Розділ 3. Застосування обробленої плазмою води в хлібопеченні в контексті продовольчої безпеки

Abstract

Таким чином, проведені дослідження впливу плазмохімічно активованої води на функціональний стан тест-об’єктів Riccia fluitans, Lémna mínor L., Paramecium сaudatum, Artemia salina і Cyprinus carpio доповнюють уявлення відносно безпечності використання води, підданої дії контактної нерівноважної низькотемпературної плазми, як складової харчового ланцюга. Відсутність токсичної дії плазмохімічно активованої води на інфузорії Paramecium сaudatum показує встановлений рівень виживання організмів на рівні 87–89,5 %. Культивування зоопланктону Artemia salina у водному середовищі, попередньо обробленого запропонованим способом, дозволяє підвищити кількість життєздатних організмів на 60–70 % порівняно з використанням води без попередньої обробки. Розвиток кореневої системи фітопланктону Riccia fluitans та Lémna mínor L. під впливом плазмохімічно активованої води демонстрував більшу на 7–39 % інтенсивність, яка додатково зростала зі збільшенням тривалості експозиції води, що очевидно пов’язано з наявністю активного кисню у водному середовищі. При культивуванні цьоголіток Cyprinus carpio у середовищі обробленої води виживання і розвиток тест-об’єктів зростали до 13 і 6 % відповідно. Методом газорозрядної діагностики виявлено, що обробка води контактною нерівноважною плазмою протягом 30 хв викликає підвищення її біопотенціалу на відміну від короткочасної експозиції води протягом 10 хв. Тобто результати біотестування поєднані із ГРВ-діагностикою вказують на відсутність токсичного впливу плазмохімічно активованої води на гідробіонти і навіть надають підстави відмітити прояви поліпшення функціональних станів таких тест-об’єктів як Artemia salina, Riccia fluitans і Lémna mínor L., а у випадку Cyprinus carpio потребують проведення додаткових біохімічних і гістологічних досліджень. Отримані результати дослідження доводять практичну цінність поєднання комплексного підходу до біотестування інноваційних методів підготовки сировини. Takym chynom, provedeni doslidzhennia vplyvu plazmokhimichno aktyvovanoi vody na funktsionalnyi stan test-obiektiv Riccia fluitans, Lémna mínor L., Paramecium saudatum, Artemia salina i Cyprinus carpio dopovniuiut uiavlennia vidnosno bezpechnosti vykorystannia vody, piddanoi dii kontaktnoi nerivnovazhnoi nyzkotemperaturnoi plazmy, yak skladovoi kharchovoho lantsiuha. Vidsutnist toksychnoi dii plazmokhimichno aktyvovanoi vody na infuzorii Paramecium saudatum pokazuie vstanovlenyi riven vyzhyvannia orhanizmiv na rivni 87–89,5 %. Kultyvuvannia zooplanktonu Artemia salina u vodnomu seredovyshchi, poperedno obroblenoho zaproponovanym sposobom, dozvoliaie pidvyshchyty kilkist zhyttiezdatnykh orhanizmiv na 60–70 % porivniano z vykorystanniam vody bez poperednoi obrobky. Rozvytok korenevoi systemy fitoplanktonu Riccia fluitans ta Lémna mínor L. pid vplyvom plazmokhimichno aktyvovanoi vody demonstruvav bilshu na 7–39 % intensyvnist, yaka dodatkovo zrostala zi zbilshenniam tryvalosti ekspozytsii vody, shcho ochevydno poviazano z naiavnistiu aktyvnoho kysniu u vodnomu seredovyshchi. Pry kultyvuvanni tsoholitok Cyprinus carpio u seredovyshchi obroblenoi vody vyzhyvannia i rozvytok test-obiektiv zrostaly do 13 i 6 % vidpovidno. Metodom hazorozriadnoi diahnostyky vyiavleno, shcho obrobka vody kontaktnoiu nerivnovazhnoiu plazmoiu protiahom 30 khv vyklykaie pidvyshchennia yii biopotentsialu na vidminu vid korotkochasnoi ekspozytsii vody protiahom 10 khv. Tobto rezultaty biotestuvannia poiednani iz HRV-diahnostykoiu vkazuiut na vidsutnist toksychnoho vplyvu plazmokhimichno aktyvovanoi vody na hidrobionty i navit nadaiut pidstavy vidmityty proiavy polipshennia funktsionalnykh staniv takykh test-obiektiv yak Artemia salina, Riccia fluitans i Lémna mínor L., a u vypadku Cyprinus carpio potrebuiut provedennia dodatkovykh biokhimichnykh i histolohichnykh doslidzhen. Otrymani rezultaty doslidzhennia dovodiat praktychnu tsinnist poiednannia kompleksnoho pidkhodu do biotestuvannia innovatsiinykh metodiv pidhotovky syrovyny.