Застосування наночастинок срібла козам для обробки вимені

Abstract

The influence of preparations with silver nanoparticles on the milk composition, somatic cell count and microbial contamination of goat milk was studied. Citrate of silver (40 %) with various ointment bases (cream for children, lard, buckthorn oil, buckthorn oil and water lanolin – first through fourth respectively) was applied to goats (4 groups of 5 animals in each) after milking. External application of preparations caused a toxic effect on the udder, which led to an increase of total plate count and somatic cell count in goat milk. Morning milk yield of goats in the first group decreased by 0.7 %, in the second, third and fourth groups – increased by 25.8, 27.7 and 10.2 % respectively. Fat content of milk in second group declined by 0.21%, but in first, third and fourth group – increased by 0.63, 0.17 and 0.46 % respectively. Protein and lactose of goat milk reduced in all groups by 0,01-0,11% and by 0,05-0,17 % respectively. Somatic cell count in the milk of the first group of goats has increased more than 2 times at the end of the experiment, in the second and fourth groups has increased by 73.8 and 15.4 % respectively. Only in the third group, this parameter fell by 20.9%. Total plate count of the first milk portions increased in the first group almost 2.8 times, in the second – 2.5 times in the third group – 6 times, and only in the fourth group it decreased by 35.4 %. Increase of somatic cell count in goat milk was not always accompanied by increase of microbial contamination.Вивчений вплив препаратів із наночастинками срібла на фізико-хімічні показники, кількість соматичних клітин та бактеріальне забруднення молока кіз. Козам (4 групи по 5 тварин у кожній) після доїння застосовували препарати цитрату срібла (40%) з різними мазевими основами (крем для дітей, свинячий жир, обліпихова олія, обліпихова олія та ланолін водний – з першої по четверту групи відповідно). Зовнішнє застосування препаратів спричинило токсичну дію на молочну залозу, що виявилося збільшенням бактеріального забруднення і кількості соматичних клітин у молоці. Ранковий надій молока кіз у першій групі зменшився на 0,7 %, у другій, третій та четвертій групах – збільшився на 25,8, 27,7 та 10,2 %, відповідно. Жирність молока у 2-ій групі – знизилася на 0,21 %, а в 1-ій, 3-ій та 4-ій групах – підвищилась на 0,63, 0,17 та 0,46 %, відповідно. Вміст білку і лактози зменшився у молоці кіз всіх груп на 0,01-0,11 % і на 0,05-0,17 %, відповідно. Кількість соматичних клітин наприкінці досліду в молоці кіз першої групи збільшилася більше, ніж в 2 рази, у другій та четвертій групах збільшилася на 73,8 та 15,4%, відповідно. І лише в третій групі цей показник зменшився на 20,9 %. Бактеріальне забруднення перших порцій молока збільшилося у першій групі майже в 2,8 раза, у другій – в 2,5 раза, у третій групі – в 6 разів, і лише в четвертій групі воно зменшилося на 35,4 %. Збільшення кількості соматичних клітин козиного молока не завжди супроводжувалось збільшенням бактеріального забруднення.