Особливості інфікування жуків мікобактеріями та їх вплив на життєздатність збудника

Abstract

Питання активного розповсюдження туберкульозу в усьому світі є актуальним протягом багатьох десятиліть. На сьогодні основною причиною поширення хвороби є недосконалість вивчення механізмів діяльності мікобактерій та відсутність усебічного розуміння щодо всіх наявних шляхів занесення збудника інфекції на благополучну територію. Численні наукові роботи вчених свідчать, що комахи здатні переносити у своєму організмі різні бактерії, зокрема й патогенні мікроорганізми. У цій роботі наведені матеріали щодо здатності рисового довгоносика резервувати мікобактерії у своєму організмі. Метою нашого дослідження було з’ясувати здатність жуків до накопичення мікобактерій, визначити необхідну кількість збудника для контамінації комах та встановити їхній вплив на життєздатність збудника. Для проведення експерименту використовували вірулентний штам Mycobacterium bovis та його дисоціативну форму (118 пасаж), жуків виду рисовий довгоносик (лат. Sitophilus oryzae). Ми інфікували дослідних жуків методом утримання їх у контамінованому збудником зерні пшениці протягом трьох діб у трьох різних варіаціях, з подальшим мікроскопічним дослідженням (на четверту добу) мазків змивів із поверхні тіла та гомогенізату, які забарвлювали за методом Ціль-Нільсена. Встановлено, що для інфікування 100  комах необхідною концентрацією є 10 мг завису мікобактерій на 10 гр зерна. Доведено, що після пасажування через організм рисового довгоносика збудник залишається життєздатним, однак його життєздатність знижується. При підрахунку колонієутворюючих одиниць у динаміці досліду спостерігається зменшення дисоціативних форм та патогенного штаму M. bovis на 12,3  та 13,6  відповідно. Отримані результати дають змогу розширити вже відомі дані стосовно розповсюдження туберкульозу та удосконалити заходи профілактики хвороби та недопущення занесення збудника інфекції. The issue of the active spread of tuberculosis throughout the world has been relevant for many decades. Today, the main reason for the spread of the disease is the imperfection of the study of the mechanisms of mycobacteria activity and the lack of a complete understanding of all the existing ways of introducing the pathogen into a safe territory. Numerous scientific works of scientists have established that insects are capable of carrying various bacteria in their bodies, including pathogenic microorganisms. This work presents materials on the ability of the rice weevil to reserve mycobacteria in its body. The purpose of our study was to find out the ability of beetles to accumulate mycobacteria, to determine the necessary amount of the pathogen to contaminate insects, and to determine their effect on the viability of the pathogen. The virulent strain of Mycobacterium bovis and its dissociative form (118 passages), beetles of the rice weevil species (lat. Sitophilus oryzae) were used for the experiment. We infected experimental beetles by keeping them in wheat grain contaminated with the pathogen for three days in three different variations, followed by microscopic examination (on the fourth day) of smears of body surface washes and homogenate, which were stained by the Ziel-Nielsen method. It was established that for the infection of 100% of insects, the required concentration is 10 mg of mycobacterial suspension per 10 g of grain. It has been proven that after passing through the organism of the rice weevil, the causative agent remains viable, but its viability decreases. When counting colony-forming units in the dynamics of the experiment, a decrease of dissociative forms and the pathogenic strain of M. bovis was observed by 12.3% and 13.6%, respectively. The obtained results make it possible to expand the existing data on the spread of tuberculosis and to improve measures to prevent the disease and prevent the introduction of the causative agent of the infection.