Постнатальний морфогенез лімфоїдної тканини слизової оболонки тонкого кишечника мускусних качок (Cairina moschata)

Abstract

У сучасних умовах досить гостро стоїть питання щодо глибоких досліджень особливостей будови і функції імунної системи, зокрема, лімфоїдних структур, асоційованих із слизовою оболонкою трубкоподібних органів, морфофункціональний статус яких визначає стан природної резистентності та реактивності організму, що набуває значної актуальності в період стрімкого розвитку промислового птахівництва та зумовлює показники життєздатності і продуктивності птиці. Особливості морфогенезу лімфоїдних структур кишечника свійської птиці, особливо в період від народження і до настання фізіологічної зрілості, коли відбувається інтенсивне становлення імунної системи, необхідно враховувати в умовах інтенсивного птахівництва, яке передбачає широке використання біологічних препаратів, що мають активну антигенну дію. У результаті проведених досліджень встановили, що лімфоїдні структури в слизовій оболонці тонкої кишки мускусних качок формуються в постнатальному періоді онтогенезу на 25–60 добу життя у вигляді скупчень ДЛТ, поодиноких ЛВЗ (дванадцятипала кишка) та їх агрегатів (порожня та клубова кишки). У постнатальному морфогенезі лімфоїдних структур слизової оболонки тонкої кишки мускусних качок можна виділити три основні періоди: переважний розвиток ДЛТ (60–90 діб); наявність ЛВЗ без центрів розмноження (120–150 діб); формування ЛВЗ з центрами розмноження (180–240 діб). У лімфоїдних утвореннях всіх відділів тонкої кишки мускусних качок із моменту народження до 240-добового віку переважає ДЛТ, за винятком агрегованих ЛВЗ порожньої кишки 25-, 30-, 150– та 210-добової птиці, де виявляються як ЛВЗ без центрів, так і з центрами розмноження. ЛВЗ як основні морфологічні маркери імунокомпетентності в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки качок виявляються, починаючи з 90-добового віку, в агрегованих ЛВЗ порожньої і клубової кишок ці структури присутні на всіх етапах їх формування, відповідно, з 25– та 60-добового віку, а пік розвитку вузликової лімфоїдної тканини припадає на 150–210 добу життя птиці. U suchasnykh umovakh dosyt hostro stoit pytannia shchodo hlybokykh doslidzhen osoblyvostei budovy i funktsii imunnoi systemy, zokrema, limfoidnykh struktur, asotsiiovanykh iz slyzovoiu obolonkoiu trubkopodibnykh orhaniv, morfofunktsionalnyi status yakykh vyznachaie stan pryrodnoi rezystentnosti ta reaktyvnosti orhanizmu, shcho nabuvaie znachnoi aktualnosti v period strimkoho rozvytku promyslovoho ptakhivnytstva ta zumovliuie pokaznyky zhyttiezdatnosti i produktyvnosti ptytsi. Osoblyvosti morfohenezu limfoidnykh struktur kyshechnyka sviiskoi ptytsi, osoblyvo v period vid narodzhennia i do nastannia fiziolohichnoi zrilosti, koly vidbuvaietsia intensyvne stanovlennia imunnoi systemy, neobkhidno vrakhovuvaty v umovakh intensyvnoho ptakhivnytstva, yake peredbachaie shyroke vykorystannia biolohichnykh preparativ, shcho maiut aktyvnu antyhennu diiu. U rezultati provedenykh doslidzhen vstanovyly, shcho limfoidni struktury v slyzovii obolontsi tonkoi kyshky muskusnykh kachok formuiutsia v postnatalnomu periodi ontohenezu na 25–60 dobu zhyttia u vyhliadi skupchen DLT, poodynokykh LVZ (dvanadtsiatypala kyshka) ta yikh ahrehativ (porozhnia ta klubova kyshky). U postnatalnomu morfohenezi limfoidnykh struktur slyzovoi obolonky tonkoi kyshky muskusnykh kachok mozhna vydilyty try osnovni periody: perevazhnyi rozvytok DLT (60–90 dib); naiavnist LVZ bez tsentriv rozmnozhennia (120–150 dib); formuvannia LVZ z tsentramy rozmnozhennia (180–240 dib). U limfoidnykh utvorenniakh vsikh viddiliv tonkoi kyshky muskusnykh kachok iz momentu narodzhennia do 240-dobovoho viku perevazhaie DLT, za vyniatkom ahrehovanykh LVZ porozhnoi kyshky 25-, 30-, 150– ta 210-dobovoi ptytsi, de vyiavliaiutsia yak LVZ bez tsentriv, tak i z tsentramy rozmnozhennia. LVZ yak osnovni morfolohichni markery imunokompetentnosti v slyzovii obolontsi dvanadtsiatypaloi kyshky kachok vyiavliaiutsia, pochynaiuchy z 90-dobovoho viku, v ahrehovanykh LVZ porozhnoi i klubovoi kyshok tsi struktury prysutni na vsikh etapakh yikh formuvannia, vidpovidno, z 25– ta 60-dobovoho viku, a pik rozvytku vuzlykovoi limfoidnoi tkanyny prypadaie na 150–210 dobu zhyttia ptytsi.