DSpace Repository

Вітаємо Вас у Репозитарії Дніпровського державного аграрно-економічного університету (еDSAEUR) – Electronic Dnipro State Agrarian and Economic University Repository.

еDSAEUR – електронний архів результатів науково–дослідної роботи, публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів для зберігання та надання вільного доступу до них світовій академічній спільноті.

еDSAEUR – ресурс відкритого доступу, розміщений на сервері Університету в мережі Інтернет і доступний з будь-якого місця і у будь-який час.

URI: https://dspace.dsau.dp.ua

Положення про репозитарій ДДАЕУ Наказ ДДАЕУ про надходження електронних видань Авторський договір Вимоги щодо подання матеріалів до Репозитарію

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 10 of 12

Recent Submissions

Наукові дослідження та інновації щодо впливу кліматичних змін на ефективність спортивного рибальства в межах р. Самара
(2026-04) Булейко, Алла Андріївна; Buleyko, A. A.; Buleyko, Alla; Buleyko, А.; Buleiko, Alla; Долиненко, Д. С.; Dolynenko, D. S.
Річка Самара є однією з найважливіших водних артерій Степового Придніпров’я, яка має величезне значення для підтримання біорізноманіття та розвитку спортивного рибальства. Проте в останні десятиліття екосистема річки зазнає критичних змін через глобальне потепління, що супроводжується аномальною літньою спекою. Представники іхтіофауни річки Самара, серед яких домінують коропові (лящ, плітка, карась сріблястий) та окуневі (окунь, судак), змушені адаптувати свої біологічні ритми до температурних максимумів, що часто межують із фізіологічною межею виживання. Зокрема, спостерігається явище «термічного стресу», при якому енергетичні витрати риб на підтримку метаболізму перевищують енергію, отриману з кормом. Об’єктом дослідження виступає процес спортивного рибальства в нижній течії р. Самара. Предметом дослідження є основні закономірності зміни активності, горизонтів перебування та видового складу риб під впливом підвищення температури води та загальної екологічної трансформації річки. Перша локація охоплює руслові ділянки безпосередньо в межах міста Самар та поблизу гідротехнічних споруд. Друга локація охоплює акваторію, що межує з масивом Самарського лісу (райони Піщанки та Орлівщини). Ця зона є ключовою для рибалок-любителів. Третя локація – це мілководні плеса та затоки Самарського розливу. Характеризується мінімальними глибинами (до 2–3 метрів) та повною відсутністю течії. На цій ділянці процеси евтрофікації та «цвітіння» води проявляються найгостріше. На основі вивчення стану р. Самара та аналізу риболовлі було встановлено, що кліматичні зміни стали головним фактором, який визначає життя водойми. На основі вивчення стану р. Самара та аналізу риболовлі було встановлено, що кліматичні зміни стали головним фактором, який визначає життя водойми. Тому наукові дослідження та інновації, щодо впливу кліматичних змін на ефективність спортивного рибальства в межах р. Самара мають практичний та економічний інтерес. Richka Samara ye odniieiu z naivazhlyvishykh vodnykh arterii Stepovoho Prydniprovia, yaka maie velychezne znachennia dlia pidtrymannia bioriznomanittia ta rozvytku sportyvnoho rybalstva. Prote v ostanni desiatylittia ekosystema richky zaznaie krytychnykh zmin cherez hlobalne poteplinnia, shcho suprovodzhuietsia anomalnoiu litnoiu spekoiu. Predstavnyky ikhtiofauny richky Samara, sered yakykh dominuiut koropovi (liashch, plitka, karas sribliastyi) ta okunevi (okun, sudak), zmusheni adaptuvaty svoi biolohichni rytmy do temperaturnykh maksymumiv, shcho chasto mezhuiut iz fiziolohichnoiu mezheiu vyzhyvannia. Zokrema, sposterihaietsia yavyshche «termichnoho stresu», pry yakomu enerhetychni vytraty ryb na pidtrymku metabolizmu perevyshchuiut enerhiiu, otrymanu z kormom. Obiektom doslidzhennia vystupaie protses sportyvnoho rybalstva v nyzhnii techii r. Samara. Predmetom doslidzhennia ye osnovni zakonomirnosti zminy aktyvnosti, horyzontiv perebuvannia ta vydovoho skladu ryb pid vplyvom pidvyshchennia temperatury vody ta zahalnoi ekolohichnoi transformatsii richky. Persha lokatsiia okhopliuie ruslovi dilianky bezposeredno v mezhakh mista Samar ta poblyzu hidrotekhnichnykh sporud. Druha lokatsiia okhopliuie akvatoriiu, shcho mezhuie z masyvom Samarskoho lisu (raiony Pishchanky ta Orlivshchyny). Tsia zona ye kliuchovoiu dlia rybalok-liubyteliv. Tretia lokatsiia – tse milkovodni plesa ta zatoky Samarskoho rozlyvu. Kharakteryzuietsia minimalnymy hlybynamy (do 2–3 metriv) ta povnoiu vidsutnistiu techii. Na tsii diliantsi protsesy evtrofikatsii ta «tsvitinnia» vody proiavliaiutsia naihostrishe. Na osnovi vyvchennia stanu r. Samara ta analizu rybolovli bulo vstanovleno, shcho klimatychni zminy staly holovnym faktorom, yakyi vyznachaie zhyttia vodoimy. Na osnovi vyvchennia stanu r. Samara ta analizu rybolovli bulo vstanovleno, shcho klimatychni zminy staly holovnym faktorom, yakyi vyznachaie zhyttia vodoimy. Tomu naukovi doslidzhennia ta innovatsii, shchodo vplyvu klimatychnykh zmin na efektyvnist sportyvnoho rybalstva v mezhakh r. Samara maiut praktychnyi ta ekonomichnyi interes.
Інноваційні підходи до вирішення глобальних проблем, щодо техногенного впливу на сучасний видовий склад іхтіофауни р. Самара
(2026-03) Булейко, Алла Андріївна; Buleyko, A. A.; Buleyko, Alla; Buleyko, А.; Buleiko, Alla
Визначення екологічної проблеми р. Самара, обумовлена значним впливом техногенних факторів, таких як надходження шахтних вод з Центрального за Західного 32 Донбасу, господарсько-побутових та промислових скидів населених пунктів м. Павлоград, м. Самар, м. Тернівка та інших селищ, розташованих уздовж течії. Як наслідок забруднення води токсичними речовинами і важкими металами, зростання показників мінералізації призвело до рівня якості води як «дуже брудна». Трансформаційний вплив на всі компоненти екосистеми обумовив значну евтрафікацію ріки по всій течії, обміління, падіння рівня біологічного різноманіття значної більшості її складових. У результаті іхтіологічного та бібліографічного дослідження було встановлено видовий склад іхтіофауни на поточний час і вказано поширеність в акваторії р. Самара та статус кожного виду. На досліджуваній ділянці було виявлено, що існують найбільші за чисельністю популяції таких видів: бичок – пісочник (Neogobius fluviatilis Pallas, 1814), верховодка (Alburnus alburnus Linnaeus, 1758), карась сріблястий (Carassius auratus gibelio Bloch, 1782), краснопірка (Scardinius erythrophthalmus Linnaeus, 1758), окунь річковий (Perca fluviatilis Linnaeus, 1758), плітка звичайна (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758), сонячний окунь звичайний (царьок) (Lepomis gibbosus Linnaeus 1758), щука (Esox lucius Linnaeus, 1758). Процеси зміни іхтіоценозу під впливом техногенних факторів забруднення потребують необхідних оптимізуючих втручань та вимагають уваги дослідників і моніторингу та інноваційних підходів до вирішення глобальних проблем техногенного впливу на сучасний видовий склад іхтіофауни р. Самара в контексті подальшого вирішення. Vyznachennia ekolohichnoi problemy r. Samara, obumovlena znachnym vplyvom tekhnohennykh faktoriv, takykh yak nadkhodzhennia shakhtnykh vod z Tsentralnoho za Zakhidnoho 32 Donbasu, hospodarsko-pobutovykh ta promyslovykh skydiv naselenykh punktiv m. Pavlohrad, m. Samar, m. Ternivka ta inshykh selyshch, roztashovanykh uzdovzh techii. Yak naslidok zabrudnennia vody toksychnymy rechovynamy i vazhkymy metalamy, zrostannia pokaznykiv mineralizatsii pryzvelo do rivnia yakosti vody yak «duzhe brudna». Transformatsiinyi vplyv na vsi komponenty ekosystemy obumovyv znachnu evtrafikatsiiu riky po vsii techii, obmilinnia, padinnia rivnia biolohichnoho riznomanittia znachnoi bilshosti yii skladovykh. U rezultati ikhtiolohichnoho ta bibliohrafichnoho doslidzhennia bulo vstanovleno vydovyi sklad ikhtiofauny na potochnyi chas i vkazano poshyrenist v akvatorii r. Samara ta status kozhnoho vydu. Na doslidzhuvanii diliantsi bulo vyiavleno, shcho isnuiut naibilshi za chyselnistiu populiatsii takykh vydiv: bychok – pisochnyk (Neogobius fluviatilis Pallas, 1814), verkhovodka (Alburnus alburnus Linnaeus, 1758), karas sribliastyi (Carassius auratus gibelio Bloch, 1782), krasnopirka (Scardinius erythrophthalmus Linnaeus, 1758), okun richkovyi (Perca fluviatilis Linnaeus, 1758), plitka zvychaina (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758), soniachnyi okun zvychainyi (tsarok) (Lepomis gibbosus Linnaeus 1758), shchuka (Esox lucius Linnaeus, 1758). Protsesy zminy ikhtiotsenozu pid vplyvom tekhnohennykh faktoriv zabrudnennia potrebuiut neobkhidnykh optymizuiuchykh vtruchan ta vymahaiut uvahy doslidnykiv i monitorynhu ta innovatsiinykh pidkhodiv do vyrishennia hlobalnykh problem tekhnohennoho vplyvu na suchasnyi vydovyi sklad ikhtiofauny r. Samara v konteksti podalshoho vyrishennia.
Моніторинг водних показників радіоактивності в рекреаційних зонах м. Дніпро на прикладі озера Ломівське в сучасних умовах, як вплив технологій на сталий розвиток
(2025-12) Булейко, Алла Андріївна; Buleyko, A. A.; Buleyko, Alla; Buleyko, А.; Buleiko, Alla; Ілющенко, А. В.; Iliushchenko, A. V.
Завдяки техногенному розвитку людства спостерігається активний розвиток міст, внаслідок чого природні водойми стають міськими та починають активно використовуватися жителями мегаполісу. Питання щодо моніторингу водних показників радіоактивності в сучасних умовах сьогодення на прикладі озера Ломівське дуже актуально. Визначення радіоактивності на водоймах, на прикладі озера Ломівське, є важливим етапом у вивченні та оцінці екологічного стану природних водойм. Радіоактивність є ключовим показником, що відображає рівень інтенсивності випромінювання та може вказувати на ступінь забруднення води важкими металами. На основі проведених досліджень ми можемо рекомендувати проводити регулярний моніторинг рівня гама- та бета-випромінювання на природних та штучних водоймах, що розташовуються в межах населених пунктів, особливо на ділянках, які активно використовуються місцевими мешканцями для рекреації. У разі виявлення перевищення показників бета- та гама- випромінювання проводити заходи з обмеження доступу для мешканців міста. Zavdiaky tekhnohennomu rozvytku liudstva sposterihaietsia aktyvnyi rozvytok mist, vnaslidok choho pryrodni vodoimy staiut miskymy ta pochynaiut aktyvno vykorystovuvatysia zhyteliamy mehapolisu. Pytannia shchodo monitorynhu vodnykh pokaznykiv radioaktyvnosti v suchasnykh umovakh sohodennia na prykladi ozera Lomivske duzhe aktualno. Vyznachennia radioaktyvnosti na vodoimakh, na prykladi ozera Lomivske, ye vazhlyvym etapom u vyvchenni ta otsintsi ekolohichnoho stanu pryrodnykh vodoim. Radioaktyvnist ye kliuchovym pokaznykom, shcho vidobrazhaie riven intensyvnosti vyprominiuvannia ta mozhe vkazuvaty na stupin zabrudnennia vody vazhkymy metalamy. Na osnovi provedenykh doslidzhen my mozhemo rekomenduvaty provodyty rehuliarnyi monitorynh rivnia hama- ta beta-vyprominiuvannia na pryrodnykh ta shtuchnykh vodoimakh, shcho roztashovuiutsia v mezhakh naselenykh punktiv, osoblyvo na diliankakh, yaki aktyvno vykorystovuiutsia mistsevymy meshkantsiamy dlia rekreatsii. U razi vyiavlennia perevyshchennia pokaznykiv beta- ta hama- vyprominiuvannia provodyty zakhody z obmezhennia dostupu dlia meshkantsiv mista.
Конвенція CITES в Україні та новітні тенденції стосовно осетрових
(2025-05) Булейко, Алла Андріївна; Buleyko, A. A.; Buleyko, Alla; Buleyko, А.; Buleiko, Alla
Внаслідок значного антропогенного навантаження на природні екосистеми, особливо в останнє століття, відбулися значні зміни в ландшафтах та середовищах існування дикої флори і фауни, що супроводжується зменшенням або зникненням багатьох видів тварин та рослин. Осетрові – найпримітивніші хребетні, що знаходяться під загрозою зникнення на планеті. Їх природна популяція скорочується через руйнування та забруднення місць існування, блокування нерестової міграції, їх надмірної експлуатації з метою отримання чорної ікри і безкісткового м’яса. У існуючих популяцій мало шансів вижити без новітних тенденцій та контролю розвитку. Маємо зазначити, що в Україні з 2000 року введено повну заборону на промисловий вилов осетрових видів риб. Всі види осетрових фауни України мають особливий охоронний статус - вони занесені до Червоної книги України. Для представників Державної екологічної інспекції України, що здійснюють державний контроль за дотриманням вимог CITES у пунктах пропуску через державний кордон України та на її митній території, необхідно надавати до Державного агентства рибного господарства України – Адміністративного органу CITES щодо осетрових видів риб та виробленої з них продукції для зберігання оригіналу дозволу/сертифіката CITES після проведення відповідних митних операцій та отримання вантажу. Vnaslidok znachnoho antropohennoho navantazhennia na pryrodni ekosystemy, osoblyvo v ostannie stolittia, vidbulysia znachni zminy v landshaftakh ta seredovyshchakh isnuvannia dykoi flory i fauny, shcho suprovodzhuietsia zmenshenniam abo znyknenniam bahatokh vydiv tvaryn ta roslyn. Osetrovi – naiprymityvnishi khrebetni, shcho znakhodiatsia pid zahrozoiu znyknennia na planeti. Yikh pryrodna populiatsiia skorochuietsia cherez ruinuvannia ta zabrudnennia mists isnuvannia, blokuvannia nerestovoi mihratsii, yikh nadmirnoi ekspluatatsii z metoiu otrymannia chornoi ikry i bezkistkovoho miasa. U isnuiuchykh populiatsii malo shansiv vyzhyty bez novitnykh tendentsii ta kontroliu rozvytku. Maiemo zaznachyty, shcho v Ukraini z 2000 roku vvedeno povnu zaboronu na promyslovyi vylov osetrovykh vydiv ryb. Vsi vydy osetrovykh fauny Ukrainy maiut osoblyvyi okhoronnyi status - vony zaneseni do Chervonoi knyhy Ukrainy. Dlia predstavnykiv Derzhavnoi ekolohichnoi inspektsii Ukrainy, shcho zdiisniuiut derzhavnyi kontrol za dotrymanniam vymoh CITES u punktakh propusku cherez derzhavnyi kordon Ukrainy ta na yii mytnii terytorii, neobkhidno nadavaty do Derzhavnoho ahentstva rybnoho hospodarstva Ukrainy – Administratyvnoho orhanu CITES shchodo osetrovykh vydiv ryb ta vyroblenoi z nykh produktsii dlia zberihannia oryhinalu dozvolu/sertyfikata CITES pislia provedennia vidpovidnykh mytnykh operatsii ta otrymannia vantazhu.
Використання живлення риб на прикладі коропа (Cyprinus carpio L.) в умовах забруднення хімічними речовинами водного середовища
(2025-05) Булейко, Алла Андріївна; Buleyko, A. A.; Buleyko, Alla; Buleyko, А.; Buleiko, Alla
Представлено результати досліджень впливу живлення на рибу та розробка методів для поліпшення харчових властивостей риби, що стає актуальнішими, враховуючи зміни в органах коропових риб на різних рівнях життя під впливом солей тяжких металів. Об’єктами досліджень були використані цьоголітки коропа (Cyprinus carpio L.). Детальний аналіз вказує на те, що врахування впливу токсичних речовин на живлення риб є необхідним для забезпечення їхнього здоров'я та оптимальної рибопродукції. Розробка нових стратегій живлення та використання спеціальних добавок стає ключовим аспектом не лише для покращення якості продукції, але і для забезпечення відповідності стандартам безпеки та екологічної стійкості у галузі аквакультури та рибного господарства. Такі дослідження визначають нові шляхи для створення стійких та здорових рибних популяцій, сприяючи в узгодженому розвитку агропромислового сектору та збереженню екосистем водних ресурсів. Predstavleno rezultaty doslidzhen vplyvu zhyvlennia na rybu ta rozrobka metodiv dlia polipshennia kharchovykh vlastyvostei ryby, shcho staie aktualnishymy, vrakhovuiuchy zminy v orhanakh koropovykh ryb na riznykh rivniakh zhyttia pid vplyvom solei tiazhkykh metaliv. Obiektamy doslidzhen buly vykorystani tsoholitky koropa (Cyprinus carpio L.). Detalnyi analiz vkazuie na te, shcho vrakhuvannia vplyvu toksychnykh rechovyn na zhyvlennia ryb ye neobkhidnym dlia zabezpechennia yikhnoho zdorovia ta optymalnoi ryboproduktsii. Rozrobka novykh stratehii zhyvlennia ta vykorystannia spetsialnykh dobavok staie kliuchovym aspektom ne lyshe dlia pokrashchennia yakosti produktsii, ale i dlia zabezpechennia vidpovidnosti standartam bezpeky ta ekolohichnoi stiikosti u haluzi akvakultury ta rybnoho hospodarstva. Taki doslidzhennia vyznachaiut novi shliakhy dlia stvorennia stiikykh ta zdorovykh rybnykh populiatsii, spryiaiuchy v uzghodzhenomu rozvytku ahropromyslovoho sektoru ta zberezhenniu ekosystem vodnykh resursiv.