Оптимізація параметрів мікроклімату за утримання маточного поголів’я свиней в умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інд» Дніпровського району Дніпропетровської області

Abstract

На сьогоднішній день активно впроваджуються сучасні технології у сфері селекції, годівлі, утримання тварин та організації їхнього відпочинку з урахуванням біологічних особливостей. Таким чином, продуктивність маточного поголів'я та молодняку свиней, а також якість отриманої від них продукції залежать не тільки від породних характеристик, методів розведення та рівня годівлі, але й значною мірою від умов утримання, зокрема мікроклімату. Метою дипломної роботи було експериментальне обґрунтування оптимальних параметрів мікроклімату для вирощування молодняку свиней на промисловому комплексі, що забезпечують максимальну ефективність їх збереження, росту та розвитку. Дослідження впливу мікрокліматичних умов на відтворювальну функцію маточного поголів'я та на ріст і розвиток поросят-сисунів проводилися у ТОВ «Агро-Інд» (м. Підгородне, Дніпропетровська область) у період 2023–2024 років. Протягом перших двох тижнів життя організм поросят отримує поживні речовини з материнського молока на 60 %, протягом третього тижня – на 36 %, а четвертого – лише на 28 %. Для забезпечення повноцінного розвитку з восьмого дня життя поросят починають підгодовувати спеціальними збалансованими комбікормами. Їх поживність становить щонайменше 1,04–1,06 кормових одиниць, вміст сирого протеїну – до 220 г, сирого жиру – 42–50 г, сирої клітковини – 26–32 г. На 100 кг престартера додають 5 кг біовіту, 10 г сухого молока та 1,5 кг риб’ячого жиру. У кожній кормовій одиниці підгодівлі міститься 120–140 г перетравного протеїну, адже його недостатність негативно впливає на розвиток поросят. До місячного віку поросята споживають щодня 300–400 г концентрованих кормів. Оптимальні параметри мікроклімату в свинарниках-маточниках є ключовою умовою для забезпечення життєздатності новонароджених поросят та їх високої продуктивності, зокрема щоденних приростів живої маси. Відхилення параметрів мікроклімату від нормативних значень може призводити до зниження приростів на 20–30 % і збільшення смертності молодняку від 5 до 40 %. Концентрація шкідливих газів у свинарниках-маточниках залишається значно нижчою за встановлені нормативи протягом року, що сприяє підтримці обмінних процесів на високому рівні як у свиноматок, так і у їхнього приплоду. Зокрема, концентрація сірководню (H₂S) становить 3,99 мг/м³, діоксиду вуглецю (CO₂) — 0,21 %, аміаку (NH₃) — 6,01 мг/м³. Автоматизована система підтримання мікроклімату створює комфортні умови для життя тварин: температура повітря підтримується на рівні 22,9 °С, вологість — 58,2 %, а швидкість руху повітря — 0,14 м/с. У свинарниках-маточниках підтримують два рівні температури: для свиноматок оптимальна температура становить 16–20 °С, а в зонах відпочинку поросят — 32–34 °С. Температура в зоні життєдіяльності поросят залишається стабільною. Так, у весняний і зимовий періоди вона становила в середньому 27,0 °С і 27,9 °С відповідно, а влітку знижувалася на 3,0 °С через активну вентиляцію для забезпечення комфортних умов для свиноматок. Середньорічна температура в зоні відпочинку поросят у середньому досягає 34,8 °С. Свиноматки з двох дослідних груп із різними генотипами показали високі результати відтворної функції, забезпечуючи понад 15 поросят на один опорос. Тим не менше, у маток ІІ групи на один опорос припадає на 2,55 % новонароджених більше. у цілому матки данської селекції відзначаються хорошим показником плодовитості. Чистопородні матки данського ландрасу І групи поступалися двопородним маткам ІІ групи за показником плодовитості на 3,4 %. Відносно найвищою виживаємостю характеризувалися поросята у весняний період, коли цей показник у І групі становив 89,5 %, а в ІІ групі – 92,4 %. У літній період показник отримання ділових поросят у І групі становив у середньому 12,2 голови, то у ІІ групі він був вищим на 0,9 голови вищим і становив 13,1 голови. Жива маса поросят при народженні напряму залежить від генотипу матері. Помісні матки ІІ групи народжують гібридний молодняк з масою, яка має лише незначну перевагу над чистопородними свиноматками данської селекції – на 2,3 %. Маса гнізда при народженні поросят І групи була достатньо високою і знаходилася на рівні 18,2 кг. У цей же час цей показник поросят ІІ групи був вищим на 5,21 % і становив у середньому 19,2 кг. Маса гнізда поросят ІІ групи становив у середньому 6,6 кг, що було більше молодняку І групи на 13,6 % (Р<0,05). Абсолютний приріст маси у І групі поросят заходилися на рівні 4,37– 4,65 кг, то у ІІ групі ці показник становили у середньому 5,26–5,56 кг, тобто були вищими на 16,4–16,9 %. Середньодобові прирости маси у поросят І і ІІ груп були на достатньо високому рівні, оскільки не опускалися нижче показника 180 г. При цьому, якщо такі прирости у поросят І групи становили у середньому 185,2 г, то у молодняку ІІ групи вони були вищими на 8,45 % і становили в середньому 202,3 г. Na sohodnishnii den aktyvno vprovadzhuiutsia suchasni tekhnolohii u sferi selektsii, hodivli, utrymannia tvaryn ta orhanizatsii yikhnoho vidpochynku z urakhuvanniam biolohichnykh osoblyvostei. Takym chynom, produktyvnist matochnoho poholivia ta molodniaku svynei, a takozh yakist otrymanoi vid nykh produktsii zalezhat ne tilky vid porodnykh kharakterystyk, metodiv rozvedennia ta rivnia hodivli, ale y znachnoiu miroiu vid umov utrymannia, zokrema mikroklimatu. Metoiu dyplomnoi roboty bulo eksperymentalne obgruntuvannia optymalnykh parametriv mikroklimatu dlia vyroshchuvannia molodniaku svynei na promyslovomu kompleksi, shcho zabezpechuiut maksymalnu efektyvnist yikh zberezhennia, rostu ta rozvytku. Doslidzhennia vplyvu mikroklimatychnykh umov na vidtvoriuvalnu funktsiiu matochnoho poholivia ta na rist i rozvytok porosiat-sysuniv provodylysia u TOV «Ahro-Ind» (m. Pidhorodne, Dnipropetrovska oblast) u period 2023–2024 rokiv. Protiahom pershykh dvokh tyzhniv zhyttia orhanizm porosiat otrymuie pozhyvni rechovyny z materynskoho moloka na 60 %, protiahom tretoho tyzhnia – na 36 %, a chetvertoho – lyshe na 28 %. Dlia zabezpechennia povnotsinnoho rozvytku z vosmoho dnia zhyttia porosiat pochynaiut pidhodovuvaty spetsialnymy zbalansovanymy kombikormamy. Yikh pozhyvnist stanovyt shchonaimenshe 1,04–1,06 kormovykh odynyts, vmist syroho proteinu – do 220 h, syroho zhyru – 42–50 h, syroi klitkovyny – 26–32 h. Na 100 kh prestartera dodaiut 5 kh biovitu, 10 h sukhoho moloka ta 1,5 kh rybiachoho zhyru. U kozhnii kormovii odynytsi pidhodivli mistytsia 120–140 h peretravnoho proteinu, adzhe yoho nedostatnist nehatyvno vplyvaie na rozvytok porosiat. Do misiachnoho viku porosiata spozhyvaiut shchodnia 300–400 h kontsentrovanykh kormiv. Optymalni parametry mikroklimatu v svynarnykakh-matochnykakh ye kliuchovoiu umovoiu dlia zabezpechennia zhyttiezdatnosti novonarodzhenykh porosiat ta yikh vysokoi produktyvnosti, zokrema shchodennykh pryrostiv zhyvoi masy. Vidkhylennia parametriv mikroklimatu vid normatyvnykh znachen mozhe pryzvodyty do znyzhennia pryrostiv na 20–30 % i zbilshennia smertnosti molodniaku vid 5 do 40 %. Kontsentratsiia shkidlyvykh haziv u svynarnykakh-matochnykakh zalyshaietsia znachno nyzhchoiu za vstanovleni normatyvy protiahom roku, shcho spryiaie pidtrymtsi obminnykh protsesiv na vysokomu rivni yak u svynomatok, tak i u yikhnoho pryplodu. Zokrema, kontsentratsiia sirkovodniu (H₂S) stanovyt 3,99 mh/m³, dioksydu vuhletsiu (CO₂) — 0,21 %, amiaku (NH₃) — 6,01 mh/m³. Avtomatyzovana systema pidtrymannia mikroklimatu stvoriuie komfortni umovy dlia zhyttia tvaryn: temperatura povitria pidtrymuietsia na rivni 22,9 °S, volohist — 58,2 %, a shvydkist rukhu povitria — 0,14 m/s. U svynarnykakh-matochnykakh pidtrymuiut dva rivni temperatury: dlia svynomatok optymalna temperatura stanovyt 16–20 °S, a v zonakh vidpochynku porosiat — 32–34 °S. Temperatura v zoni zhyttiediialnosti porosiat zalyshaietsia stabilnoiu. Tak, u vesnianyi i zymovyi periody vona stanovyla v serednomu 27,0 °S i 27,9 °S vidpovidno, a vlitku znyzhuvalasia na 3,0 °S cherez aktyvnu ventyliatsiiu dlia zabezpechennia komfortnykh umov dlia svynomatok. Serednorichna temperatura v zoni vidpochynku porosiat u serednomu dosiahaie 34,8 °S. Svynomatky z dvokh doslidnykh hrup iz riznymy henotypamy pokazaly vysoki rezultaty vidtvornoi funktsii, zabezpechuiuchy ponad 15 porosiat na odyn oporos. Tym ne menshe, u matok II hrupy na odyn oporos prypadaie na 2,55 % novonarodzhenykh bilshe. u tsilomu matky danskoi selektsii vidznachaiutsia khoroshym pokaznykom plodovytosti. Chystoporodni matky danskoho landrasu I hrupy postupalysia dvoporodnym matkam II hrupy za pokaznykom plodovytosti na 3,4 %. Vidnosno naivyshchoiu vyzhyvaiemostiu kharakteryzuvalysia porosiata u vesnianyi period, koly tsei pokaznyk u I hrupi stanovyv 89,5 %, a v II hrupi – 92,4 %. U litnii period pokaznyk otrymannia dilovykh porosiat u I hrupi stanovyv u serednomu 12,2 holovy, to u II hrupi vin buv vyshchym na 0,9 holovy vyshchym i stanovyv 13,1 holovy. Zhyva masa porosiat pry narodzhenni napriamu zalezhyt vid henotypu materi. Pomisni matky II hrupy narodzhuiut hibrydnyi molodniak z masoiu, yaka maie lyshe neznachnu perevahu nad chystoporodnymy svynomatkamy danskoi selektsii – na 2,3 %. Masa hnizda pry narodzhenni porosiat I hrupy bula dostatno vysokoiu i znakhodylasia na rivni 18,2 kh. U tsei zhe chas tsei pokaznyk porosiat II hrupy buv vyshchym na 5,21 % i stanovyv u serednomu 19,2 kh. Masa hnizda porosiat II hrupy stanovyv u serednomu 6,6 kh, shcho bulo bilshe molodniaku I hrupy na 13,6 % (R<0,05). Absoliutnyi pryrist masy u I hrupi porosiat zakhodylysia na rivni 4,37– 4,65 kh, to u II hrupi tsi pokaznyk stanovyly u serednomu 5,26–5,56 kh, tobto buly vyshchymy na 16,4–16,9 %. Serednodobovi pryrosty masy u porosiat I i II hrup buly na dostatno vysokomu rivni, oskilky ne opuskalysia nyzhche pokaznyka 180 h. Pry tsomu, yakshcho taki pryrosty u porosiat I hrupy stanovyly u serednomu 185,2 h, to u molodniaku II hrupy vony buly vyshchymy na 8,45 % i stanovyly v serednomu 202,3 h.