Вплив будівництва ставків і водосховищ на екологічну безпеку басейнів малих річок степової зони україни (на прикладі Дніпропетровської області)

Abstract

Анотація. Представлено дослідження сучасного екологічного стану басейнів малих річок унаслідок зарегулювання штучними водними об’єктами на прикладі Дніпропетровської області. Наведена динаміка зміни водогосподарського будівництва, яка показує стрімке зростання кількості нових ставків в період з 1990 по 2018 рр. майже у 3 рази. Водночас, загальна динаміка споживання водних ресурсів в області за аналогічний період скоротилась у 4 рази. Отже, встановлено необґрунтовану розбалансованість будівництва нових об’єктів і попиту на воду. Очевидним є недотримання норм чинного законодавства, які визначені Водним кодексом України, щодо регулювання стоку річок і створення штучних водойм. Внаслідок перетворення природних водотоків у каскади «ставків-випаровувачів» відбувається екологічно небезпечна трансформація басейнів малих річок зі зміною гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного і санітарного режимів. На сучасному етапі експлуатації, за змінних кліматичних умов, особливу небезпеку та загрозу навколишньому середовищу можуть спричинити гідродинамічні аварії та шкідливий вплив водних стихій. Ця ситуація потребує забезпечення надійності роботи гідротехнічних споруд та водоскидів. Слід відзначити, що у Водному кодексі України відсутнє поняття екологічної безпеки водних об’єктів та річкових басейнів. Для загального оцінювання рівня екологічної небезпеки, пов’язаної із водогосподарською діяльністю, запропоновано підхід із визначення коефіцієнта фрагментації річки, який визначається співвідношенням кількості ставків і водосховищ до довжини річки. За потреби оцінювання рівня екологічної небезпеки річок на окремо взятій території (адміністративна область, район або водозбірний басейн) визначається коефіцієнт фрагментації через співвідношення кількості ставків і водосховищ до площі території. Порівняльна характеристика засвідчує, що Дніпропетровська область є однією з найбільш екологічно небезпечних з точки зору негативного впливу фрагментації річкових басейнів штучними водоймами. На прикладі басейну малої річки (Нижня Терса) представлена реалізація підходу щодо оцінювання рівня екологічної безпеки, пов’язаної з водогосподарською діяльністю. Запропоновано механізм підвищення рівня екологічної безпеки водокористування шляхом дотримання та реалізації різнорідних груп показників, які визначають загальний рівень ефективності функціонування річкової екосистеми.

Abstract. The study of the current ecological status of small river basins due to the regulation of artificial water bodies by the example of Dnipropetrovsk region is presented. The dynamics of the change of water construction is shown, which shows a rapid increase in the number of new ponds between 1990 and 2018 by almost 3 times. At the same time, the overall dynamics of water consumption in the region in the same period decreased by 4 times. Thus, unjustified unbalance of construction of new facilities and demand for water was established. It is obvious that the rules of the current legislation, defined by the Water Code of Ukraine, regarding the regulation of river flow and creation of artificial reservoirs are not observed. Due to the transformation of natural watercourses into cascades of "evaporator ponds" there is an ecologically dangerous transformation of small river basins with the change of hydrological, hydrochemical, hydrobiological and sanitary regimes. At the present stage of exploitation, weather conditions can change; hydrodynamic accidents and the harmful effects of water elements can cause particular danger and threat to the environment. This situation requires the reliability of hydraulic structures and spillways. It should be noted that there is no concept of environmental safety of water facilities and river basins in the Water Code of Ukraine. For a general assessment of the level of environmental hazards associated with water management, an approach is proposed to determine the river fragmentation coefficient, which is determined by the ratio of the number of ponds and reservoirs to the length of the river. When assessing the level of environmental risk of rivers in a particular territory (administrative area, district or catchment area), the fragmentation coefficient is determined by the ratio of the number of ponds and reservoirs to the area of the territory. Comparative characteristics indicate that Dnipropetrovsk region is one of the most environmentally dangerous in terms of the negative impact of fragmentation of river basins by artificial reservoirs. The example of a small river basin (Nyzhnia Tersa) presents the implementation of an approach to assessing the level of environmental safety associated with water management. A mechanism is proposed to increase the level of environmental safety of water use by observing and implementing heterogeneous groups of indicators that determine the overall level of efficiency of the river ecosystem functioning.