R. V.
Седжіан, Верасамі
Sejian, V.
Ключові слова: комфорт тварин
animal comfort
клімат
climate
мікроклімат
microclimate
температурно-вологісний індекс
temperature-humidity index
тепловий стрес
heat stress
біологічні маркери
biological markers
Дата публікації: 2019
Видавництво: Дніпровський ДАЕУ
Бібліографічний опис: Милостивий Р. В. Добробут молочної худоби в умовах глобальних кліматичних змін / Р. В. Милостивий, В. Седжіан // Theoretical and Applied Veterinary Medicine / Дніпровський ДАЕУ. – 2019. – Т 7. – № 1. – С. 47-55. – Режим доступу : http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/1313.
Короткий огляд (реферат): Обговорюється вплив кліматичних змін на молочне тваринництво, підходи до оцінювання добробуту тварин та пошуку надійних маркерів функціонального стану організму в умовах високих температур. Глобальні кліматичні зміни, пов’язані зі зростанням температур та мінливістю погодних умов, впливають на аграрне виробництво в цілому та молочне скотарство зокрема. Зниження врожайності та поживності рослин як природної кормової бази для тваринництва, сприятливі умови для розвитку й поширення патогенних мікроорганізмів, а також безпосередня дія екстремальних високих температур на здоров’я, продуктивність та відтворювальну здатність тварин становлять причини значних економічних втрат у спекотні періоди року не лише для тропічних регіонів світу, а й для більшості країн Європи. Нині поміж першочергових екологічних завдань пріоритетними в контексті світової продовольчої безпеки вважається вжиття термінових заходів та пошук довгострокових (перспективних) стратегій щодо попередження можливих наслідків кліматичних змін. Відомо, що велика рогата худоба, особливо високопродуктивна, краще переносить низькі температури, ніж високі, оскільки її термонейтральна зона, за більшістю повідомлень, має межі від +5 до +20–25°С. Тварини, перебуваючи у штучному, обмеженому просторі приміщень, не в змозі проявити весь спектр природних поведінкових реакцій, а тому рівень їх добробуту цілком залежить від умов, створених людиною. За таких обставин моніторинг повітряного середовища і його безпосередній вплив на фізіологічний стан молочної худоби краще проводити шляхом обчислення спеціальних індексів, які враховують декілька параметрів довкілля (температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря), що діють на організм тварин у динамічному комплексі. Однак такі індекси не набули достатнього поширення серед вітчизняних дослідників. Хоча вже понад півстоліття найбільш уживаним у світовій практиці для оцінювання комфорту тварин у періоди спеки використовують температурно-вологісний індекс (ТВІ). Він зручний в обчисленні та достатньо інформативний. Численні дослідження свідчать про тісний зв’язок ТВІ з показниками температури тіла тварин, частоти дихальних рухів та пульсу, які широко використовуються для оцінювання клінічного стану під час теплового стресу. Досить висока кореляція між ТВІ й продуктивністю (удоєм молока та вмістом його компонентів) дозволяє використовувати цей показник у прогностичних моделях впливу довкілля на молочну худобу. Заслуговують на увагу різноманітні біологічні маркери функціонального стану тварин. Про можливість застосування таких маркерів як предикторів впливу високих температур на добробут тварин і повідомляється в запропонованому літературному огляді. This review of literature sources is devoted to the problem of the influance of climate change on dairy husbandry, as well as approaches to welfare evaluation of the animals and the search for reliable markers of the functional state of the body in conditions of high temperatures. Global climatic changes connected with rising temperatures and fluctuations in weather conditions have the influence on agrarian production in general and dairy husbandry in particular. Decrease of yield capacity and food value of plants as a natural source of forage for animal husbandry, favorable conditions for the development and spread of pathogenic microorganisms, as well as the direct action of extreme high temperatures on health, productivity and reproductive capacity of animals, cause significant economic losses in hot periods of the year, not only for tropical regions of the world, but also for most European countries. Today, among the immediate environmental tasks, priority in the context of global food security is the use of urgent measures and the search for long-term (perspective) strategies to prevent the possible consequences of climate change. It is known that horned cattle, especially highly productive horned cattles, are better tolerate to lower temperatures than high, because their thermoneutral zone, in most reports, is in the range from +5 to +20–25°С. The animals, are being present in an artificial, limited space of premises, unable to show the whole range of natural behavioral reactions, and therefore the level of their welfare depends entirely on the conditions created by man. Under such circumstances, monitoring of the air environment and its direct influence on the physiological state of dairy cattle is better done by calculating special indices that take into account several environmental parameters (temperature, relative humidity, air velocity), which act on the organism of animals in a dynamic complex. However, such indices have not been sufficiently disseminated among domestic researchers. Although for more than half a century, the most commonly used in the world practice for evaluation the comfort of animals during periods of heat, is a temperature-humidity index. It is convenient in calculation and informative enough. Numerous studies indicate a close relationship between temperature-humidity index and animal body temperature, respiratory rate and heart rate, which are widely used to elevation the clinical conditions during thermal stress. The relatively high correlation between temperature-humidity index and productivity (milk yield and content of its components) allows using this index in prognostic models of influence of environmental on the dairy cattle. A various biological markers of the functional state of animals deserve attention. The possibility using such markers as predictors of the effects of high temperatures on the welfare of animals is reported in the proposed literary review.
Опис: Милостивий Роман Васильович https://orcid.org/0000-0002-4450-8813
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://bulletin-biosafety.com/index.php/journal/article/view/214/222
http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/1313
ISSN: 2663-1156 (print)
2663-1164 (online)
Розташовується у зібраннях:Наукові статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
30.pdf460,6 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.