Підвищення ефективності використання земельноресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств

Abstract

Дисертацію присвячено науково-практичним питанням підвищення ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Дослідження сучасної парадигми теорії ресурсного потенціалу дозволило розкрити зміст категорії «земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств» як сукупної продуктивності ресурсоформуючих елементів (природних, екологічних, соціальних, економічних), які є основою виробничого процесу сільськогосподарських підприємств, визначають передумови технологічного оновлення виробничого процесу, спрямованого на підвищення якісного стану земельних ресурсів, збереження та відновлення родючості ґрунтів, забезпечення системи землеустрою сільськогосподарських підприємств з урахуванням особливостей їх територіального розміщення, концентрації виробничих об’єктів та дотримання екологічних вимог виробництва. Зазначені елементи земельно-ресурсного потенціалу дають можливість всебічно охарактеризувати виробничо-господарську діяльність сільськогосподарських підприємств, оцінити ефективність використання наявних ресурсів підприємства та виявити резерви поліпшення його економічного стану. Аргументовано, що земельно-ресурсний потенціал має вирішальне значення у відтворенні земель сільськогосподарського призначення та є матеріальною основою функціонування виробничого процесу сільськогосподарських підприємств. Він забезпечує здатність земельних ділянок продукувати виробництво та бути просторовим базисом у конкретних соціально-економічних та історичних межах використання земель сільськогосподарського призначення. Системність підходу до визначення ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств обумовлена взаємопов’язаними та взаємодоповнюючими регулюючими інструментами використання земель сільськогосподарського призначення, які поєднують законодавче забезпечення, соціально-економічні та екологічні критерії. Визначено, що ефективність використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств значною мірою сприяє підвищенню та нарощуванню обсягів виробництва екологобезпечної продукції, раціональному використанню земельних ресурсів, забезпеченню продовольчої безпеки держави, створенню безпечного для життєдіяльності людини середовища та формуванню добробуту сільського населення. Основними напрями ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств з урахуванням рівня добробуту людських ресурсів є забезпечення стійкості сільського господарства як базису діяльності підприємств; підвищення конкурентоспроможності землевласників та землекористувачів; збереження навколишнього середовища та забезпечення сталого землекористування. Вивчення методичних підходів до оцінювання ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств дозволило доповнити їх наступними показниками: очікуваний еколого-економічний результат використання сільськогосподарських угідь; екологічні втрати рентного доходу від використання сільськогосподарських угідь; витрати на забезпечення вимог екологічно сталого землеробства. Доповнено також індикатори ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, а саме: коефіцієнт повноти освоєння природних елементів земельно-ресурсного потенціалу в сільському господарстві, коефіцієнт розораності сільської місцевості та коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь на території функціонування суб’єкта господарювання. Методика оцінювання ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу через його основну складову – землі сільськогосподарського призначення забезпечує можливість визначити економічний, соціальний та екологічний результати. За результатами оцінювання земельно-ресурсного потенціалу, визначено, що його ресурсна домінанта в умовах війни зазнала значних втрат площі сільськогосподарських угідь та недобору врожаю. Так, загальна величина втрат від пошкодження та розкрадення запасів, що забезпечували виробничу структуру земельно-ресурсного потенціалу, дорівнює 4,74 млрд. грн. В Україні за 2022 р. втрачено майже чверть галузі сільського господарства – прямі збитки сягають 260,7 млрд. грн., непрямі – 1362,7 млрд. грн. В Дніпропетровській області у 2022 р. на 134,9тис. га сільськогосподарських угідь неможливо було провести технологічні роботи через постійні обстріли. Виробництво сільськогосподарської продукції в області зменшилось на 2,2% з 38617,7 млн. грн. до 37778,7 млн. грн., в тому числі продукції рослинництва – на 2,8%, тваринництва – на 0,3%. Методом кластеризації сільськогосподарських підприємств за середніми темпами виробництва продукції (в розрізі зернових та зернобобових культур, соняшнику, овочів, плодів та ягід, м’яса та молока) встановлено, що найвищий рівень ефективності використання природно-екологічних та економічних елементів земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств за темпами виробництва сільськогосподарської продукції характерний для п’ятого кластеру (ПП «Чумаки», ТОВ «Росток», СФГ «Овен» та СТОВ «Вікторія»), де має місце зростання виробництва зернових та зернобобових, соняшнику та найменший спад виробництва молока. Обґрунтовано, що заходи економічного характеру спроможні гармонізувати механізм земельних відносин для цільового та своєчасного відновлення земельно-ресурсного потенціалу суб’єктів господарювання. Одним із таких механізмів є розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення, який повинен забезпечити раціональне використання, охорону та захист землі, її збереження, примноження та відтворення як природного ресурсу. Розраховано, що згідно реалістичного сценарію зростання кількості трансакцій оренди земельних ділянок має бути в обсязі 594,8 тис. га. Відповідно оптимістичного сценарію, крім збільшення трансакційних операцій з оренди земельних ділянок під виробництво сільськогосподарських культур – до 711,7 тис. га, відбудеться зростання обігу земель сільськогосподарського призначення по емфітевзису – до 48,7 тис. га та по угодам купівлі (продажу) – до 66,3 тис. га. За песимістичним сценарієм загальна величина трансакційних операцій обігу сільськогосподарських угідь складатиме лише 434 тис. га. Запропоновано до стратегічних напрямів підвищення ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств включити напрями, які враховують збалансованість взаємовідносин між сільськогосподарськими підприємствами та інститутами розвитку сільських територій, а також безперервність ресурсозабезпечення еколого-економічної підсистеми їх земельно-ресурсного потенціалу. Обґрунтовано концептуальний підхід щодо збалансованості інтересів між сільськими ОТГ та інститутами розвитку сільських територій для пропорційного розподілу бюджетних ресурсів на відтворення природних та еколого-економічних елементів земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств та ефективного його використання з метою досягнення оптимальної диверсифікації виробництва з урахуванням впровадження еко-інноваційних технологій на охорону земель сільськогосподарського призначення та забезпечення соціальної відповідальності за землекористування в сільській місцевості. Практичне застосування моделей використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств при взаємодії різних факторів відтворення агросистеми сільських ОТГ дозволить здійснити прогнози урожайності сільськогосподарських культур при різних рівнях антропогенного навантаження; якості одержаної продукції при різних системах землеробства; зміни родючості ґрунтів при різних системах удобрення; оптимізації екологічного та економічного напрямку для потреб сільськогосподарського виробництва; тенденцій економічних процесів в сільських об’єднаних територіальних громадах. Обґрунтовано, що головними критеріями цільового залучення грошових коштів інституту державно-приватного партнерства є залежність між витратами державного й місцевих бюджетів ОТГ та зростанням коефіцієнта фінансової спроможності суб’єктів землекористування в сільській місцевості. Розраховано, що середнє значення узагальнюючого індикатора в 2023-2024 рр. складатиме в середньому 0,66, що свідчить про середній рівень цільового залучення ресурсів, в 2025 р. він дорівнюватиме 0,67.Вагомий вплив буде мати збільшення податкового навантаження на об’єкти виробництва та зберігання сільськогосподарської продукції. Вплив бюджетно-соціальних індикаторів на рівень ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств у 2024р. буде0,56та поступово зростатиме в 2025 р. до 0,77, а в 2026 р. – до рівня 0,84. Dysertatsiiu prysviacheno naukovo-praktychnym pytanniam pidvyshchennia efektyvnosti vykorystannia zemelno-resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv. Doslidzhennia suchasnoi paradyhmy teorii resursnoho potentsialu dozvolylo rozkryty zmist katehorii «zemelno-resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv» yak sukupnoi produktyvnosti resursoformuiuchykh elementiv (pryrodnykh, ekolohichnykh, sotsialnykh, ekonomichnykh), yaki ye osnovoiu vyrobnychoho protsesu silskohospodarskykh pidpryiemstv, vyznachaiut peredumovy tekhnolohichnoho onovlennia vyrobnychoho protsesu, spriamovanoho na pidvyshchennia yakisnoho stanu zemelnykh resursiv, zberezhennia ta vidnovlennia rodiuchosti gruntiv, zabezpechennia systemy zemleustroiu silskohospodarskykh pidpryiemstv z urakhuvanniam osoblyvostei yikh terytorialnoho rozmishchennia, kontsentratsii vyrobnychykh obiektiv ta dotrymannia ekolohichnykh vymoh vyrobnytstva. Zaznacheni elementy zemelno-resursnoho potentsialu daiut mozhlyvist vsebichno okharakteryzuvaty vyrobnycho-hospodarsku diialnist silskohospodarskykh pidpryiemstv, otsinyty efektyvnist vykorystannia naiavnykh resursiv pidpryiemstva ta vyiavyty rezervy polipshennia yoho ekonomichnoho stanu. Arhumentovano, shcho zemelno-resursnyi potentsial maie vyrishalne znachennia u vidtvorenni zemel silskohospodarskoho pryznachennia ta ye materialnoiu osnovoiu funktsionuvannia vyrobnychoho protsesu silskohospodarskykh pidpryiemstv. Vin zabezpechuie zdatnist zemelnykh dilianok produkuvaty vyrobnytstvo ta buty prostorovym bazysom u konkretnykh sotsialno-ekonomichnykh ta istorychnykh mezhakh vykorystannia zemel silskohospodarskoho pryznachennia. Systemnist pidkhodu do vyznachennia efektyvnosti vykorystannia zemelno-resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv obumovlena vzaiemopoviazanymy ta vzaiemodopovniuiuchymy rehuliuiuchymy instrumentamy vykorystannia zemel silskohospodarskoho pryznachennia, yaki poiednuiut zakonodavche zabezpechennia, sotsialno-ekonomichni ta ekolohichni kryterii. Vyznacheno, shcho efektyvnist vykorystannia zemelno-resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv znachnoiu miroiu spryiaie pidvyshchenniu ta naroshchuvanniu obsiahiv vyrobnytstva ekolohobezpechnoi produktsii, ratsionalnomu vykorystanniu zemelnykh resursiv, zabezpechenniu prodovolchoi bezpeky derzhavy, stvorenniu bezpechnoho dlia zhyttiediialnosti liudyny seredovyshcha ta formuvanniu dobrobutu silskoho naselennia. Osnovnymy napriamy efektyvnosti vykorystannia zemelno-resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv z urakhuvanniam rivnia dobrobutu liudskykh resursiv ye zabezpechennia stiikosti silskoho hospodarstva yak bazysu diialnosti pidpryiemstv; pidvyshchennia konkurentospromozhnosti zemlevlasnykiv ta zemlekorystuvachiv; zberezhennia navkolyshnoho seredovyshcha ta zabezpechennia staloho zemlekorystuvannia. Vyvchennia metodychnykh pidkhodiv do otsiniuvannia efektyvnosti vykorystannia zemelno-resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv dozvolylo dopovnyty yikh nastupnymy pokaznykamy: ochikuvanyi ekoloho-ekonomichnyi rezultat vykorystannia silskohospodarskykh uhid; ekolohichni vtraty rentnoho dokhodu vid vykorystannia silskohospodarskykh uhid; vytraty na zabezpechennia vymoh ekolohichno staloho zemlerobstva. Dopovneno takozh indykatory efektyvnosti vykorystannia zemel silskohospodarskoho pryznachennia, a same: koefitsiient povnoty osvoiennia pryrodnykh elementiv zemelno-resursnoho potentsialu v silskomu hospodarstvi, koefitsiient rozoranosti silskoi mistsevosti ta koefitsiient rozoranosti silskohospodarskykh uhid na terytorii funktsionuvannia subiekta hospodariuvannia. Metodyka otsiniuvannia efektyvnosti vykorystannia zemelno-resursnoho potentsialu cherez yoho osnovnu skladovu – zemli silskohospodarskoho pryznachennia zabezpechuie mozhlyvist vyznachyty ekonomichnyi, sotsialnyi ta ekolohichnyi rezultaty. Za rezultatamy otsiniuvannia zemelno-resursnoho potentsialu, vyznacheno, shcho yoho resursna dominanta v umovakh viiny zaznala znachnykh vtrat ploshchi silskohospodarskykh uhid ta nedoboru vrozhaiu. Tak, zahalna velychyna vtrat vid poshkodzhennia ta rozkradennia zapasiv, shcho zabezpechuvaly vyrobnychu strukturu zemelno-resursnoho potentsialu, dorivniuie 4,74 mlrd. hrn. V Ukraini za 2022 r. vtracheno maizhe chvert haluzi silskoho hospodarstva – priami zbytky siahaiut 260,7 mlrd. hrn., nepriami – 1362,7 mlrd. hrn. V Dnipropetrovskii oblasti u 2022 r. na 134,9tys. ha silskohospodarskykh uhid nemozhlyvo bulo provesty tekhnolohichni roboty cherez postiini obstrily. Vyrobnytstvo silskohospodarskoi produktsii v oblasti zmenshylos na 2,2% z 38617,7 mln. hrn. do 37778,7 mln. hrn., v tomu chysli produktsii roslynnytstva – na 2,8%, tvarynnytstva – na 0,3%. Metodom klasteryzatsii silskohospodarskykh pidpryiemstv za serednimy tempamy vyrobnytstva produktsii (v rozrizi zernovykh ta zernobobovykh kultur, soniashnyku, ovochiv, plodiv ta yahid, miasa ta moloka) vstanovleno, shcho naivyshchyi riven efektyvnosti vykorystannia pryrodno-ekolohichnykh ta ekonomichnykh elementiv zemelno-resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv za tempamy vyrobnytstva silskohospodarskoi produktsii kharakternyi dlia piatoho klasteru (PP «Chumaky», TOV «Rostok», SFH «Oven» ta STOV «Viktoriia»), de maie mistse zrostannia vyrobnytstva zernovykh ta zernobobovykh, soniashnyku ta naimenshyi spad vyrobnytstva moloka. Obgruntovano, shcho zakhody ekonomichnoho kharakteru spromozhni harmonizuvaty mekhanizm zemelnykh vidnosyn dlia tsilovoho ta svoiechasnoho vidnovlennia zemelno-resursnoho potentsialu subiektiv hospodariuvannia. Odnym iz takykh mekhanizmiv ye rozvytok rynku zemel silskohospodarskoho pryznachennia, yakyi povynen zabezpechyty ratsionalne vykorystannia, okhoronu ta zakhyst zemli, yii zberezhennia, prymnozhennia ta vidtvorennia yak pryrodnoho resursu. Rozrakhovano, shcho zghidno realistychnoho stsenariiu zrostannia kilkosti transaktsii orendy zemelnykh dilianok maie buty v obsiazi 594,8 tys. ha. Vidpovidno optymistychnoho stsenariiu, krim zbilshennia transaktsiinykh operatsii z orendy zemelnykh dilianok pid vyrobnytstvo silskohospodarskykh kultur – do 711,7 tys. ha, vidbudetsia zrostannia obihu zemel silskohospodarskoho pryznachennia po emfitevzysu – do 48,7 tys. ha ta po uhodam kupivli (prodazhu) – do 66,3 tys. ha. Za pesymistychnym stsenariiem zahalna velychyna transaktsiinykh operatsii obihu silskohospodarskykh uhid skladatyme lyshe 434 tys. ha. Zaproponovano do stratehichnykh napriamiv pidvyshchennia efektyvnosti vykorystannia zemelno-resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv vkliuchyty napriamy, yaki vrakhovuiut zbalansovanist vzaiemovidnosyn mizh silskohospodarskymy pidpryiemstvamy ta instytutamy rozvytku silskykh terytorii, a takozh bezperervnist resursozabezpechennia ekoloho-ekonomichnoi pidsystemy yikh zemelno-resursnoho potentsialu. Obgruntovano kontseptualnyi pidkhid shchodo zbalansovanosti interesiv mizh silskymy OTH ta instytutamy rozvytku silskykh terytorii dlia proportsiinoho rozpodilu biudzhetnykh resursiv na vidtvorennia pryrodnykh ta ekoloho-ekonomichnykh elementiv zemelno-resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv ta efektyvnoho yoho vykorystannia z metoiu dosiahnennia optymalnoi dyversyfikatsii vyrobnytstva z urakhuvanniam vprovadzhennia eko-innovatsiinykh tekhnolohii na okhoronu zemel silskohospodarskoho pryznachennia ta zabezpechennia sotsialnoi vidpovidalnosti za zemlekorystuvannia v silskii mistsevosti. Praktychne zastosuvannia modelei vykorystannia zemelno-resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv pry vzaiemodii riznykh faktoriv vidtvorennia ahrosystemy silskykh OTH dozvolyt zdiisnyty prohnozy urozhainosti silskohospodarskykh kultur pry riznykh rivniakh antropohennoho navantazhennia; yakosti oderzhanoi produktsii pry riznykh systemakh zemlerobstva; zminy rodiuchosti gruntiv pry riznykh systemakh udobrennia; optymizatsii ekolohichnoho ta ekonomichnoho napriamku dlia potreb silskohospodarskoho vyrobnytstva; tendentsii ekonomichnykh protsesiv v silskykh obiednanykh terytorialnykh hromadakh. Obgruntovano, shcho holovnymy kryteriiamy tsilovoho zaluchennia hroshovykh koshtiv instytutu derzhavno-pryvatnoho partnerstva ye zalezhnist mizh vytratamy derzhavnoho y mistsevykh biudzhetiv OTH ta zrostanniam koefitsiienta finansovoi spromozhnosti subiektiv zemlekorystuvannia v silskii mistsevosti. Rozrakhovano, shcho serednie znachennia uzahalniuiuchoho indykatora v 2023-2024 rr. skladatyme v serednomu 0,66, shcho svidchyt pro serednii riven tsilovoho zaluchennia resursiv, v 2025 r. vin dorivniuvatyme 0,67.Vahomyi vplyv bude maty zbilshennia podatkovoho navantazhennia na obiekty vyrobnytstva ta zberihannia silskohospodarskoi produktsii. Vplyv biudzhetno-sotsialnykh indykatoriv na riven efektyvnosti vykorystannia zemelno-resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv u 2024r. bude0,56ta postupovo zrostatyme v 2025 r. do 0,77, a v 2026 r. – do rivnia 0,84.