Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.dsau.dp.ua/handle/123456789/3271
Назва: | Theoretical and Methodological Approaches to Definition of Concept of Constitutional Right for Strike |
Інші назви: | Теоретичні та методологічні підходи до визначення поняття конституційне право на страйк |
Автори: | Kolomoiets, Yuliia O. Коломоєць, Юлія О. Bonyak, Valentyna O. Боняк, Валентина О. Khoroshilova, Irina O. Хорошілова, Ірина О. |
Ключові слова: | citizens' right to association право громадян на об'єднання constitutional right to strike конституційне право на страйк strike страйк subjective right суб'єктивне право |
Дата публікації: | 2018 |
Видавництво: | University of Craiova, Romania |
Бібліографічний опис: | Kolomoiets Yuliia O. Theoretical and Methodological Approaches to Definition of Concept of Constitutional Right for Strike / Yuliia O. Kolomoiets, Bonyak Valentyna O., Khoroshilova Irina O. // Journal of Advanced Research in law and Economics. – 2018. – Т. 9, № 7. – С. 2347-2356. – Режим доступу : http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/3271 |
Короткий огляд (реферат): | The article deals with existing theoretical and methodological approaches to the definition of the concept ‘constitutional right to strike’. On the basis of their analysis the authors have reasoned that the constitutional right to strike is a socially determined, determined by the objective law norms the measure of possible (permissible) behavior of able-bodied subjects as an authorized party to the constitutional-legal relations, consisting in the temporary collective voluntary termination of work and provided to protect their own and general socio-economic rights and interests of the labor collective, provided by the behavior of the obliged party and guaranteed by the state. They have proved that the essence of the strike is the ability of each employee to protect both their own and collective social and economic rights and interests. The right to strike is a social regulator of conflict situations when other possibilities for their solution are exhausted. The authors have determined that this right is considered to be mixed – is being realized both individually and collectively. У статті розглядаються існуючі теоретичні та методологічні підходи до визначення поняття «конституційне право на страйк». На основі свого аналізу автори аргументували, що конституційне право на страйк є соціально обумовленим, визначеним об'єктивними правовими нормами мірою можливої (допустимої) поведінки працездатних суб'єктів як уповноваженої сторони конституційно-правових відносин , що полягає у тимчасовому колективному добровільному припиненні роботи та забезпечується для захисту власних та загальних соціально-економічних прав та інтересів трудового колективу, забезпечується поведінкою зобов'язаної сторони та гарантується державою. Вони довели, що суть страйку полягає в здатності кожного працівника захищати як власні, так і колективні соціальні та економічні права та інтереси. Право на страйк - це соціальний регулятор конфліктних ситуацій, коли інші можливості для їх вирішення вичерпані. Автори визначили, що це право вважається змішаним - реалізується як індивідуально, так і колективно. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://journals.aserspublishing.eu/jarle/issue/view/175 http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/3271 |
ISSN: | 2068-696X |
Розташовується у зібраннях: | Наукові статті |
Файли цього матеріалу:
Файл | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|
Microsoft Office Word (2)-конвертирован.pdf | 256,33 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.