Сучасні особливості формування естетичної свідомості

Abstract

Метою статті є аналіз процесу формування естетичної свідомості. Актуальність цієї теми визначається викликами сучасного суспільства – суспільства глобальної інформації та знань, новітніх явищ у культурі. Естетична свідомість є одухотворюючим першопочатком суспільної та індивідуальної діяльності. Бачення прекрасного в світі є формою його перетворення, напрямом культурного поступу. Це ускладнюється кризовими явищами в соціо-культурній сфері, як суспільного, так й індивідуального рівня. Формування позитивного творчого мислення, ідеалів та цінностей, є концептуальним завданням всієї культури, особливо, вищої освіти. Методами такого виду перетворень є методи філософії, педагогіки, культурології. Вони, разом із культурологічною практикою, складають фундамент соціокультурної діяльності суспільства із соціалізації громадянина, здатного творчо та само організовано співвідноситися з перетворювальними процесами. В цьому річищі також задіяні інші сфери, включаючи світ «віртуального». Колективні зусилля соціокультурних інституцій, разом із гуманітарно спрямованими напрямами державної діяльності, неодмінно створюють суспільний ефект із розвитку як естетичної свідомості, культури, в цілому, так і з формування сфери індивідуального соціокультурного досвіду та знань, переконань, цінностей та ідеалів. The purpose of the article is to analyze the process of formation of aesthetic consciousness. The relevance of this topic is determined by the challenges of modern society - a society of global information and knowledge, the latest cultural phenomena. Aesthetic consciousness is the spiritual beginning of social and individual activity - in its cultural direction. The vision of beauty in the world is a form of its transformation, a direction of cultural progress. This is complicated by the crisis in the sociocultural sphere, both globally and individually. The formation of positive creative thinking, ideals and values is a conceptual task of the whole culture, especially higher education. Methods of this type of transformation are the methods of philosophy, pedagogy, culturology. They, together with culturological practice, form the foundation of sociocultural activities of society for the socialization of the citizen, able to creatively and self-organizedly relate to the spiritual and transformative processes. Other areas are also involved in this stream, including the culture of the «virtual». The collective efforts of these socio-cultural institutions, together with humanitarian directions of state activity, inevitably create a social effect on the development of aesthetic consciousness, culture in general, and the formation of individual socio-cultural experience and knowledge, beliefs, values and ideals.