Оптимізація методів стимуляції відтворної функції корів в умовах молочно-виробничого комплексу «Єкатеринославський» Дніпровського району Дніпропетровської області

Abstract

Процес відтворення у молочному скотарстві передбачає заходи, спрямовані на підвищення продуктивності маточного стада та збільшення кількості отримуваного приплоду. Велика рогата худоба належить до малоплідних тварин, здатних зазвичай народжувати лише одного, рідше – двох нащадків. Лактація корів є продовженням їхньої відтворювальної функції, тому прибутковість молочних комплексів та фермерських господарств напряму залежить від ефективності відтворення стада. Метою цього дослідження було обґрунтування технологічних прийомів, спрямованих на підвищення відтворювальних якостей корів в умовах інтенсивної експлуатації. Дослідження проводилися у 2023–2024 роках на базі молочно-виробничого комплексу "Єкатеринославський" у Дніпропетровській області. Щорічно заготівля кормів становила 80–85 центнерів кормових одиниць на одну корову, що забезпечувало продуктивність близько 8500 кг молока на рік. Середня поживна цінність кормосуміші становила 220–231 МДж обмінної енергії, 19,8–22,2 кг сухої речовини та 2089–2130 г сирого протеїну. Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини досягала 11,3–11,9 МДж. Для дослідження застосовувався препарат "Тетравіт", який вводили ін'єкційно в дозі 20 (6–10) мл на голову у сухостійний період перед отеленням корів. Цей підхід дозволяє покращити відтворювальні показники тварин, сприяючи підвищенню продуктивності господарств. В умовах промислового виробництва молока продуктивність і репродуктивність швіцьких корів значною мірою залежать від їхніх адаптивних властивостей, які з віком покращуються. Так, реалізація генетичного потенціалу підвищується від первісток, у яких середній удій складає 7073,8 кг, до корів третьої лактації з найвищим показником 9281,9 кг, що на 23,8 % більше, ніж у першолактуючих (P<0,01). Коефіцієнт відтворної здатності корів різного віку залишається стабільним і становить у середньому 0,86–0,90 одиниць, тоді як втрати приплоду складають 0,12–0,19 голови. Водночас, хоча молочна продуктивність швіцьких корів досить висока, їхні відтворювальні показники залишаються відносно низькими. Індекс осіменіння у корів, незалежно від віку, тримається на рівні 2,47–2,89 одиниць, що відповідає нормі для високопродуктивних стад. Однак, за даними практиків, у перехідний період (від сухостійного до лактаційного стану) значна частина корів страждає на захворювання, які негативно впливають на репродуктивність. Після отелення часто спостерігаються гіперкетонемія, затримання посліду та тривала ановуляція, що знижує ефективність штучного осіменіння і підвищує частоту ембріональної смертності. Дослідження показали, що під час сухостійного періоду рівень альбумінів у сироватці крові корів становив у середньому 28,3 г/л, тоді як після отелення і на початку ранньої лактації цей показник зріс на 3,05 % і досягнув 29,2 г/л. Рівень глобулінів у сухостійних корів був у середньому 40,67 г/л, а після отелення зріс на 5,90 %, досягаючи 43,22 г/л (td 2,24). Загальний білок у лактаційний період також мав тенденцію до зростання порівняно із сухостійним періодом. Загалом, білковий обмін у швіцьких корів залишається на високому рівні незалежно від фізіологічного стану, коливаючись у межах референтних значень, що свідчить про задовільний стан здоров’я тварин. У повновікових корів зростання жирномолочності сприяє зменшенню показника індексу осіменіння. В цілому у повновікових корів індекс осіменіння коливається в межах 2,16–2,48 одиниці, за жирномолочності у середньому 3,71–3,87 %. У цілому, індекс осіменіння первісток знаходиться на рівні 1,90–2,04 %, а у повновікових корів дещо вище – 2,16.–2,48 %. У високопродуктивних швіцьких корів старших лактацій тривалість сервіс-періоду суттєво перевищувала показник первісток і становила в середньому 122,6–143,8 доби. Такий показник хоча і перевищував оптимальне значення (85 діб) в 1,44–1,69 раза, все ж також був прийнятним для промислових комплексів з виробництва молока. Процент запліднюваності у корів першої лактації має деяку залежність від рівня молочної продуктивності на ранній стадії лактопоезу. За добового удою на рівні 24 кг запліднюваності не перевищує 38 %, тоді як за удою 20 кг на добу – більше 47 %. За удою тварин ІІ групи 26,2 кг на добу індекс осіменіння навіть дещо зменшився і становив у середньому 1,88 одиниці. При цьому, запліднюваність від першого осіменіння перевищувала 62,3 %. Швіцькі корови ІІ групи мають суттєво нижчий період безпліддя, який не перевищував у середньому 0,17 голови, що було менше первісток в 1,7 раза. Якщо у високопродуктивних повновікових швіцьких корів ІІ групи середній індекс осіменіння знаходиться на рівні 1,98 одиниці, то у первісток І групи він вищий в 1,22 раза і становить 2,41 одиниці. Це вказує на те, що корови старших лактацій більш чутливі до вітамінізації у сухостійний період, ніж іще ослаблені первістки. За зоотехнічними показниками ефективності кращими відтворними якостями характеризуються повновікові швіцькі корови ІІ групи. у яких сила адаптації до інтенсивної технології їх експлуатації сформувалася упродовж декількох років продукції молока та отелення. Окрім того, ін’єкція полівітамінів цим тваринам у сухостійний період закладало основу підвищення життєдіяльності ті функціональної активності організму, що в сумі і забезпечувало підвищення відтворної функції. Економічна ефективність відтворювальної функції швіцьких корів складалася із вартість недоотриманого приплоду. У первісток І групи вона становила в середньому 1747,48 грн., то у повновікових корів ІІ групи вона була нижчою на 723,09 грн. і становила в середньому 1024,39 грн.

Концентрація глюкози в сироватці крові швіцьких корів у сухостійний період становила 2,37 ммоль/л, що було дещо нижчим від референтного значення (2,5–4,16 ммоль/л). Після введення комплексного вітамінного препарату, в період лактації цей показник зріс на 30,5 % (P<0,05) і досяг середнього рівня 3,41 ммоль/л. Вуглеводний обмін у корів молочного напряму продуктивності залишається на високому рівні незалежно від фізіологічного стану. Жировий обмін також підтримується на належному рівні завдяки якісній годівлі та вітамінізації. Щодо біоесенціальних елементів, рівень кальцію в сироватці крові корів під час сухостою та лактації був нижчим від референтного значення (2,43–3,10 ммоль/л) і становив 2,07 ммоль/л та 2,06 ммоль/л відповідно. Концентрація неорганічного фосфору в сухостійний період становила 1,53 ммоль/л, а в лактаційний період – 1,62 ммоль/л. Рівень цинку в крові під час сухостою складав у середньому 104,4 мкг%, а під час лактації – 107,2 мкг%. Вміст кобальту залишався стабільним і не залежав від фізіологічного стану. Дослідження рівня каротину показало, що в сухостійний період його концентрація в сироватці крові становила 354,7 мкг%, що відповідає нормативному рівню. У період лактації концентрація каротину збільшилася на 46,1 % і досягла 657,9 мкг%. Масова частка жиру в молоці корів мала певний зв’язок із тривалістю відновного періоду після отелення. За рівня жирності молока 3,68–3,84 % цей період складав від 31,7 до 41,4 діб, не перевищуючи 50 діб. У корів з масовою часткою жиру в молоці 3,71–3,87 % відновний період був довшим і коливався в межах 52,5–58,6 діб, що свідчить про залежність тривалості відновного періоду від рівня жирності молока. Protses vidtvorennia u molochnomu skotarstvi peredbachaie zakhody, spriamovani na pidvyshchennia produktyvnosti matochnoho stada ta zbilshennia kilkosti otrymuvanoho pryplodu. Velyka rohata khudoba nalezhyt do maloplidnykh tvaryn, zdatnykh zazvychai narodzhuvaty lyshe odnoho, ridshe – dvokh nashchadkiv. Laktatsiia koriv ye prodovzhenniam yikhnoi vidtvoriuvalnoi funktsii, tomu prybutkovist molochnykh kompleksiv ta fermerskykh hospodarstv napriamu zalezhyt vid efektyvnosti vidtvorennia stada. Metoiu tsoho doslidzhennia bulo obgruntuvannia tekhnolohichnykh pryiomiv, spriamovanykh na pidvyshchennia vidtvoriuvalnykh yakostei koriv v umovakh intensyvnoi ekspluatatsii. Doslidzhennia provodylysia u 2023–2024 rokakh na bazi molochno-vyrobnychoho kompleksu "Iekaterynoslavskyi" u Dnipropetrovskii oblasti. Shchorichno zahotivlia kormiv stanovyla 80–85 tsentneriv kormovykh odynyts na odnu korovu, shcho zabezpechuvalo produktyvnist blyzko 8500 kh moloka na rik. Serednia pozhyvna tsinnist kormosumishi stanovyla 220–231 MDzh obminnoi enerhii, 19,8–22,2 kh sukhoi rechovyny ta 2089–2130 h syroho proteinu. Kontsentratsiia enerhii v 1 kh sukhoi rechovyny dosiahala 11,3–11,9 MDzh. Dlia doslidzhennia zastosovuvavsia preparat "Tetravit", yakyi vvodyly iniektsiino v dozi 20 (6–10) ml na holovu u sukhostiinyi period pered otelenniam koriv. Tsei pidkhid dozvoliaie pokrashchyty vidtvoriuvalni pokaznyky tvaryn, spryiaiuchy pidvyshchenniu produktyvnosti hospodarstv. V umovakh promyslovoho vyrobnytstva moloka produktyvnist i reproduktyvnist shvitskykh koriv znachnoiu miroiu zalezhat vid yikhnikh adaptyvnykh vlastyvostei, yaki z vikom pokrashchuiutsia. Tak, realizatsiia henetychnoho potentsialu pidvyshchuietsia vid pervistok, u yakykh serednii udii skladaie 7073,8 kh, do koriv tretoi laktatsii z naivyshchym pokaznykom 9281,9 kh, shcho na 23,8 % bilshe, nizh u persholaktuiuchykh (P<0,01). Koefitsiient vidtvornoi zdatnosti koriv riznoho viku zalyshaietsia stabilnym i stanovyt u serednomu 0,86–0,90 odynyts, todi yak vtraty pryplodu skladaiut 0,12–0,19 holovy. Vodnochas, khocha molochna produktyvnist shvitskykh koriv dosyt vysoka, yikhni vidtvoriuvalni pokaznyky zalyshaiutsia vidnosno nyzkymy. Indeks osimeninnia u koriv, nezalezhno vid viku, trymaietsia na rivni 2,47–2,89 odynyts, shcho vidpovidaie normi dlia vysokoproduktyvnykh stad. Odnak, za danymy praktykiv, u perekhidnyi period (vid sukhostiinoho do laktatsiinoho stanu) znachna chastyna koriv strazhdaie na zakhvoriuvannia, yaki nehatyvno vplyvaiut na reproduktyvnist. Pislia otelennia chasto sposterihaiutsia hiperketonemiia, zatrymannia poslidu ta tryvala anovuliatsiia, shcho znyzhuie efektyvnist shtuchnoho osimeninnia i pidvyshchuie chastotu embrionalnoi smertnosti. Doslidzhennia pokazaly, shcho pid chas sukhostiinoho periodu riven albuminiv u syrovattsi krovi koriv stanovyv u serednomu 28,3 h/l, todi yak pislia otelennia i na pochatku rannoi laktatsii tsei pokaznyk zris na 3,05 % i dosiahnuv 29,2 h/l. Riven hlobuliniv u sukhostiinykh koriv buv u serednomu 40,67 h/l, a pislia otelennia zris na 5,90 %, dosiahaiuchy 43,22 h/l (td 2,24). Zahalnyi bilok u laktatsiinyi period takozh mav tendentsiiu do zrostannia porivniano iz sukhostiinym periodom. Zahalom, bilkovyi obmin u shvitskykh koriv zalyshaietsia na vysokomu rivni nezalezhno vid fiziolohichnoho stanu, kolyvaiuchys u mezhakh referentnykh znachen, shcho svidchyt pro zadovilnyi stan zdorovia tvaryn. U povnovikovykh koriv zrostannia zhyrnomolochnosti spryiaie zmenshenniu pokaznyka indeksu osimeninnia. V tsilomu u povnovikovykh koriv indeks osimeninnia kolyvaietsia v mezhakh 2,16–2,48 odynytsi, za zhyrnomolochnosti u serednomu 3,71–3,87 %. U tsilomu, indeks osimeninnia pervistok znakhodytsia na rivni 1,90–2,04 %, a u povnovikovykh koriv deshcho vyshche – 2,16.–2,48 %. U vysokoproduktyvnykh shvitskykh koriv starshykh laktatsii tryvalist servis-periodu suttievo perevyshchuvala pokaznyk pervistok i stanovyla v serednomu 122,6–143,8 doby. Takyi pokaznyk khocha i perevyshchuvav optymalne znachennia (85 dib) v 1,44–1,69 raza, vse zh takozh buv pryiniatnym dlia promyslovykh kompleksiv z vyrobnytstva moloka. Protsent zaplidniuvanosti u koriv pershoi laktatsii maie deiaku zalezhnist vid rivnia molochnoi produktyvnosti na rannii stadii laktopoezu. Za dobovoho udoiu na rivni 24 kh zaplidniuvanosti ne perevyshchuie 38 %, todi yak za udoiu 20 kh na dobu – bilshe 47 %. Za udoiu tvaryn II hrupy 26,2 kh na dobu indeks osimeninnia navit deshcho zmenshyvsia i stanovyv u serednomu 1,88 odynytsi. Pry tsomu, zaplidniuvanist vid pershoho osimeninnia perevyshchuvala 62,3 %. Shvitski korovy II hrupy maiut suttievo nyzhchyi period bezpliddia, yakyi ne perevyshchuvav u serednomu 0,17 holovy, shcho bulo menshe pervistok v 1,7 raza. Yakshcho u vysokoproduktyvnykh povnovikovykh shvitskykh koriv II hrupy serednii indeks osimeninnia znakhodytsia na rivni 1,98 odynytsi, to u pervistok I hrupy vin vyshchyi v 1,22 raza i stanovyt 2,41 odynytsi. Tse vkazuie na te, shcho korovy starshykh laktatsii bilsh chutlyvi do vitaminizatsii u sukhostiinyi period, nizh ishche oslableni pervistky. Za zootekhnichnymy pokaznykamy efektyvnosti krashchymy vidtvornymy yakostiamy kharakteryzuiutsia povnovikovi shvitski korovy II hrupy. u yakykh syla adaptatsii do intensyvnoi tekhnolohii yikh ekspluatatsii sformuvalasia uprodovzh dekilkokh rokiv produktsii moloka ta otelennia. Okrim toho, iniektsiia polivitaminiv tsym tvarynam u sukhostiinyi period zakladalo osnovu pidvyshchennia zhyttiediialnosti ti funktsionalnoi aktyvnosti orhanizmu, shcho v sumi i zabezpechuvalo pidvyshchennia vidtvornoi funktsii. Ekonomichna efektyvnist vidtvoriuvalnoi funktsii shvitskykh koriv skladalasia iz vartist nedootrymanoho pryplodu. U pervistok I hrupy vona stanovyla v serednomu 1747,48 hrn., to u povnovikovykh koriv II hrupy vona bula nyzhchoiu na 723,09 hrn. i stanovyla v serednomu 1024,39 hrn.

Kontsentratsiia hliukozy v syrovattsi krovi shvitskykh koriv u sukhostiinyi period stanovyla 2,37 mmol/l, shcho bulo deshcho nyzhchym vid referentnoho znachennia (2,5–4,16 mmol/l). Pislia vvedennia kompleksnoho vitaminnoho preparatu, v period laktatsii tsei pokaznyk zris na 30,5 % (P<0,05) i dosiah serednoho rivnia 3,41 mmol/l. Vuhlevodnyi obmin u koriv molochnoho napriamu produktyvnosti zalyshaietsia na vysokomu rivni nezalezhno vid fiziolohichnoho stanu. Zhyrovyi obmin takozh pidtrymuietsia na nalezhnomu rivni zavdiaky yakisnii hodivli ta vitaminizatsii. Shchodo bioesentsialnykh elementiv, riven kaltsiiu v syrovattsi krovi koriv pid chas sukhostoiu ta laktatsii buv nyzhchym vid referentnoho znachennia (2,43–3,10 mmol/l) i stanovyv 2,07 mmol/l ta 2,06 mmol/l vidpovidno. Kontsentratsiia neorhanichnoho fosforu v sukhostiinyi period stanovyla 1,53 mmol/l, a v laktatsiinyi period – 1,62 mmol/l. Riven tsynku v krovi pid chas sukhostoiu skladav u serednomu 104,4 mkh%, a pid chas laktatsii – 107,2 mkh%. Vmist kobaltu zalyshavsia stabilnym i ne zalezhav vid fiziolohichnoho stanu. Doslidzhennia rivnia karotynu pokazalo, shcho v sukhostiinyi period yoho kontsentratsiia v syrovattsi krovi stanovyla 354,7 mkh%, shcho vidpovidaie normatyvnomu rivniu. U period laktatsii kontsentratsiia karotynu zbilshylasia na 46,1 % i dosiahla 657,9 mkh%. Masova chastka zhyru v molotsi koriv mala pevnyi zviazok iz tryvalistiu vidnovnoho periodu pislia otelennia. Za rivnia zhyrnosti moloka 3,68–3,84 % tsei period skladav vid 31,7 do 41,4 dib, ne perevyshchuiuchy 50 dib. U koriv z masovoiu chastkoiu zhyru v molotsi 3,71–3,87 % vidnovnyi period buv dovshym i kolyvavsia v mezhakh 52,5–58,6 dib, shcho svidchyt pro zalezhnist tryvalosti vidnovnoho periodu vid rivnia zhyrnosti moloka.