Diversification of sources of financing higher education: the experience of reform in еuropean countries

Abstract

The exacerbation of the shortage of financial resources in the current global challenges has necessitated increased efficiency in the financing of higher education institutions. Along with the increase in funding, diversification of sources and transformation of funding mechanisms for higher education systems have become topical issues. The study attempted to identify the internal structure of public funding for higher education in Europe concerning funding mechanisms. According to the results of clustering of European countries based on coverage of the population with higher education and public spending on higher education by one undergraduate, eight clusters were identified, four of which are unique and contain one country (Greece, Cyprus, Turkey, Luxembourg). Four other clusters cover countries with: incomplete public funding for higher education; state protectionism in the financing of higher education; specific forms of state funding for higher education; strategic state priority in financing higher education. The general patterns of financing higher education in European countries, the experience of expanding funding sources, efficient use of financial resources and granting autonomy to universities, which can be taken into account in the process of higher education reforms in countries with transformational economies. Сучасна система вищої освіти перебуває у процесі постійної трансформації. Фінансування вищої освіти у різних країнах є пріоритетною сферою держави та регіональних органів влади. Водночас, сформовані за довгі роки у більшості країн національні особливості фінансування вищої освіти під впливом глобалізаційних процесів, фінансово-економічних криз зазнають суттєвого реформування. Переважно на ці зміни впливають процеси глобалізації. Поштовхом до активних реформ системи вищої освіти стала світова фінансова криза 2008 року, після якої намітилася тенденція до пошуку шляхів підвищення ефективності витрат на фоні зниження бюджетних видатків на вищу освіту. За умов загострення глобальних викликів і постійних змін фінансової ситуації у світі загальним підходом до фінансування закладів вищої освіти у країнах з розвиненою економікою стає підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів і водночас посилення рівня самостійності (як у витрачанні бюджетних коштів, так і управлінні власними ресурсами), а також стимулювання закладів вищої освіти у напрямі вироблення власних стратегій подальшого розвитку, прикладання зусиль до розширення/диверсифікації джерел фінансування. У світі існує більш як двісті національних систем вищої освіти, що свідчить про значне різноманіття підходів щодо їх фінансування. Під час перебігу так званої Великої рецесії, викликаної пандемією коронавірусу відзначається стагнація або навіть відносне скорочення частки державного фінансування вищої освіти по відношенню до загальних бюджетних витрат або до національного ВВП. Це спонукає уряди країн і самі заклади вищої освіти активно розвивати інші канали, альтернативні джерела фінансування. Відтак, актуальним є аналіз основних форм фінансування вищої освіти в сучасних умовах у країнах Європи, що й є спрямуванням даної статті.