The suitability of physical and chemical properties of rocks for land reclamation in different subzones of the Ukrainian Steppe

Abstract

The study of the properties of disturbed soils and rocks makes it possible to establish the parameters of the natural fertility of the studied substrates, to detect limiting factors, and to determine a set of restoration measures. The tested overburden rocks with the largest stratigraphic share of the open-pit quarries of the Nikopol manganese and Kerch iron ore deposits were loamy-like loess (Quaternary) and grey-green clay (Neogene). There is a certain parametric relationship between texture, density, porosity, the structural and physical state of different models of artificial reclaimed profiles. The composition and properties of rocks of edaphic structures of technosoils differ according to zonal natural and climatic conditions of the subzones of the Ukrainian Steppe. Loess-like loam and grey-green clay of the Kerch iron ore deposit are distinguished by a higher bulk density, lower porosity, and wilting moisture compared to samples from the Nikopol manganese ore basin. The use of the rotor complex leads to mechanical destruction and an increase in the content of small particles of rocks. Self-compacting processes occur to a large extent in multilayer structures. This pattern is observed at the boundary of the backfill differentiated in texture layers of technosoils. This indicates the existence of a barrier that prevents the relationship of edaphic properties between substrata stratums. Optimal ratio of clay minerals provides a rather high capacity of grey-green clay for water absorption. The model of technosoil composed of grey-green clay differs in a larger number of water-resistant micro-aggregates. The best conditions for land reclamation are connected with including grey-green clay in two- and three-layer constructions of technosoils, providing a waterproofing effect. Вивчення складу і властивостей порушених ґрунтів і гірських порід дає змогу встановити параметри природної родючості досліджуваних субстратів, виявити обмежувальні фактори, визначити комплекс відновлювальних заходів. Досліджені розкривні породи кар’єрів Нікопольського марганцевого та Керченського залізорудних родовищ представлені лесоподібними суглинками (четвертинний період) і сіро-зеленими глинистими глинами (неоген). Існує певна параметрична залежність між текстурою, щільністю, шпаруватістю, структурним і фізичним станом різних моделей штучно рекультивованих профілів. Склад і властивості гірських порід едафічних структур техноземів відрізняються відповідно до зональних природно- кліматичних умов підзон Степу України. Лесоподібні суглинки та сіро-зелені глини Керченського залізорудного родовища відрізняються більшою щільністю, меншою пористістю та вологістю в’янення порівняно із зразками Нікопольського марганцеворудного басейну. Використання роторного комплексу призводить до механічного руйнування та збільшення вмісту дрібних частинок гірських порід. У багатошарових конструкціях значною мірою відбуваються процеси самоущільнення. Така закономірність спостерігається на межі відсипки в текстурних шарах техноґрунтів. Це свідчить про існування бар’єру, що перешкоджає взаємозв’язку едафічних властивостей між шарами ґрунту Оптимальне співвідношення глинистих мінералів забезпечує досить високу здатність сіро-зеленої глини до водопоглинання. Модель технозему, складеного із сіро-зеленої глини, відрізняється більшою кількістю водостійких мікроагрегатів. Найкращі умови для рекультивації пов’язані з включенням сіро-зеленої глини в дво- і тришарові конструкції техноземів, що забезпечує водотривний ефект.