Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.dsau.dp.ua/handle/123456789/6810
Назва: Особливості застосування фосфогіпсу у якості хімічного меліоранту
Інші назви: Osoblyvosti zastosuvannia fosfohipsu u yakosti khimichnoho meliorantu
Автори: Макарова, Тетяна Костянтинівна
Makarova, Tetiana
Ключові слова: ґрунт
grunt
низька водостійкість
nyzka vodostiikist
зрошення
zroshennia
хімічний склад
khimichnyi sklad
якість води
yakist vody
обмежена придатність
obmezhena prydatnist
Дата публікації: 2020
Бібліографічний опис: Макарова Т. К. Особливості застосування фосфогіпсу у якості хімічного меліоранту / Т. К. Макарова // Збірник наукових праць Дніпровського державного технічного університету. – 2020. – Т. 2 № 37. - С. 49 - 50. - (Розділ «Екологія»). – Режим доступу : URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/6810
Короткий огляд (реферат): Незадовільний фізичний стан ґрунту у с. Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області викликав необхідність проведення багаторічного досліду для з’ясування причини цього явища. Встановлено тип ґрунту дослідної ділянки - чорнозем звичайним малогумусним вилугуваним на суглинковому лесі. Наведено ґрунтовий розріз, результати спектрального аналізу ґрунту, вміст гумусу та фізико-хімічні властивості ґрунту дослідної ділянки. У статті висвітлено результати хімічного аналізу зрошувальної води з водосховища на р.Самара. За результатами аналізу зрошувана вода відносилась до ІІ класу якості - «Обмежено придатна» у всі роки досліджень. Для встановлення впливу зрошення водою ІІ класу якості визначали хімічний склад водної витяжки. Приведені дослідження за аніонним складом показали підвищення іонів SO4 по відношенню до варіанту без зрошення за всі роки спостережень, що пояснюється надходженням цих іонів у ґрунт разом з поливною водою. У незрошуваному варіанті кількість сульфатів поступово зменшувалась, так у п’ятому році їх кількість складала 2,25 мекв/100 г ґрунту. Спостерігали чітку тенденцію до збільшення іонів хлору у зрошуваних варіантах: кількість хлору збільшилась у 1,5 рази в порівнянні з не зрошуваним варіантом. Тому хімізм ділянки був хлоридно-сульфатний та сульфатний. За катіонним складом найбільша кількість припадала на іони натрію. При порівнянні контрольних ділянок кількість Na+1 у зрошуваному варіанті за середніми показниками збільшилась на 34 %. При відсутності зрошення відбувається повільне розсолення ділянки за рахунок зменшення співвідношення іонів Na/Ca в середньому на 8,7 одиниць у порівнянні зі зрошуваними варіантами. За деякі роки досліджень ґрунт незрошуваного варіанту відносили до слабозасоленого типу. Nezadovilnyi fizychnyi stan gruntu u s. Oleksandrivka Dniprovskoho raionu Dnipropetrovskoi oblasti vyklykav neobkhidnist provedennia bahatorichnoho doslidu dlia ziasuvannia prychyny tsoho yavyshcha. Vstanovleno typ gruntu doslidnoi dilianky - chornozem zvychainym malohumusnym vyluhuvanym na suhlynkovomu lesi. Navedeno gruntovyi rozriz, rezultaty spektralnoho analizu gruntu, vmist humusu ta fizyko-khimichni vlastyvosti gruntu doslidnoi dilianky. U statti vysvitleno rezultaty khimichnoho analizu zroshuvalnoi vody z vodoskhovyshcha na r.Samara. Za rezultatamy analizu zroshuvana voda vidnosylas do II klasu yakosti - «Obmezheno prydatna» u vsi roky doslidzhen. Dlia vstanovlennia vplyvu zroshennia vodoiu II klasu yakosti vyznachaly khimichnyi sklad vodnoi vytiazhky. Pryvedeni doslidzhennia za anionnym skladom pokazaly pidvyshchennia ioniv SO4 po vidnoshenniu do variantu bez zroshennia za vsi roky sposterezhen, shcho poiasniuietsia nadkhodzhenniam tsykh ioniv u grunt razom z polyvnoiu vodoiu. U nezroshuvanomu varianti kilkist sulfativ postupovo zmenshuvalas, tak u piatomu rotsi yikh kilkist skladala 2,25 mekv/100 h gruntu. Sposterihaly chitku tendentsiiu do zbilshennia ioniv khloru u zroshuvanykh variantakh: kilkist khloru zbilshylas u 1,5 razy v porivnianni z ne zroshuvanym variantom. Tomu khimizm dilianky buv khlorydno-sulfatnyi ta sulfatnyi. Za kationnym skladom naibilsha kilkist prypadala na iony natriiu. Pry porivnianni kontrolnykh dilianok kilkist Na+1 u zroshuvanomu varianti za serednimy pokaznykamy zbilshylas na 34 %. Pry vidsutnosti zroshennia vidbuvaietsia povilne rozsolennia dilianky za rakhunok zmenshennia spivvidnoshennia ioniv Na/Ca v serednomu na 8,7 odynyts u porivnianni zi zroshuvanymy variantamy. Za deiaki roky doslidzhen grunt nezroshuvanoho variantu vidnosyly do slabozasolenoho typu.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/6810
ISSN: ISSN друкованої версії журналу 2519-2884
ISSN електроної версії журналу 2617-8389
Розташовується у зібраннях:Наукові статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2.pdf1,13 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.