Таксаційні показники та життєвий стан Quercus robur L. за різних лісорослинних умов гирла та середньої частини урочища Яцево (Дніпропетровська область)

Abstract

Проаналізовано вплив лісорослинних умов на таксаційні характеристики та життєвий стан дуба звичайного (Quercus robur L.). Дослідження проводили на чотирьох дослідних ділянках в урочищі Яцево: у тальвегу (СГ3) і на нижній третині схилу (СГ2) південної експозиції гирлової частини та в тальвегу (СГ3) і верхній третині схилу (СГ1-2) цієї самої експозиції в середній частині балки. У тальвегу середньої частини балки зростає липово-пакленова діброва з в’язом, густота цього деревостану (1700 шт./га) є найбільшою серед досліджуваних фітоценозів. На решті дослідних ділянок знаходяться в’язово-пакленові діброви з густотою від 917 до 1150 шт./га. Середні величини основних таксаційних показників (висота, діаметр, площа поперечного перерізу, запас) практично не відрізняються у рослин Q. robur, що зростають у тальвегу (СГ3) і нижній третині схилу (СГ2) гирлової частини урочища. Ці показники у рослин тальвегу (СГ3) середньої частини балки є найбільшими серед усіх дослідних варіантів, а у особин верхньої третини схилу (СГ1-2)  найменшими. У всіх досліджених гігротопах превалюють здорові дерева, друге місце за кількістю особин посідають ослаблені особини. Індекс життєвого стану (Ln) свідчить, що насадження тальвегу як гирлової, так і середньої частин балки є здоровими (Ln 86,3 і 84,3 відповідно). Деревостани нижньої третини схилу (СГ2) гирлової частини урочища та верхньої третини схилу (СГ1-2) середньої частини є дещо ослабленими (Ln 76,9 та 76,7). Проаналізовані патології крони і стовбура дерев Q. robur на дослідних ділянках. Установлено, що гігромезофільні умови (СГ3) є кращими для формування здорових деревостанів.

. The influence of forest and vegetation conditions on the taxonomic characteristics and vital state of the common oak (Quercus robur L.) was analyzed. The research was conducted on four experimental plots in the Yatsevo tract: in the thalweg (CL3) and on the lower third of the slope (CL2) of the southern exposure of the mouth part and in the thalweg (CL3) and the upper third of the slope (CL1-2) of the same exposure in the middle part of the gully. In the thalweg of the middle part of the gully, a linden-pack oak forestwith elm grows, the density of this stand (1700 pcs./ha) is the largest among the studied phytocoenoses. On the rest of the experimental plots, elm-pack oak forests grow with adensity of 917 to 1150 pcs./ha. The average values of the main taxonomic parameters(height, diameter, cross-sectional area, and reserve) practically do not differ in Q. robur plants growing in the thalweg (CL3) and the lower third of the slope (CL2) of the mouthpart of the tract. These indicators in thalweg plants (CL3) of the middle part of the gullyare the highest among all experimental variants, and in individuals of the upper third ofthe slope (CL1-2)  are the lowest. In all studied hygrotopes, healthy trees prevail, with weakened individuals taking the second place by the number of individuals. The vitalstatus index (Ln) shows that the thalweg stands in both the mouth and middle parts ofthe gully are healthy (Ln 86.3 and 84.3, respectively). The stands of the lower third of the slope (CL2) of the mouth part of the tract and the upper third of the slope (CL1-2) of the middle part are somewhat weakened (Ln 76.9 and 76.7). The pathologies of the crown and trunk of Q. robur trees in the experimental plots were analyzed. It was found that hygromesophilic conditions (CL3) are preferable for the formation of healthy stands.