Modern information, communication, interactive educational technologies in the system of higher education

Abstract

The article deals with modern information, communication and interactive educational technologies, the advantages of their use by teachers in practical classes at higher school. The basic signs of interactive technologies have been shown: the construction of training based on the student’s interaction with the learning environment; the change in the interaction of the teacher and students: the activity of the teacher gives way to the activity of students, and the task of the teacher is to create conditions for their initiative; the role of a teacher as a consultant, organizer, source of information; the absence of the dominance of any participant in training over others. It has been considered that information and communication technologies in education through their potential contribute to the implementation of such didactic tasks as improving the quality of education on the basis of the interconnection of the general and didactic principles of autonomy, activity and systematic approach; the expansion of opportunities for continuing education based on the implementation of the principles of consistency, accessibility, etc. У статті розглядаються сучасні інформаційно-комунікаційні та інтерактивні технології навчання, переваги їх застосування викладачами на практичних заняттях у вищій школі. Показано основні ознаки інтерактивних технологій: побудова навчання на взаємодії студента з навчальним середовищем; зміна взаємодії викладача і студентів: активність педагога поступається місцем активності студентів, а завдання викладача полягає у створенні умов для їх ініціативи; роль викладача як консультанта, організатора, джерело інформації; відсутність домінування будь-якого учасника навчання над іншими. Розглянуто, що інформаційно-комунікаційні технології в освіті через їх потенціал сприяють реалізації таких дидактичних завдань, як підвищення якості освіти на основі взаємозв’язку загальнодидактичних принципів самостійності, активності й систематичності; розширення можливостей для безперервної освіти на основі реалізації принципів послідовності, доступності тощо.