Труднощі діагностики коронавірусних інфекцій котів

Abstract

Коронавіруси – це дуже різноманітна родина РНК-геномних вірусів з високим рівнем мутабельності, що викликають захворювання у людей та тварин, в тому числі і котів. Збудник коронавірусних інфекцій котів Felinecoronavirus (FCoV) належить до родини Coronaviridae, роду Alphacoronavirus, дуже розповсюджений в популяції котів - антитіла до FCoV виявлено у 90 % вуличних та у 50 % домашніх улюбленців. Крім того представники роду Alphacoronavirus являються збудниками коронавірусного ентериту собак (CCoV) і трансмісивного гастроентериту свиней (TGEV), що простежується в схожості клінічних ознак та високої контагіозності захворювань. Перший різновид коронавірусу котів (FECV, кишковий коронавірус) викликає ураження кишечнику, а другий різновид (FIPV) – інфекційний коронавірусний перитоніт (FIP). FECVзазвичай не погрожує здоров’ю тварин і може навіть виділятися з фекаліями здорових котів, доки мутації не призведуть до його трансформації в FIPV, що викликає невиліковне захворювання. При ураженні котівFECV, у них упродовж 2 4 діб може спостерігатися блювота і пронос, та зазвичай захворювання має субклінічний перебіг. Розвиток FIP залежить від двох основних факторів: швидкості мутації та рівня імунітету котів. Внаслідок мутацій FCoVнабуває тропізм до макрофагів, втрачаючи при цьому кишковий тропізм, а ураження макрофагів призводить до розвитку фатального гранулематозного запалення в ексудативній та неексудативній формах. Коронавирусы – это очень разнообразная семейство РНК-геномных вирусов с высоким уровнем мутабельности, вызывающих заболевания у людей и животных, в том числе и кошек. Возбудитель коронавирусных инфекций кошек Felinecoronavirus (FCoV) принадлежит к семейству Coronaviridae, рода Alphacoronavirus, очень распространенный в популяции кошек - антитела к FCoV обнаружено в 90% уличных и у 50% домашних любимцев. Кроме того, представители рода Alphacoronavirus являются возбудителями коронавирусногоэнтерита собак (CCoV) и трансмиссивного гастроэнтерита свиней (TGEV), что наблюдается в схожести клинических признаков и высокой контагиозности заболеваний. Первая разновидность коронавируса кошек (FECV, кишечный коронавирус) вызывает поражения кишечника, а второй вид (FIPV) - инфекционный коронавирусный перитонит (FIP). FECV обычно не угрожает здоровью животных и может даже выделяться с калом здоровых кошек, пока мутации не приведут к его трансформации в FIPV, что вызывает неизлечимое заболевание. При поражении кошек FECV, у них течение 2 4 суток может наблюдаться рвота и понос, и обычно заболевание имеет субклинический течение. Развитие FIP зависит от двух основных факторов: скорости мутации и уровня иммунитета котов. Вследствие мутаций FCoV приобретает тропизм к макрофагов, теряя при этом кишечный тропизм, а поражения макрофагов приводит к развитию фатального гранулематозного воспаления в экссудативной и неэкссудативной формах. Coronaviruses are a very diverse family of RNA genomic viruses with a high level of mutability, causing diseases in humans and animals, including cats. The causative agent of coronavirus infections in cats Feline coronavirus (FCoV) belongs to the Coronaviridae family, the genus Alphacoronavirus, is very common in the cats population - antibodies to FCoV were found in 90% of street and 50% of domestic pets. In addition, representatives of the genus Alphacoronavirus are pathogens of coronaviral enteritis of dogs (CCoV) and transmissible gastroenteritis of pigs (TGEV), which is traced in similarity of clinical signs and high contagious diseases. The first type of coronavirus of cats (FECV, intestinal coronavirus) causes intestinal damage, and the second species (FIPV) is infectious coronaviral peritonitis (FIP). FECV usually does not threaten animal health and may even excreted with feces of healthy cats until mutations lead to its transformation into FIPV, causing an incurable disease. In the case of defeat of FECV cats, they may have vomiting and diarrhea within 2-4 days, and usually the disease has a subclinical course. The development of FIP depends on two main factors: the rate of mutation and the level of immunity of cats. As a result of mutations, FCoV acquires tropism to macrophages, thereby losing its intestinal tropism, and damage to macrophages leads to the development of fatal granulomatous inflammation in exudative and non-exudative forms.