Перерозподіл гранулометричних фракцій у чорноземі звичайному під впливом тривалого зрошення та хімічної меліорації фосфогіпсом

Abstract

Стаття розкриває питання перерозподілу гранулометричних фракцій у чорноземі звичайному малогумусномувилугованому на суглинковому лесі в умовах Північного Степу України під впливом зрошення водою ІІ класу якості та хімічної меліорації фосфогіпсом. Тривале використання води для зрошення з водосховища на р. Самара Дніпровського району Дніпропетровської області погіршило властивості ґрунту через розвиток в ньому процесів осолонцювання, що обумовило використання фосфогіпсу. Розраховані норми внесення фосфогіпсу 1,4 т/га, 3 т/га і 6 т/га вносили на фоні зрошення і без нього. Досліджено вплив хімічної меліорації та зрошення на еколого-меліоративний стан ґрунту, що позначилося на змінах його гранулометричного складу, щільності складення та структурно-агрегатного складу. Встановлено, що поливи ґрунту середньою нормою зрошення 1500 м3/га знижують вміст фізичної глини на 0,12-0,06 % порівняно з варіантами без зрошення. При внесенні фосфогіпсу при зрошенні відбуваються незначні зміни у перерозподілі гранулометричних фракцій:збільшення фракцій фізичного піску та зменшення фракцій фізичної глини. Встановлено, що гранулометричний склад ґрунту є більш стійким до дії фосфогіпсу ніж до зрошення. На незрошуваних варіантах з хімічною меліорацією фосфогіпсом у порівнянні з контролем на 0,54-0,91 % збільшується вміст фізичного піску та на 0,87-1,13 % зменшується вміст фізичної глини. З підвищенням норми внесення фосфогіпсу вміст фізичного піску збільшується. Ефект покращення структурності та розущільнення ґрунту спостерігається на варіантах з внесенням фосфогіпсу нормою 6 т/га під основний обробіток та нормою 3 т/га під весняну культивацію.

The article reveals the issue of redistribution of granulometric fractions in chernozem ordinary low-humus leached on loamy forest in the Northern Steppe of Ukraine under the influence of class II water irrigation and chemical reclamation with phosphogypsum. Prolonged use of water for irrigation from the reservoir on the Samara River in the Dniprovskyi district of the Dnipropetrovsk region deteriorated the properties of the soil due to the development of salinization processes in it, which led to the use of phosphogypsum. The calculated application rates of phosphogypsum 1.4 t / ha, 3 t / ha and 6 t / ha were applied against the background of irrigation and without it. The chemical reclamation and expansion of the ecological-reclamation station of the soil, which is known for the change of its granulometric composition, rather strong composition and structural-aggregate composition, is investigated. It is updated that irrigation of soils of average norm increases 1500 m3/hectare constant physical clay by 0.12-0.06%, possibly with the possibility of reduction. When phosphogypsum was applied during irrigation, there were minor changes in the redistribution of particle size fractions: use physical sand fractions and reduction of physical clay fractions. It is established that the granulometric composition of the soil is more resistant to phosphogypsum than to irrigation In non-irrigated cases with chemical reclamation phosphogypsum, compared with the control, the content of physical sand increases by 0.54-0.91% and the content of physical clay decreases by 0.87-1.13%. With an increase in the rate of phosphogypsum application, the content of physical sand increases. The effect of improving the structural and softening of the soil is observed on the options with the introduction of phosphogypsum at a rate of 6 t / ha for the main cultivation and at a rate of 3 t / ha for spring cultivation.