Оцінка впливу акумуляції радіоактивних речовин донних відкладень р. Дніпро на її біоценози

Abstract

Об’єкт досліджень: процеси накопичення і міграції основних дозоутворюючих радіонуклідів у водних екосистемах басейну р. Дніпро Придніпровського регіону. Предмет досліджень: рівні вмісту природних і штучних радіонуклідів у абіотичних і біотичних компонентах водної екосистеми – донних відкладеннях, воді та занурених і повітряно-водних рослинах. Мета роботи - виявлення закономірностей міграції і нагромадження радіонуклідів у абіотичних і біотичних складових прісноводних екосистем – водному середовищі, донних відкладеннях, розповсюджених видах водної рослинності. Завдання роботи: 1. Визначити рівні вмісту природних і штучних радіонуклідів у донних відкладеннях водних об’єктів Придніпровського регіону. 2. Дослідити рівні вмісту природних і штучних радіонуклідів та загальної β-радіоактивності води у Дніпровському водосховищі та його притоках. 3. Надати екологічну характеристику якості води у гідроценозах Придніпровського регіону. 4. Визначити рівні вмісту природних і штучних радіонуклідів у домінуючих видах водної рослинності гідроекосистеми Придніпров’я. 5. Визначити закономірності формування радіаційного забруднення гідроекосистем в басейні р. Дніпро та його притоків у Придніпровському регіоні. Найбільші концентрації як природних, так і штучних радіонуклідів були знайдені в донних відкладеннях Дніпровського водосховища на станції відбору біля р. Коноплянки в районі локалізації хвостосховища; найнижчі показники отримані на станції біля гирла р. Самара, де відсутні джерела штучного забруднення. Середньорічні показники загальної β-активності води знаходилися в межах 0,14–0,28 Бк/л, вміст у воді радіонуклідів стронцію-90 – 0,029–0,051 Бк/л, цезію-137 – 0,37 Бк/л, що не перевищувало допустимих рівнів радіоактивності, передбаченими НРБУ-97. За вмістом стронцію-90, цезію-137 у воді та за показниками загальної β-активності вода Дніпровського водосховища характеризується від дуже чистої (клас ІІ, категорія 2) до слабо забрудненої (клас ІІІ, категорія 4). Отримані дані вмісту радіонуклідів у водних рослинах свідчать про вплив хронічних джерел радіонуклідного забруднення, проте визначені показники не перевищують встановлені норми, що дає змогу вважати радіоекологічну ситуацію у водоймі за задовільну. Методи дослідження – польові методи відбору зразків природного матеріалу; лабораторні методи первинної пробо підготовки; стинціляційний, іонізаційний радіометричні методи; розрахункові, графічні, аналітичні методи. Obiekt doslidzhen: protsesy nakopychennia i mihratsii osnovnykh dozoutvoriuiuchykh radionuklidiv u vodnykh ekosystemakh baseinu r. Dnipro Prydniprovskoho rehionu. Predmet doslidzhen: rivni vmistu pryrodnykh i shtuchnykh radionuklidiv u abiotychnykh i biotychnykh komponentakh vodnoi ekosystemy – donnykh vidkladenniakh, vodi ta zanurenykh i povitriano-vodnykh roslynakh. Meta roboty - vyiavlennia zakonomirnostei mihratsii i nahromadzhennia radionuklidiv u abiotychnykh i biotychnykh skladovykh prisnovodnykh ekosystem – vodnomu seredovyshchi, donnykh vidkladenniakh, rozpovsiudzhenykh vydakh vodnoi roslynnosti. Zavdannia roboty: 1. Vyznachyty rivni vmistu pryrodnykh i shtuchnykh radionuklidiv u donnykh vidkladenniakh vodnykh obiektiv Prydniprovskoho rehionu. 2. Doslidyty rivni vmistu pryrodnykh i shtuchnykh radionuklidiv ta zahalnoi β-radioaktyvnosti vody u Dniprovskomu vodoskhovyshchi ta yoho prytokakh. 3. Nadaty ekolohichnu kharakterystyku yakosti vody u hidrotsenozakh Prydniprovskoho rehionu. 4. Vyznachyty rivni vmistu pryrodnykh i shtuchnykh radionuklidiv u dominuiuchykh vydakh vodnoi roslynnosti hidroekosystemy Prydniprovia. 5. Vyznachyty zakonomirnosti formuvannia radiatsiinoho zabrudnennia hidroekosystem v baseini r. Dnipro ta yoho prytokiv u Prydniprovskomu rehioni. Naibilshi kontsentratsii yak pryrodnykh, tak i shtuchnykh radionuklidiv buly znaideni v donnykh vidkladenniakh Dniprovskoho vodoskhovyshcha na stantsii vidboru bilia r. Konoplianky v raioni lokalizatsii khvostoskhovyshcha; nainyzhchi pokaznyky otrymani na stantsii bilia hyrla r. Samara, de vidsutni dzherela shtuchnoho zabrudnennia. Serednorichni pokaznyky zahalnoi β-aktyvnosti vody znakhodylysia v mezhakh 0,14–0,28 Bk/l, vmist u vodi radionuklidiv strontsiiu-90 – 0,029–0,051 Bk/l, tseziiu-137 – 0,37 Bk/l, shcho ne perevyshchuvalo dopustymykh rivniv radioaktyvnosti, peredbachenymy NRBU-97. Za vmistom strontsiiu-90, tseziiu-137 u vodi ta za pokaznykamy zahalnoi β-aktyvnosti voda Dniprovskoho vodoskhovyshcha kharakteryzuietsia vid duzhe chystoi (klas II, katehoriia 2) do slabo zabrudnenoi (klas III, katehoriia 4). Otrymani dani vmistu radionuklidiv u vodnykh roslynakh svidchat pro vplyv khronichnykh dzherel radionuklidnoho zabrudnennia, prote vyznacheni pokaznyky ne perevyshchuiut vstanovleni normy, shcho daie zmohu vvazhaty radioekolohichnu sytuatsiiu u vodoimi za zadovilnu. Metody doslidzhennia – polovi metody vidboru zrazkiv pryrodnoho materialu; laboratorni metody pervynnoi probo pidhotovky; styntsiliatsiinyi, ionizatsiinyi radiometrychni metody; rozrakhunkovi, hrafichni, analitychni metody.