Технологія видоювання корів в умовах молочно-виробничого комплексу “Єкатеринославський” Дніпровського району Дніпропетровської області

Abstract

Наразі Україна є однією з держав, яка найбільше прискорює і вдосконалює свої системи виробництва молока. Основним компонентом коров’ячого молока є вода, яка становить близько 87 % від загальної маси. Решта 13 % суха речовина, яка містить інші молекули. Вуглеводи, з яких найбільше значення має лактоза, становлять 4,7 %. Далі йдуть жири з приблизно 3,7 % і білки з 3,2–3,4 %. Ці показники значно змінюється залежно від породи та годівлі великої рогатої худоби. З переходом промислового виробництва молока на інноваційні технології, які вимагають чіткого виконання всіх технологічних процесів і операцій, технологія все більше починає домінувати над організацією й диктувати їй свої правила. Основною метою складної й трудомісткої технології машинного доїння, що займає майже 75 % усіх виробничих витрат, є те, щоб швидко, повною мірою, без завдання шкоди здоров’ю корів і з найменшими витратами праці провести видоювання, забезпечивши комфортні умови для його подальшої високої секреції молока. Матеріалом для кваліфікаційної роботи були дані, зібрані під час комплексних досліджень роботи промислового комплексу з виробництва молока швіцьких корів у період 2022–2023 рр. Метою досліджень було дати аналіз технології продуктивних якостей швіцьких корів та технології видоювання за використання доїльної установки типу «Паралель». Видоювання корів проводиться тричі на добу на доїльній установці типу “Паралель” в доїльній залі Delaval 2×20, де працює два оператори машинного доїння. Підвісна частина доїльного апарату DeLaval MC 53 масою 2,1 кг із стаканами за технологією “Top–Flow”, забезпечує у піддійковому просторі стабільний вакуум. На промисловому комплексі «Єкатеринославський» експлуатуються корови швіцької породи, що за своїми продуктивними характеристиками відносяться до молочного типу. У первісток рівень молочної продуктивності не перевищував показника 8000 кг молока за лактацію і становив у середньому 7623,8 кг. Вже у другу лактацію рівень удою корів зріс на 4,85 % і становив у середньому 8012,8 кг. Характерною особливістю стада швіцьких корів було те, що якісні показники молока не залежали від віку тварин і знаходилися на високому та близькому за значеннями рівню. Так, жирномолочність тварин була високою і становила в середньому 4,08–4,10 %. При цьому, білковомолочність не вирізнялася високим рівнем і становила в середньому 3,10 %. З віком тварин суттєво змінюється показник їх живої маси. Так, у першу лактацію жива маса первісток була суттєвою і знаходилася на рівні 586,5 кг. Вже у третю лактацію цей показник зріс у корів на 4,68 % до показника 615,3 кг. Найвищою живою масою відзначалися швіцькі корови у п’яту лактацію – 730,2 кг, що перевищувало показник третьої лактації на 15,7 %, а показник первісток – на 19,7 %. Характерним у цих дослідженнях було те, що тривалість лактаційного періоду у корів різного віку лише дещо перевищувала норму, тобто 10 місяців. Більше того, цей показник у тварин був досить вирівняним. Так, якщо первістки лактували упродовж 345,8 доби, то третя і п’ята лактації тривали відповідно 359,7 і 364,3 доби. Збільшення живої маси з віком тварин, з одного боку, та адаптацією до технології експлуатації, з іншого, сприяли зміни величини удоїв. Так, якщо у першу лактацію надій корів становив на рівні 8569,3 кг, то у третю він зріс на 11,9 % (Р<0,05) і становив у середньому 9730,8 кг. Найвищий рівень молочної продуктивності відмічався у швіцьких тварин у п’яту лактацію, коли була найвища жива маса та майже 7 років адаптаційного періоду до умов утримання та організації відпочинку. У цей період удій корів заходився на рівні 10423,1 кг, що перевищувало показник третьої лактації на 6,64 %, а первісток – на 17,8 % (Р<0,05). Показник тривалості господарського використання швіцьких корів напряму залежала від величини максимальної молочної продуктивності. Так, якщо корови IV групи з найвищим рівне удою використовувалися в господарстві лише 1,89 лактацій, то тварини ІІІ групи – 2,05 лактацій. Швіцькі корови ІІ груп перебували в стаді тварин 2,18 лактацій, а І групи 2,43 лактації. За традиційної технології видоювання стимуляція рефлексу молоковіддачі необхідна при машинному доїнні, адже характер ссання теляти і робота доїльного апарату значно відрізняються. Масаж відіграє важливу роль у стимуляції рефлексу молоковіддачі, а в подальшому – і в утворенні молока. Доведено, що при постійному масажі вимені упродовж 30 секунд, продуктивність корів за лактацію збільшується до 10 %. Всі підготовчі операції з вименем корів не повинні перевищувати 1 хвилини. На промисловому комплексі «Єкатеринославський» для підготовки корів до видоювання застосовується система «FutureCow Prep». Ця система забезпечує хорошу впорядкованість та послідовнівність підготовки корів до видоювання. Вона забезпечує більш ефективну роботу доїльного залу та підвищує продуктивність праці операторів машинного доїння тварин. При цьому, суттєво збільшується пропускна можливість доїльної установки. Послідовні процедури підготовки вимені корів оптимізують сам процес доїння, що сприяє збільшити не лише виробництво, а й суттєво покращити якість молока. Нами були проведені хронометражні спостереження за процесом молоковіддачі у корів під час застосування системи підготовки «FutureCow Prep». Всі тварини характеризувалися задовільним показником разового удою, який у друге (обіднє) видоювання коливався в межах 11,6–12,2 кг. За рівних інтервалах між видоюваннями упродовж 8 годин та трикратному видоювання добовий удій цих тварин на ранній стадії лактапоезу перевищував 30 кг. За високого разового удою та короткого часу машинного видоювання середня інтенсивність виведення молока коливалася в межах 2,67–2,71 кг/хв., що відносилося до досить високих показників, які характеризують активність молоковіддачі. Під час проведення спостережень було виявлено, що максимальна молоковіддача у швіцьких корів становила у середньому 3,57–3,68 кг/хв. За нормами, визначеними технічною документацією, допустима кількість соматичних клітин складає 100 000 тис./мл. Водночас підвищення понад 200 тис./мл свідчить про початок субклінічного маститу. кислотність свіжовидоєного молока швіцьких корів не перевищувала 18 градусів Тернера, а щільність – 1028,8 градусів Ареаметра. Сухий знежирений молочний залишок становив у середньому 9,24%, а волога не перевищувала 87,4 %. Якісні показники молока корів відповідали породним особливостям швіцьких тварин. Так, масова частка жиру знаходилася на рівні 3,98 %, а білка – 3,51 %. Як показали дослідження, що молоко 34,7 % корів мало 100000 соматичних клітин в одному мілілітрі. У молоці 32,0 % лактуючих корів було сконцентровано від 201000 до 500000 клітин вимені. 23,3 % корів секретувало молоко, в якому налічувалося близько 200000 соматичних клітин. Лише 10,0 % корів молоко мало перевищення вмісту соматичних клітин більше 500000 в одному мілілітрі. Подальший аналіз молока залежно від віку швіцьких корів та стадії лактації (табл. 8) показав деякі відмінності. Так, на першому місяці лактації в молоці первісток налічувалося 285,7 тис./см3 соматичних клітин, тоді як у тварин третьої та п’ятої лактацій цей показник не перевищував у середньому 198,8 тис./см3. Якщо на третьому місяці лактації в молоці корів першої лактації вміщувалося в середньому 335,1 тис./см3 соматичних клітин, то у корів третьої лактації їх було менше 200 тис./см3, а в молоці корів п’ятої лактації кількість соматичних клітин не перевищувало 295,5 тис./см3. Молоко первісток характеризувалося підвищеним вмістом соматичних клітин і на сьомому місяці лактації, оскільки їх налічувалося в середньому 366,4 тис./см3. При цьому, цей показник у тварин п’ятої лактації не перевищував в середньому 244,1 тис./см3, а у тварин третьої лактації – 165,8 тис./см3. Аналіз молока здорових та хворих швіцьких корів (табл. 9) показав, що кислотність відносно найнижча у тварин з клінічною формою маститу і становить в середньому 15,7 °Т. В молоці здорових швіцьких корів кількість соматичних клітин не перевищувала 114,8 тис./см3. У цей же час у тварин з субклінічною формою маститу вимені кількість соматичних клітин перевищувала показник здорових корів у 3,7 раза і становила в середньому 428,6 тис./см3. В молоці корів з клінічною формою маститу кількість соматичних клітин вище показника субклінічної форми у 2,4 раза, а здорових тварин – у 9,1 раза. У здорових корів в молоці налічувалося 114 тис./см3 бактеріальних тіл. Натомість у тварин із субклінічною формою бактеріальне забрудненість молока була вищою на 16,2 раза і становила в середньому 1850,1 тис./см3. Найвища бактеріальна забрудненість молока відмічалася у швіцьких корів з клінічною формою маститу, в їх молоці налічувалося в середньому 3995,9 тис./см3 бактеріальних тіл. Narazi Ukraina ye odniieiu z derzhav, yaka naibilshe pryskoriuie i vdoskonaliuie svoi systemy vyrobnytstva moloka. Osnovnym komponentom koroviachoho moloka ye voda, yaka stanovyt blyzko 87 % vid zahalnoi masy. Reshta 13 % sukha rechovyna, yaka mistyt inshi molekuly. Vuhlevody, z yakykh naibilshe znachennia maie laktoza, stanovliat 4,7 %. Dali ydut zhyry z pryblyzno 3,7 % i bilky z 3,2–3,4 %. Tsi pokaznyky znachno zminiuietsia zalezhno vid porody ta hodivli velykoi rohatoi khudoby. Z perekhodom promyslovoho vyrobnytstva moloka na innovatsiini tekhnolohii, yaki vymahaiut chitkoho vykonannia vsikh tekhnolohichnykh protsesiv i operatsii, tekhnolohiia vse bilshe pochynaie dominuvaty nad orhanizatsiieiu y dyktuvaty yii svoi pravyla. Osnovnoiu metoiu skladnoi y trudomistkoi tekhnolohii mashynnoho doinnia, shcho zaimaie maizhe 75 % usikh vyrobnychykh vytrat, ye te, shchob shvydko, povnoiu miroiu, bez zavdannia shkody zdoroviu koriv i z naimenshymy vytratamy pratsi provesty vydoiuvannia, zabezpechyvshy komfortni umovy dlia yoho podalshoi vysokoi sekretsii moloka. Materialom dlia kvalifikatsiinoi roboty buly dani, zibrani pid chas kompleksnykh doslidzhen roboty promyslovoho kompleksu z vyrobnytstva moloka shvitskykh koriv u period 2022–2023 rr. Metoiu doslidzhen bulo daty analiz tekhnolohii produktyvnykh yakostei shvitskykh koriv ta tekhnolohii vydoiuvannia za vykorystannia doilnoi ustanovky typu «Paralel». Vydoiuvannia koriv provodytsia trychi na dobu na doilnii ustanovtsi typu “Paralel” v doilnii zali Delaval 2×20, de pratsiuie dva operatory mashynnoho doinnia. Pidvisna chastyna doilnoho aparatu DeLaval MC 53 masoiu 2,1 kh iz stakanamy za tekhnolohiieiu “Top–Flow”, zabezpechuie u piddiikovomu prostori stabilnyi vakuum. Na promyslovomu kompleksi «Iekaterynoslavskyi» ekspluatuiutsia korovy shvitskoi porody, shcho za svoimy produktyvnymy kharakterystykamy vidnosiatsia do molochnoho typu. U pervistok riven molochnoi produktyvnosti ne perevyshchuvav pokaznyka 8000 kh moloka za laktatsiiu i stanovyv u serednomu 7623,8 kh. Vzhe u druhu laktatsiiu riven udoiu koriv zris na 4,85 % i stanovyv u serednomu 8012,8 kh. Kharakternoiu osoblyvistiu stada shvitskykh koriv bulo te, shcho yakisni pokaznyky moloka ne zalezhaly vid viku tvaryn i znakhodylysia na vysokomu ta blyzkomu za znachenniamy rivniu. Tak, zhyrnomolochnist tvaryn bula vysokoiu i stanovyla v serednomu 4,08–4,10 %. Pry tsomu, bilkovomolochnist ne vyriznialasia vysokym rivnem i stanovyla v serednomu 3,10 %. Z vikom tvaryn suttievo zminiuietsia pokaznyk yikh zhyvoi masy. Tak, u pershu laktatsiiu zhyva masa pervistok bula suttievoiu i znakhodylasia na rivni 586,5 kh. Vzhe u tretiu laktatsiiu tsei pokaznyk zris u koriv na 4,68 % do pokaznyka 615,3 kh. Naivyshchoiu zhyvoiu masoiu vidznachalysia shvitski korovy u piatu laktatsiiu – 730,2 kh, shcho perevyshchuvalo pokaznyk tretoi laktatsii na 15,7 %, a pokaznyk pervistok – na 19,7 %. Kharakternym u tsykh doslidzhenniakh bulo te, shcho tryvalist laktatsiinoho periodu u koriv riznoho viku lyshe deshcho perevyshchuvala normu, tobto 10 misiatsiv. Bilshe toho, tsei pokaznyk u tvaryn buv dosyt vyrivnianym. Tak, yakshcho pervistky laktuvaly uprodovzh 345,8 doby, to tretia i piata laktatsii tryvaly vidpovidno 359,7 i 364,3 doby. Zbilshennia zhyvoi masy z vikom tvaryn, z odnoho boku, ta adaptatsiieiu do tekhnolohii ekspluatatsii, z inshoho, spryialy zminy velychyny udoiv. Tak, yakshcho u pershu laktatsiiu nadii koriv stanovyv na rivni 8569,3 kh, to u tretiu vin zris na 11,9 % (R<0,05) i stanovyv u serednomu 9730,8 kh. Naivyshchyi riven molochnoi produktyvnosti vidmichavsia u shvitskykh tvaryn u piatu laktatsiiu, koly bula naivyshcha zhyva masa ta maizhe 7 rokiv adaptatsiinoho periodu do umov utrymannia ta orhanizatsii vidpochynku. U tsei period udii koriv zakhodyvsia na rivni 10423,1 kh, shcho perevyshchuvalo pokaznyk tretoi laktatsii na 6,64 %, a pervistok – na 17,8 % (R<0,05). Pokaznyk tryvalosti hospodarskoho vykorystannia shvitskykh koriv napriamu zalezhala vid velychyny maksymalnoi molochnoi produktyvnosti. Tak, yakshcho korovy IV hrupy z naivyshchym rivne udoiu vykorystovuvalysia v hospodarstvi lyshe 1,89 laktatsii, to tvaryny III hrupy – 2,05 laktatsii. Shvitski korovy II hrup perebuvaly v stadi tvaryn 2,18 laktatsii, a I hrupy 2,43 laktatsii. Za tradytsiinoi tekhnolohii vydoiuvannia stymuliatsiia refleksu molokoviddachi neobkhidna pry mashynnomu doinni, adzhe kharakter ssannia teliaty i robota doilnoho aparatu znachno vidrizniaiutsia. Masazh vidihraie vazhlyvu rol u stymuliatsii refleksu molokoviddachi, a v podalshomu – i v utvorenni moloka. Dovedeno, shcho pry postiinomu masazhi vymeni uprodovzh 30 sekund, produktyvnist koriv za laktatsiiu zbilshuietsia do 10 %. Vsi pidhotovchi operatsii z vymenem koriv ne povynni perevyshchuvaty 1 khvylyny. Na promyslovomu kompleksi «Iekaterynoslavskyi» dlia pidhotovky koriv do vydoiuvannia zastosovuietsia systema «FutureCow Prep». Tsia systema zabezpechuie khoroshu vporiadkovanist ta poslidovnivnist pidhotovky koriv do vydoiuvannia. Vona zabezpechuie bilsh efektyvnu robotu doilnoho zalu ta pidvyshchuie produktyvnist pratsi operatoriv mashynnoho doinnia tvaryn. Pry tsomu, suttievo zbilshuietsia propuskna mozhlyvist doilnoi ustanovky. Poslidovni protsedury pidhotovky vymeni koriv optymizuiut sam protses doinnia, shcho spryiaie zbilshyty ne lyshe vyrobnytstvo, a y suttievo pokrashchyty yakist moloka. Namy buly provedeni khronometrazhni sposterezhennia za protsesom molokoviddachi u koriv pid chas zastosuvannia systemy pidhotovky «FutureCow Prep». Vsi tvaryny kharakteryzuvalysia zadovilnym pokaznykom razovoho udoiu, yakyi u druhe (obidnie) vydoiuvannia kolyvavsia v mezhakh 11,6–12,2 kh. Za rivnykh intervalakh mizh vydoiuvanniamy uprodovzh 8 hodyn ta trykratnomu vydoiuvannia dobovyi udii tsykh tvaryn na rannii stadii laktapoezu perevyshchuvav 30 kh. Za vysokoho razovoho udoiu ta korotkoho chasu mashynnoho vydoiuvannia serednia intensyvnist vyvedennia moloka kolyvalasia v mezhakh 2,67–2,71 kh/khv., shcho vidnosylosia do dosyt vysokykh pokaznykiv, yaki kharakteryzuiut aktyvnist molokoviddachi. Pid chas provedennia sposterezhen bulo vyiavleno, shcho maksymalna molokoviddacha u shvitskykh koriv stanovyla u serednomu 3,57–3,68 kh/khv. Za normamy, vyznachenymy tekhnichnoiu dokumentatsiieiu, dopustyma kilkist somatychnykh klityn skladaie 100 000 tys./ml. Vodnochas pidvyshchennia ponad 200 tys./ml svidchyt pro pochatok subklinichnoho mastytu. kyslotnist svizhovydoienoho moloka shvitskykh koriv ne perevyshchuvala 18 hradusiv Ternera, a shchilnist – 1028,8 hradusiv Areametra. Sukhyi znezhyrenyi molochnyi zalyshok stanovyv u serednomu 9,24%, a voloha ne perevyshchuvala 87,4 %. Yakisni pokaznyky moloka koriv vidpovidaly porodnym osoblyvostiam shvitskykh tvaryn. Tak, masova chastka zhyru znakhodylasia na rivni 3,98 %, a bilka – 3,51 %. Yak pokazaly doslidzhennia, shcho moloko 34,7 % koriv malo 100000 somatychnykh klityn v odnomu mililitri. U molotsi 32,0 % laktuiuchykh koriv bulo skontsentrovano vid 201000 do 500000 klityn vymeni. 23,3 % koriv sekretuvalo moloko, v yakomu nalichuvalosia blyzko 200000 somatychnykh klityn. Lyshe 10,0 % koriv moloko malo perevyshchennia vmistu somatychnykh klityn bilshe 500000 v odnomu mililitri. Podalshyi analiz moloka zalezhno vid viku shvitskykh koriv ta stadii laktatsii (tabl. 8) pokazav deiaki vidminnosti. Tak, na pershomu misiatsi laktatsii v molotsi pervistok nalichuvalosia 285,7 tys./sm3 somatychnykh klityn, todi yak u tvaryn tretoi ta piatoi laktatsii tsei pokaznyk ne perevyshchuvav u serednomu 198,8 tys./sm3. Yakshcho na tretomu misiatsi laktatsii v molotsi koriv pershoi laktatsii vmishchuvalosia v serednomu 335,1 tys./sm3 somatychnykh klityn, to u koriv tretoi laktatsii yikh bulo menshe 200 tys./sm3, a v molotsi koriv piatoi laktatsii kilkist somatychnykh klityn ne perevyshchuvalo 295,5 tys./sm3. Moloko pervistok kharakteryzuvalosia pidvyshchenym vmistom somatychnykh klityn i na somomu misiatsi laktatsii, oskilky yikh nalichuvalosia v serednomu 366,4 tys./sm3. Pry tsomu, tsei pokaznyk u tvaryn piatoi laktatsii ne perevyshchuvav v serednomu 244,1 tys./sm3, a u tvaryn tretoi laktatsii – 165,8 tys./sm3. Analiz moloka zdorovykh ta khvorykh shvitskykh koriv (tabl. 9) pokazav, shcho kyslotnist vidnosno nainyzhcha u tvaryn z klinichnoiu formoiu mastytu i stanovyt v serednomu 15,7 °T. V molotsi zdorovykh shvitskykh koriv kilkist somatychnykh klityn ne perevyshchuvala 114,8 tys./sm3. U tsei zhe chas u tvaryn z subklinichnoiu formoiu mastytu vymeni kilkist somatychnykh klityn perevyshchuvala pokaznyk zdorovykh koriv u 3,7 raza i stanovyla v serednomu 428,6 tys./sm3. V molotsi koriv z klinichnoiu formoiu mastytu kilkist somatychnykh klityn vyshche pokaznyka subklinichnoi formy u 2,4 raza, a zdorovykh tvaryn – u 9,1 raza. U zdorovykh koriv v molotsi nalichuvalosia 114 tys./sm3 bakterialnykh til. Natomist u tvaryn iz subklinichnoiu formoiu bakterialne zabrudnenist moloka bula vyshchoiu na 16,2 raza i stanovyla v serednomu 1850,1 tys./sm3. Naivyshcha bakterialna zabrudnenist moloka vidmichalasia u shvitskykh koriv z klinichnoiu formoiu mastytu, v yikh molotsi nalichuvalosia v serednomu 3995,9 tys./sm3 bakterialnykh til.