Biological features of the formation of cattle in the prenatal period of ontogeny and subsequent dairy production

Abstract

The results of the study of the length of the prenatal period of ontogenesis of 51 Ukrainian Red Dairy breed tribal cows are presented, and the relationship of this trait with the rate of growth of the organism in the postnatal period (at birth, at 6, 12 and 18 months) and dairy productivity for the first lactation are investigated. Also, at different stages of the prenatal period of ontogeny the dynamics of the mass of 66 fetus and some parenchymatous organs (liver, spleen, thymus) selected by anatomical preparation are determined. The aim of the research was to establish the possibility of predicting dairy productivity of Ukrain ian Red Dairy breed cows over the length of the prenatal period and the effect of this period on the postnatal growth rate of the organism, and also to ascertain the existence of a regularity between the increase in fetus mass and the development of certain hemopoiesis organs at different stages of prenatal development. Laboratory animals were divided into three groups, depend ing on length of their prenatal period: less than 277 days-reduced (group I), 277–283 – medium (group II) and more than 283 days – extended period (group III). For 305 days of the first lactation, the advantage over milk yield, milk fat yield and milk protein belongs to animals with shortened duration of the prenatal period of ontogenesis in comparison with contemporaries who had an extended period with a statistically significant difference (P < 0.05). A further study in the short term may be a study of the relationship between the duration of the prenatal period and the rate of fetal growth with the subsequent forming of the physique, and in the long term turning into the study of the relationship between the duration of the prenatal period and the rate of fetal growth with a duration of productive use and lifelong productivity. Наведено результати дослідження тривалості пренатального періоду онтогенезу 51 племінної корови української червоної молочної породи та досліджено зв'язок цієї ознаки з інтенсивністю росту організму в постнатальний період (при народженні, в 6, 12 і 18 міс) і показниками молочної продуктивності за першу лактацію. Також на різних етапах пренатального періоду онтогенезу визначена динаміка маси 66 плодів і деяких паренхіматозних органів (печінка, селезінка, тимус), відібраних шляхом анатомічного препарування. Метою досліджень було встановити можливість прогнозування молочної продуктивності у корів української червоної молочної породи за тривалістю пренатального періоду і вплив цього періоду на постнатальну інтенсивність росту організму, а також з'ясувати наявність закономірності між збільшенням маси плоду і розвитком деяких органів гемопоезу на різних етапах пренатального розвитку. Піддослідні тварини були розділені на три групи в залежності від тривалості їх пренатального періоду: менше 277 діб - скорочений (I група), 277-283 - середній (II група) і більш 283 діб - подовжений період (III група). Межі між групами визначали на основі значення стандартного відхилення в варіаційному ряду цього показника: скорочена тривалість пренатального періоду - менше x-0.67SD; середня - від x-0.67SD до x + 0.67SD; подовжена - більш x + 0.67SD. Статистично значуща різниця (P <0.05) по живій масі серед досліджуваних груп тварин спостерігається при народженні на користь теличок з подовженим пренатальним періодом, а також у віці 6 місяців - на користь теличок зі скороченим і середнім пренатальним періодом. По досягненню віку 12 і 18 місяців маса тіла тварин різних груп поступово вирівнюється і набуває статистично недостовірні відмінності. За 305 днів першої лактації перевага за надоєм, виходом молочного жиру і молочного білка належить тваринам з скороченою тривалістю пренатального періоду онтогенезу в порівнянні з однолітками, які мали подовжений період, за статистично значущої різниці (Р <0.05). Щодо компонентного складу молока відмінностей між групами тварин не встановлено. Однолітки з середньою тривалістю пренатального періоду зайняли проміжне становище. За результатами анатомічних досліджень плодів на різних етапах їх розвитку в ембріогенезі, зроблено припущення, що у телят з меншою масою тіла при народженні, але в межах допустимих відхилень, з укороченим і середнім періодом пренатального розвитку, внутрішні паренхіматозні органи (печінка, селезінка та тимус) отримали розвиток не гірше, ніж у їх ровесниць з подовженим періодом формування. Подальшим дослідженням в найближчій перспективі може бути вивчення зв'язку тривалості пренатального періоду і інтенсивності росту плода з подальшим формуванням конституції, а в довгостроковій перспективі - з тривалістю продуктивного використання і довічною продуктивністю. Це буде характеризувати експлуатаційні якості тварин, що представляють для практики молочного скотарства найважливіше значення. Приведены результаты исследования продолжительности пренатального периода онтогенеза 51 племенной коровы украинской красной молочной породы и исследована связь этого признака с интенсивностью роста организма в постнатальный период (при рождении, в 6, 12 и 18 мес) и показателями молочной продуктивности за первую лактацию. Также на разных этапах пренатального периода онтогенеза определена динамика массы 66 плодов и некоторых паренхиматозных органов (печень, селезенка, тимус), отобранных путем анатомического препарирования. Целью исследований было установить возможность прогнозирования молочной продуктивности у коров украинской красной молочной породы по продолжительности пренатального периода и влияние этого периода на постнатальную интенсивность роста организма, а также выяснить наличие закономерности между увеличением массы плода и развитием некоторых органов гемопоэза на разных этапах пренатального развития. Подопытные животные были разделены на три группы в зависимости от продолжительности их пренатального периода: меньше 277 суток – сокращенный (I группа), 277–283 – средний (II группа) и более 283 суток – удлиненный период (III группа). Границы между группами определяли на основе значения стандартного отклонения в вариационном ряду этого показателя: сокращенная продолжительность пренатального периода – менее x-0.67SD; средняя – от x-0.67SD до x+0.67SD; удлиненная – более x+0.67SD. Статистически значимая разница (P <0.05) по живой массе среди исследуемых групп животных наблюдается при рождении в пользу телочек с удлиненным пренатальным периодом, а также в возрасте 6 месяцев – в пользу телочек с сокращенным и средним пренатальным периодом. По достижению возраста 12 и 18 месяцев масса тела животных разных групп постепенно выравнивается и приобретает статистически недостоверные отличия. За 305 дней первой лактации преимущество по удою, выходу молочного жира и молочного белка принадлежит животным с сокращенной продолжительностью пренатального периода онтогенеза по сравнению со сверстницами, которые имели удлиненный период, при статистически значимой разнице (Р <0.05). По компонентному составу молока различий между группами животных не установлено. Сверстницы со средней продолжительностью пренатального периода заняли промежуточное положение. По результатам анатомических исследований плодов на разных этапах их развития в эмбриогенезе, сделано предположение, что у телят с меньшей массой тела при рождении, но в пределах допустимых отклонений, с укороченным и средним периодом пренатального развития, внутренние паренхиматозные органы (печень, селезенка и тимус) получили развитие не хуже, чем у их сверстниц с удлиненным периодом формирования. Дальнейшим исследованием в ближайшей перспективе может быть изучение связи продолжительности пренатального периода и интенсивности роста плода с последующим формированием конституции, а в долгосрочной перспективе – с продолжительностью продуктивного использования и пожизненной продуктивностью. Это будет характеризовать эксплуатационные качества животных, представляющие для практики молочного скотоводства важнейшее значение.