A guarantor in the quality management system of educational programs: a case of Ukrainian universities

Abstract

Development of the system of ensuring quality in higher education of Ukraine grounded the creation of such management subject as a guarantor of the educational program. However, a formal understanding of the role and uncertainty of the guarantor’s status in the contemporary area of managing higher education institutions became the widespread consequence of those innovations. Considering the stated above, various models of managing the quality of educational programs with the help of the guarantor have been developed in the research, and conditions for efficient application of such models in Ukrainian universities have been grounded. The research is based on the application of the strategic analysis method GAP for identifying issues and features of organizing management in systems of internal quality assurance in universities, and methods of modeling and graphical analysis method for creating alternative management systems in educational programs with and without such professional educational-scientific structural subdivisions as departments. As a result, the developed models include the rational organization of management of educational programs under the conditions of centralized and decentralized systems of internal educational quality assurance provision. For instance, it could create favorable conditions for decreasing bureaucracy and repetition of functions in the management system of universities and lead to the realization of the individual potential of guarantors as managers-experts in educational programs. Розвиток системи забезпечення якості вищої освіти України обґрунтувало створення такого суб’єкта управління як гаранта освітньої програми. Однак офіційне розуміння ролі та невизначеності статусу гаранта в сучасній галузі управління вищими навчальними закладами стало широкомасштабним наслідком цих нововведень. Враховуючи викладене, під час дослідження розроблено різні моделі управління якістю освітніх програм за допомогою гаранта, обґрунтовано умови для ефективного застосування таких моделей в українських університетах. Дослідження базується на застосуванні методу стратегічного аналізу GAP для виявлення проблем та особливостей організації управління в системах внутрішнього забезпечення якості в університетах, і методи моделювання та метод графічного аналізу для створення альтернативних систем управління в освітніх програмах з такими професійними навчально-науковими структурними підрозділами та без них, як кафедри. Як результат, розроблені моделі включають раціональну організацію управління освітніми програмами в умовах централізованої та децентралізованої систем внутрішнього забезпечення якості освіти. Наприклад, це може створити сприятливі умови для зменшення бюрократії та повторення функцій в системі управління університетами та призвести до реалізації індивідуального потенціалу гарантів як менеджерів-експертів освітніх програм.