Теоретичні основи сталого розвитку АПК

Abstract

Ефективне функціонування агропромислового комплексу має значний мультиплікативний ефект для всієї економіки країни. Організаційно-економічний механізм АПК забезпечує взаємозв'язок і взаємодію суб'єктів ринку і включає такі елементи, як попит, пропозиція, конкуренція, ціна, аграрне законодавство, містить найважливіші елементи саморегулювання сільгосптоваровиробників, однак допускає і державне регулювання. Дана ситуація вимагає системного дослідження становища, що дозволить визначити шляхи сталого розвитку аграрної економіки. Як наукова категорія економічна стійкість відображає сутність особливого стану господарської системи в складному ринковому середовищі, яка характеризує цілеспрямованість її руху в сьогоденні і в майбутньому. Різниться економічна стійкість підприємства, галузі, країни і світового співтовариства. Економічна стійкість характеризується рентабельністю виробничої діяльності за рахунок підвищення ефективності використання виробничих ресурсів при самофінансуванні в умовах зовнішнього середовища. The efficient functioning of the agro-industrial complex has a significant multiplier effect for the entire economy. Organizational and economic mechanism of agro-industrial complex provides interconnection and interaction of market participants and includes such elements as demand, supply, competition, price, agricultural legislation, contains the most important elements of self-regulation of agricultural producers, but also allows state regulation. This situation requires a systematic study of the situation, which will determine the ways of sustainable development of the agricultural economy. As a scientific category, economic stability reflects the essence of the special state of the economic system in a complex market environment, which characterizes the purposefulness of its movement in the present and in the future. The economic stability of the enterprise, industry, country and the world community differs. Economic stability is characterized by the profitability of production activities by increasing the efficiency of use of production resources in self-financing in the external environment.