Paradigm transformation of the economic crises modeling

Abstract

In order to develop reasonable measures to counteract the destructive consequences of economic crises or to prevent them, it is important to build reasonable and adequate models of the emergence and course of crisis processes. The formal compliance of existing models with socio-economic processes during the crisis is often incomplete or cannot be adapted to other conditions, economies, and markets. Therefore, the article is devoted to the expediency and possibility of transformation of the existing paradigm of modeling economic crises. Modeling the interdependence of two basic indicators, which characterize the crisis in the economic development of European countries (GDP growth rates and employment growth rates), refuted the possibility of their mutual determination. The interdependence of the dynamics of GDP growth rates and employment growth rates for all studied objects without a shift in time, determined for the period 1996-2020 with a high level of reliability, is of the same type and made it possible to determine the range of their mutual changes. According to this range and the parameters of the codependencies of GDP growth rates and employment growth rates, eight clusters of countries were determined by the method of finding concentrations. The emergence of crisis processes coincides with specific parameters of the interdependent dynamics of GDP growth rates and employment growth rates but is not related to the internal division of Eurozone countries into clusters. The obtained results gave reason to put forward an alternative paradigm for modeling crisis processes, according to which economic crises arise as a result of the impact of random destructive events on systemic coincidences of potential periods of shifts in the contingent regularities of partial self-similar dynamics of economic processes. Within this paradigm, modeling of economic crises and forecasting their occurrence will be based on the study of self-similarity, dissipativeness and contingency of the dynamics of economic processes. Для розробки обґрунтованих заходів щодо протидії деструктивним наслідкам економічних криз чи їх попередження важливою є побудова обґрунтованих адекватних моделей виникнення та перебігу кризових процесів. Формальна відповідність існуючих моделей соціально-економічним процесам у період кризи часто є неповною або не може бути адаптована до інших умов, економік, ринків. Відтак стаття присвячена доцільності й можливості трансформації існуючої парадигми моделювання економічних криз.Моделювання співзалежності двох базових показників, які характеризують кризовість розвитку економіки країн Європи (темпів зростання ВВП та темпів зростання зайнятості), спростувало можливість їх взаємної детермінації. Співзалежність динаміки темпів зростання ВВП та темпів зростання зайнятості за всіма досліджуваними об’єктами без зміщення в часі, визначена за період 1996-2020 рр. із високим рівнем достовірності, є однотиповою та дала змогу визначити діапазон їхніх взаємних змін. За цим діапазоном та параметрами співзалежностей темпів зростання ВВП та темпів зростання зайнятості методом пошуку згущень визначено вісім кластерів країн. Виникнення кризових процесів збігається зі специфічними параметрами співзалежної динаміки темпів зростання ВВП та темпів зростання рівня зайнятості, однак не пов’язане із внутрішнім поділом країн Єврозони на кластери.Отримані результати дали підставу висунути альтернативну парадигму моделювання кризових процесів, відповідно до якої економічні кризи виникають унаслідок упливу випадкових деструктивних подій на системні збіги потенційних періодів зрушень у контингентних закономірностях часткових самоподібних динамік економічних процесів. У межах цієї парадигми моделювання економічних криз та прогнозування їх настання буде ґрунтуватись на дослідженні самоподібності, дисипативності та контингентності динамік економічних процесів.