Розвиток системи управління ресурсним потенціалом аграрних підприємств

Abstract

Криза ринкових відносин в Україні визначає зміну поглядів на механізми господарювання та характер управління аграрним виробництвом. Оскільки зовнішнє середовище постійно змінюється й ускладнюється, то система управління ресурсним потенціалом аграрного сектора економіки має набути нових якостей, розширюючи свої можливості. Ринок ставить підприємства аграрного сектора у принципово нові відносини з державними організаціями, з виробничими й іншими контрагентами, з працівниками стосовно формування та використання ресурсного потенціалу. Зміни ділового середовища вітчизняних підприємств, пов’язані з розвитком конкуренції, інформаційних технологій, з глобалізацією бізнесу та з іншими чинниками, обумовлюють необхідність застосування системи управління ресурсним потенціалом, націленого на ефективне використання обмежених ресурсів. В економічній літературі немає єдиного трактування таких термінів, як «виробничі ресурси», «ресурсний потенціал», «економічний потенціал», «виробничій потенціал». Це стримує здійснення об'єктивного аналізу ефективності виробництва, виявлення резервів виробництва, ефективного використання наявних ресурсів. На сучасному етапі функціонування вітчизняного аграрного сектора продовжують залишатися невирішеними питання ефективного використання ресурсного потенціалу у сфері товарного виробництва, виходячи з принципів моделі постіндустріального інформаційного суспільства. В умовах глобалізації економічного простору недостатній рівень конкурентоспроможності низки галузей в системі АПК може призвести до їх деградації, а українське село - до катастрофічних соціально-економічних наслідків. В зв'язку з цим особливо актуальною є оптимізація системи управління ресурсним потенціалом аграрних підприємств, що здатна задовольняти сучасні потреби сільгоспвиробників.

Kryza rynkovykh vidnosyn v Ukraini vyznachaie zminu pohliadiv na mekhanizmy hospodariuvannia ta kharakter upravlinnia ahrarnym vyrobnytstvom. Oskilky zovnishnie seredovyshche postiino zminiuietsia y uskladniuietsia, to systema upravlinnia resursnym potentsialom ahrarnoho sektora ekonomiky maie nabuty novykh yakostei, rozshyriuiuchy svoi mozhlyvosti. Rynok stavyt pidpryiemstva ahrarnoho sektora u pryntsypovo novi vidnosyny z derzhavnymy orhanizatsiiamy, z vyrobnychymy y inshymy kontrahentamy, z pratsivnykamy stosovno formuvannia ta vykorystannia resursnoho potentsialu. Zminy dilovoho seredovyshcha vitchyznianykh pidpryiemstv, poviazani z rozvytkom konkurentsii, informatsiinykh tekhnolohii, z hlobalizatsiieiu biznesu ta z inshymy chynnykamy, obumovliuiut neobkhidnist zastosuvannia systemy upravlinnia resursnym potentsialom, natsilenoho na efektyvne vykorystannia obmezhenykh resursiv. V ekonomichnii literaturi nemaie yedynoho traktuvannia takykh terminiv, yak «vyrobnychi resursy», «resursnyi potentsial», «ekonomichnyi potentsial», «vyrobnychii potentsial». Tse strymuie zdiisnennia obiektyvnoho analizu efektyvnosti vyrobnytstva, vyiavlennia rezerviv vyrobnytstva, efektyvnoho vykorystannia naiavnykh resursiv. Na suchasnomu etapi funktsionuvannia vitchyznianoho ahrarnoho sektora prodovzhuiut zalyshatysia nevyrishenymy pytannia efektyvnoho vykorystannia resursnoho potentsialu u sferi tovarnoho vyrobnytstva, vykhodiachy z pryntsypiv modeli postindustrialnoho informatsiinoho suspilstva. V umovakh hlobalizatsii ekonomichnoho prostoru nedostatnii riven konkurentospromozhnosti nyzky haluzei v systemi APK mozhe pryzvesty do yikh dehradatsii, a ukrainske selo - do katastrofichnykh sotsialno-ekonomichnykh naslidkiv. V zviazku z tsym osoblyvo aktualnoiu ye optymizatsiia systemy upravlinnia resursnym potentsialom ahrarnykh pidpryiemstv, shcho zdatna zadovolniaty suchasni potreby silhospvyrobnykiv.