Особливості іншомовної підготовки в українських аграрних закладах вищої освіти

Abstract

Новий стандарт вищої освіти зумовлює певні зміни в процесі професійної підготовки майбутніх аграріїв. Іншомовна підготовка стає тією важливою ланкою, що об’єднує між собою предмети гуманітарного й професійного циклів. Висококваліфікований фахівець-аграрій, який вміє вільно спілкуватися іноземною мовою на професійні теми, налагоджувати ділові контакти й презентувати проєкти, стає об’єктивною соціальною потребою сучасних агропромислових підприємств. З посиленням інтересу до питання іншомовної підготовки в аграрних закладах вищої освіти, назріла потреба у всебічному висвітленні українського досвіду іншомовної підготовки, оскільки це дасть змогу підвищити якість іншомовної підготовки в аграрних вишах країни. Мета статті полягає у визначенні особливостей іншомовної підготовки в українських аграрних закладах вищої освіти. Проаналізувавши освітньо-професійні програми та навчальні плани було встановлено, що не зважаючи на затребуваність у фахівцях з високим рівнем володіння іноземною мовою, дисципліна «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» займає лише 2 % від загального навантаження. Вивчення українського досвіду викладання іноземних мов дає підстави констатувати наявність у системі іншомовної професійної підготовки певних недоліків, із-поміж яких слід виокремити: слабку взаємодію викладачів-мовників із викладачами профільних кафедр для складання робочих програм з дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)», а також небажання відійти від вузько професійного викладання іноземних мов, що ґрунтується на автентичних текстах фахового спрямування з системою до- й післятекстових вправ. Крім того, аналіз українського досвіду іншомовної підготовки майбутніх фахівців-аграріїв дає змогу констатувати той факт, що українській системі іншомовної освіти притаманне об’єднання традиційних та інноваційних технологій. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні зарубіжного досвіду викладання іноземних мов в аграрних закладах вищої освіти. The new standard of higher education causes certain changes in the process of professional training of future farmers. Foreign language training is becoming an important link that unites the subjects of the humanities and vocational cycles. A highly qualified agricultural specialist who is able to communicate freely in a foreign language on professional topics, establish business contacts and present projects, is becoming an objective social need of modern agro-industrial enterprises. With the growing interest in the issue of foreign language training in agricultural institutions of higher education, there is a need for comprehensive coverage of the Ukrainian experience of foreign language training, as it will improve the quality of foreign language training in agricultural universities. The purpose of the article is to determine the peculiarities of foreign language training in Ukrainian agricultural institutions of higher education. After analyzing educational and professional programs and curricula, it was found that despite the demand for specialists with a high level of foreign language proficiency, the discipline «Foreign language (for professional purposes)» occupies only 2% of the total workload. The study of the Ukrainian experience of teaching foreign languages gives grounds to state the presence of certain shortcomings in the system of foreign language training, among which should be singled out: weak interaction of teachers with teachers of specialized departments to develop a syllabus in the discipline «Foreign language (for professional purposes)», as well as unwillingness to move away from narrowly professional teaching of foreign languages, based on authentic professional texts with a system of pre- and post-text exercises. In addition, the analysis of the Ukrainian experience of foreign language training of future agricultural specialists allows us to state the fact that the Ukrainian system of foreign language education is characterized by a combination of traditional and innovative technologies. We see prospects for further research in the study of foreign experience in teaching foreign languages in agricultural institutions of higher education.